|
Глава 61
|
Глvа, ћEа”
|
|
1
|
1
|
|
Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти скрушених серцем, проповідувати полоненим визволення і в’язням відкриття в’язниці,*
|
Дх~ъ гн~ь на мнњ`, е^гоже ради помаꙁа м^я. бл~говњсти'ти ни'щимъ посла` м^я, и^сцњли'ти съкрђше'ныя срDцеM” проповњ'дати плњн#никомъ проще'нїе, и^ слњпы'мъ проꙁре'нїе”
|
|
2
|
2
|
|
проповідувати літо Господнє благоприємне і день помсти Бога нашого, утішити усіх засмучених,
|
нарещи лњто гн~е бл~гои^ꙁволе'но, и^ дн~ь въꙁда'нїя. ё^тњшити вся` пла'чющаа,
|
|
3
|
3
|
|
сповістити тим, що тужать на Сионі, що їм замість попелу дасться прикраса, замість плачу — єлей радости, замість сумного духу — славний одяг, і назвуть їх сильними правдою, насадженням Господа на славу Його.
|
да'ти пла'чющиM сїѓ'на сла'вђ въ мњ'сто пе'пела, пома'ꙁанїе весе'лїя а^лчющимᲆ, ё^краше'нїа сла'вњ ꙁа дх~ъ ё^ны'нїя. и^ нарекTђся ро'дове пра'вды, насаже'нїе гн~е въ сла'вђ.
|
|
4
|
4
|
|
І забудують пустелі вікові, відбудують древні руїни і відновлять міста зруйновані, які залишалися в запустінні з давніх родів.
|
и^ съꙁи'ждђтся пђсты'ня вњчныя, ꙁапђстњ'вшїя пре'же възDви'гнђтъ, ѓ^бно'вятъ гра'ды ѓ^пђстњвшая в ро'ды”
|
|
5
|
5
|
|
І прийдуть іноземці і будуть пасти стада ваші; і сини чужоземців будуть вашими хліборобами і вашими виноградарями.
|
И$ прїидђтъ и^нороDнїи пасђще ѓ%вца твоя, і^ и^ноплеме'нницы ратаи твои, и^ винограDницы.
|
|
6
|
6
|
|
А ви будете називатися священиками Господа, служителями Бога нашого будуть іменувати вас; будете користуватися надбанням народів і славитися славою їх.
|
вы же наречеᲄеся жерцы` гн~и, и^ слђ'ги бж~їя. крњ'пость ја^ꙁы'къ поја%сте, въ бога'т#ствњ и^хъ ё^диви'теся.
|
|
7
|
7
|
|
За посоромлення вам буде удвічі; за ганьбу вони будуть радіти своїй частці, тому що у землі своїй удвічі одержать; веселість вічна буде у них.
|
си'це ꙁе'млю свою` втори'цею наслњдяT, и^ весе'лїе вњ'чное наD главою и^хъ”
|
|
8
|
8
|
|
Бо Я, Господь, люблю правосуддя, ненавиджу грабіжництво з насильством і воздам нагороду їм за істиною, і завіт вічний укладу з ними;
|
Аz б^о е^смь г~ь любя'и пра'вдђ, и^ ненавидя'и грабле'нїя эT непра'вды. и^ да'мъ трDђ и^хъ правди'вымъ, и^ ꙁавTњ вњче'нъ ꙁавњща'ю и^мъ.
|
|
9
|
9
|
|
і буде відомо між народами сíм’я їх, і потомство їх — серед племен; усі, що бачать їх, пізнають, що вони сíм’я, благословенне Господом.
|
поꙁна'ется въ ја^ꙁы'цњхъ племя` и^хъ, и^ внђцы и^хъ посреди людїи. и^ вся'къ видя'и я& позна'етъ я&, ја%ко сїи сђть сᲇмя блsвно эT б~а” и^ ра'достїю въꙁра'дђются ѓ^ г~и”
|
|
10
|
10
|
|
Радістю буду радуватися у Господі, звеселиться душа моя у Бозі моєму: бо Він одягнув мене у ризи спасіння, одежею правди одяг мене, як на нареченого, поклав вінець і, як наречену, прикрасив убранням.
|
да въꙁра'дђется дш~а моя` ѓ^ г~и, ѓ^блече бо м^я въ ри'ꙁђ сп~сенїа, и^ ѓ^де'жею весе'лїя ѓ^дњя м^я. ја%ко на жени'ха въꙁложи на' мя вњне'ць, и^ ја%ко невњ'стђ ё^краси м^я ё^тва'рїю.
|
|
11
|
11
|
|
Бо, як земля родить рослини свої, і як сад вирощує посіяне в ньому, так Господь Бог виявить правду і славу перед усіма народами.
|
ја%ко ꙁемля` растя'щїя цвњтъ свои, ја%ко вертогра'дъ сњмена` своя проꙁяба'я. та'ко просїя'етᲆ г~ь пра'вдђ, и^ весе'лїе преD всњми странами”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.