|
Глава 13
|
Глvа, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
Пророцтво про Вавилон, яке прорік Ісая, син Амосів.
|
Видњнїе на вављ=ло'на. е^же видњ і^са'їа сн~ъ а^мо'совъ”
|
|
2
|
2
|
|
Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб ішли у ворота володарів.
|
На горњ` ра'внњ въз#дви'гнеᲄе зна'менїе, въꙁнесете глsа свои, и^ не бо'итеся. поё^щаите рђко'ю, эTврьзи'те княѕи.
|
|
3
|
3
|
|
Я дав повеління обраним Моїм і закликав для звершення гніву Мого сильних Моїх, які торжествують у величі Моїй.
|
аZ повелю`, аZ же я& поведђ`. щюдове и^дTђ сконча'ти ја%росᲄи мое^я, ра'дђющеся въкђпњ и^ ё^каря'юще”
|
|
4
|
4
|
|
Великий шум на горах, ніби від багатолюдного народу, бунтівний шум царств і народів, які зібралися разом: Господь Саваоф оглядає бойове військо.
|
Глsа стра'н# мно'гъ на гора'хъ, подобенъ стра'н# мно'гъ. гласъ цр~ь, и^ стра'нъ събра'нъ. г~ь саваѓg ꙁаповњда странњ` въѓ^рђже'неи
|
|
5
|
5
|
|
Ідуть з далекої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб скрушити усю землю.
|
прїити эT ꙁемля` и^здале'ча, эT конца ѓ^снова'нїя нб~си г~ь, и^ въѓ^рђжи` е^го сњчца, расы'пати всю вселе'ннђю”
|
|
6
|
6
|
|
Ридайте, бо день Господа близький, іде як руйнівна сила від Всемогутнього.
|
Рыда'ите бли'ꙁъ б^о дн~ь гн~ь. и^ съкрђше'нїе эT б~а прїидеT”
|
|
7
|
7
|
|
Від того руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло.
|
Сего ради вся'ка рђка раꙁъслабњ'етъ и^ вся'ка дш~а чл~ча ё^бои'тся,
|
|
8
|
8
|
|
Жахнулися, судома і болі схопили їх; мучаться, як та, що народжує, зі здивуванням дивляться одне на одного, обличчя у них розгорілися.
|
и^ смятђтся послы`. и болњꙁни прїимђтъ я&, ја%ко женњ` ражда'ющи. и^ поскорбя'тъ дрђгъ ко' дрђгђ и^ ё^жаснђтся, и^ лице и^хъ ја%ко пла'мы премњня'тъ”
|
|
9
|
9
|
|
Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і палаючою люттю, щоб зробити землю пустелею і знищити з неї грішників її.
|
Се` б^о дн~ь гн~ь беꙁᲆ цњльбы` гряде'тъ ја^рости и^ гнњва, положи'ти вселе'ннђю всю пђстђ, и^ грњшники погђби'ти эT нея”
|
|
10
|
10
|
|
Зірки небесні і світила не дають від себе світла; сонце меркне при сході своєму, і місяць не сяє світлом своїм.
|
Звњзды б^о нбsныя и^ крђжи'лїя, и^ вся` тва'ръ нбsная свњта не просия'ют#. и^ помрьчеT слн~це въсїя'ющее и^ мsць не дасть свњта свое^го”
|
|
11
|
11
|
|
Я покараю світ за зло, і нечестивих — за беззаконня їхні, і покладу кінець зарозумілости гордих, і принижу пихатість гнобителів;
|
и^ ꙁаповњ'дњ вселе'ннњи все'и ѕло`, и^ нечести'вымъ грњхи` и^хъ. и^ погђблю` ё^кори'ꙁнђ беꙁако'нныхъ, и^ ё^кори'знђ преꙁори'выхъ смирю`”
|
|
12
|
12
|
|
зроблю те, що люди будуть дорожчі за чисте золото, і мужі — дорожчі за золото офирське.
|
И$ бђдTђ ѓ^ста'вшеи честнњ'и, паче нежели ꙁлато пож#же'ное. и^ чл~къ честенъ бђдетъ, паче нежели ка'мень и^же эT сапџи'ра”
|
|
13
|
13
|
|
Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого у люті Господа Саваофа, у день палаючого гніву Його.
|
Поколњблетъ бо ся нб~о, и^ земля` потрясеTся и^з д#на` свое^го” ЈА/рости дњля и^ гнњ'ва г~а саваѓ'џа, въ дн~ь е^гда` прїидетъ ја^рость е^го”
|
|
14
|
14
|
|
Тоді кожен, як переслідувана сарна і як покинуті вівці, повернеться до народу свого, і кожен побіжить у свою землю.
|
И$ бђдђтъ ѓ^ста'вшеи ја%ко сернъ бњжA и^ ја%ко ѓ^вца` ꙁаблђди'вши. и^ не бђдеT сᲆбира'ющаго и&. ја%коже чл~кђ в люd своя ѓ^брати'тися, и^ чл~кђ въ странђ` свою прїити.
|
|
15
|
15
|
|
Але хто попадеться, буде проколотий, і кого схоплять, той упаде від меча.
|
и^же б^о а^ще плњни'тся повине'тся. і^ и^же събра'ни сђть мечемъ падђтъ.
|
|
16
|
16
|
|
І немовлята їхні будуть розбиті на очах їхніх; доми їхні будуть розграбовані і дружини їхні знечещені.
|
и^ ча'да и^хъ преD ними раꙁбїютъ. и^ домы` и^хъ плњня'тъ, и^ же'ны и^хъ по'имTђ”
|
|
17
|
17
|
|
Ось, Я підніму проти них мидян, які не цінують срібла і не мають пристрасти до золота.
|
Се` а^зъ въста'влю на вы ми'ды, и^ не мњнятъ сребра` ни зла'та требђюT”
|
|
18
|
18
|
|
Луки їхні уразять юнаків і не пощадять плоду утроби: око їх не зласкавиться над дітьми.
|
стрњле'нїе ю'ношеско съкрђша'тъ, и^ ча'дъ вашихъ не поми'лђютъ. и^ не пощади'та ѓчи и^хъ ча'дъ твоиX”
|
|
19
|
19
|
|
І Вавилон, краса царств, гордість халдеїв, буде знищений Богом, як Содом і Гоморра,
|
и^ бђдетъ вављ=ло'нᲆ добрыи и^ сла'вныи поD цр~и халде'иски. ја^коже расы'па б~ъ содомђ и^ гомо'рђ,
|
|
20
|
20
|
|
не заселиться ніколи, й у роди родів не буде жителів у ньому; не розкине аравитянин намету свого, і пастухи зі стадами не будуть відпочивати там.
|
и^ не насели'тся въ вњчное время. и^ не вни'дђтъ в ни'хᲆ до многᲆ рожде'нїи, ни вни'дђтъ во'нь а^равля'не, и^ пастђси` не почїютъ в немъ”
|
|
21
|
21
|
|
Але будуть жити у ньому звірі пустелі, і доми наповняться пугачами; і страуси оселяться, і кошлаті будуть скакати там.
|
И$ почїютъ т^ђ ѕвњрїе, и^ напо'лнятся домо'ве гласа. и^ почїютъ т^ђ сљ=рины, и^ бњ'си т^ђ въс#пля'шђтъ.
|
|
22
|
22
|
|
Шакали будуть вити у палацах їхніх, і гієни — у розважальних домах.
|
и^ ѓ^нокен#таљ=ры т^ђ въселя'тся, и^ въгнњздя'тся е^же'ве в домо'хъ и^хъ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.