Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 47 з 66
Глава 47
Глvа, м~з”
1
1
Зійди і сядь на порох, дівчино, дочко Вавилона; сиди на землі: престолу немає, дочко халдеїв, і надалі не будуть називати тебе ніжною і розкішною.
Сни'ди ся'ди на ꙁемли` дњво дщи` вављ=лоня. вни'ди въ т#мђ` дщи` халде'иска, ја%ко не приложи'ши к семђ проꙁыва'тися млада и^ ю'на.
2
2
Візьми жорна і мели борошно; зніми покривало твоє, підбери поділ, відкрий гомілки, переходь через ріки:
воꙁми` жерновы смели` мђкђ`. эTкрыи покровъ ᲄвой, эTкры'и сњди'ны възсђчи` голени преиди` рњки.
3
3
відкриється нагота твоя, і навіть видний буде сором твій. Звершу помсту і не пощаджу нікого.
эTкры'е^тся стыдњнїе твое, ја^вя'тся ё^кори'ꙁны твоя, пра'ведное эT тебе въꙁмђ`, ксемђ не преда'мъ чл~ком#.
4
4
Відкупитель ваш — Господь Саваоф ім’я Йому, Святий Ізраїлів.
Рече и^ꙁба'вивыи т^я г~ь саваѓ'џъ, и'мя е^мђ ст~ыи і^и^л~евъ.
5
5
Сиди мовчки і піди у темряву, дочко халдеїв: бо надалі не будуть називати тебе господинею царств.
ся'ди ё^миле'на, вни'ди въ т#мђ дщи` халъдњ'иска, ксемђ не проꙁове'шися крњпость црsтвђ.
6
6
Я прогнівався на народ Мій, принизив спадщину Мою і віддав їх у руки твої; а ти не виявила їм милосердя, на старця накладала украй тяжке ярмо твоє.
раꙁгнњвахся на лю'ди моя, ѓ^скверни'хъ прича'стїе мое. а^зъ же подаX я& в рђкђ твою, ты' же не да` и^мъ млsти, ста'речь ја^ре'мъ ё^тяжчи'ла е^си ѕњло.
7
7
І ти говорила: «вічно буду господинею», а не уявляла того у розумі твоєму, не думала, що буде опісля.
и^ рекла` е^си, въ вњкъ бђдђ владђща тобою. не помы'слила е^си сего въ срDцы свое^мъ, ни помянђ'ла е^си послњдниX”
8
8
Але нині вислухай це, зніжена, що живеш безтурботно, говориш у серці своєму: «я, — й іншої подібної до мене немає; не буду сидіти вдовою і не буду знати втрати дітей».
Нн~њ же слы'ши с^е ю'ная сњдя'щаа ё^пова'ющаа. гл~ющаа въ срDцы свое^мъ, а^ꙁъ е^смь и^ нњсть и'ноя. не ся'дђ вдово'ю, и^ не поꙁна'ю сиротъства.
9
9
Але раптово, в один день, прийде до тебе те й інше, втрата дітей і вдівство; повною мірою прийдуть вони на тебе, незважаючи на безліч чародійств твоїх і на велику силу чаклувань твоїх.
нн~њ же ѓ^бо'е т^о на ᲄя прїидетъ в#неꙁа'пђ въ е^ді'нъ дн~ь, вдо'в#ство и^ бесча'дїе. прїидеT внеза'пђ на' тя вол#шебъствомъ твоиM, и^ крњпостїю вол#хвъ твои^хъ
10
10
Бо ти сподівалася на лиходійство твоє, говорила: «ніхто не бачить мене». Мудрість твоя і знання твоє — вони збили тебе з путі; і ти говорила у серці твоєму: «я, і ніхто, крім мене».
ѕњло надњя'нїемъ ѕлобы твоея” Ты` б^о рече а^ꙁъ е^смь и^ нњсть и%ноя, вњжDь ја%ко смышле'нїе си'хъ, и^ блђженїе твое бђ'детъ тебњ сра'мъ. и^ рече срDцемъ свои^мъ, а^ꙁъ е^смь и^ нњсть и%ноя.
11
11
І прийде на тебе біда: ти не дізнаєшся, звідки вона підніметься; і нападе на тебе біда, якої ти не в силах будеш відвернути, і раптово прийде на тебе згуба, про яку ти і не думаєш.
и^ прїидетъ на' тя па'гђба, и^ не ё^вњси про'пасти ё^паде'шися в ню. и^ прїидетъ на' тя печа'ль и^ не въꙁмо'жеши чи'ста бы'ти, и^ прїидетъ на тя внеꙁа'пђ па'гђба и^ не ё^вњси.
12
12
Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш.
ста'ни ё^бо нн~њ съ вол#хвы твои^ми, и^ съ мно'гими ча'ры твои^ми, и%мже ся наё^чи и^ꙁъ ю'на, а^ще възмо'гђтъ т^и помощи`,
13
13
Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою.
трђди'ся в# совњтехъ свои^хъ” да ста'нђтъ и^ спасђтъ т^я ꙁвњздочет#цы нб~си, смотря'щеи звњздъ да ти совњстяT, чесомђ е^сть на ᲄя прїити`.
14
14
Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, — не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього.
с^е вси` ја%ко х#вра'стїе ѓ^гнеM погоря'тъ, и^ не эTи^мђтᲆ дш~а своеа эT пла'мене, ја^ко и%маши главня` ѓ%гнены сњ'сти на нихъ.
15
15
Такими стали для тебе ті, з якими ти трудилася, з якими вела торгівлю від юности твоєї. Кожен побрів у свій бік; ніхто не рятує тебе.
с^и бђдTђ тебњ по'мощъ, трђди'ся въ преложенїе твое эT ю'ности твоея. чл~кᲆ сам ся прельститъ, тебњ же не бђдетъ сп~сителя”

Глава 47 з 66
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.