|
Глава 66
|
Глvа, ћEѕ”
|
|
1
|
1
|
|
Так говорить Господь: небо — престіл Мій, а земля — підніжжя ніг Моїх; де ж побудуєте ви дім для Мене, і де місце спокою Мого?
|
Тако гл~етъ г~ь, нб~о прsтлъ мои, а^ ꙁемля` поDно'жїе но'гђ моею. кїи хра'мъ съгради'те м^и, и^л^и кое мњсто поко'ища мое^го.
|
|
2
|
2
|
|
Бо усе це створила рука Моя, і усе це було, — говорить Господь. А ось на кого Я спогляну: на смиренного і скрушеного духом і на того, хто тріпоче перед словом Моїм.
|
вс^е б^о сътвори` рђка` моя, и^ с^е е^сть все` мое, гл~етъ г~ь” И$ на кого възрю`, н^о на кро'ткаго и^ молчали'ваго, и^ трепе'щђщаго словесъ моиX.
|
|
3
|
3
|
|
[Беззаконник же,] який заколює вола — те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить агнця у жертву — те саме, що хто задушив пса; хто приносить семидал — те саме, що той, хто приносить свинячу кров; хто курить фіміам [у пам’ять] — те саме, що той, хто молиться ідолу; і як вони обрали власні свої шляхи, і душа їх знаходить задоволення у мерзотах їхніх, —
|
беꙁако'нниk же закала'яи телець, ја%ко ё^бива'яи ўа`” И$ принося'и крђпы` пшеничны ја%ко кро'вь свиню. даяй џимїамъ бњлъ на па'мять, ја%ко и^ хђля'и” Сїи б^о и^з#бра'ша пђти` своя, и^ ѓ^гнђше'нїя и^хъ ја%же дш~а иX и^ꙁво'ли.
|
|
4
|
4
|
|
так і Я вживу їх спокусу і наведу на них жахливе для них: тому що Я кликав, і ніхто не відповідав, говорив, і вони не слухали, а робили лихе в очах Моїх і обирали те, що неугодно Мені.
|
и^ а^ꙁъ съберђ рђга'нїя и^хъ, и^ грњхи` и^хъ эTда'мъ и^мъ. ја^ко възва'хъ я& и^ не послђшаша мене, гл~ахъ. и^ преслђшаша. и^ сътвори'ша ѕло предо мною, и^ егоже не хотXњ и^ꙁво'лиша”
|
|
5
|
5
|
|
Вислухайте слово Господа ви, що тремтите перед словом Його: ваші брати, які ненавидять вас і виганяють вас за ім’я Моє, говорять: «нехай явить Себе у славі Господь, і ми подивимося на радість вашу». Але вони будуть посоромлені.
|
Слы'шите гл~ъ гн~ь, трепещђщеи словесе е^го. рцњте бра'тїа ненави'дящимъ васъ, и^ гнђша'ющиMся. да и'мя гн~е просла'вится, и^ ја^виTся ра'дость и^хъ, и^ ѓ^ни посрамя'тся”
|
|
6
|
6
|
|
Ось, шум з міста, голос із храму, голос Господа, Який відомщає ворогам Своїм.
|
Гла'съ во'пля эT града, глsа эT хра'ма бж~їя, гласъ гн~ь эTда'юща эTдаа'нїе съпротивя'щимся”
|
|
7
|
7
|
|
Ще не мучилася пологами, а народила; раніше ніж настали болі її, розрішилася сином.
|
Прежде ражDа'ю^щи рожде'нїя, прежде пришествїя болњꙁни рожества эTбњже, и^ породи` мђжескъ полъ.
|
|
8
|
8
|
|
Хто чув таке? хто бачив подібне до цього? чи виникала країна в один день? чи народжувався народ в один раз, як Сион, ледь почав пологами мучитися, породив синів своїх?
|
кто е^сть слы'шавъ си'цево, кто' ли ви'дњвъ си'це а^ще е^сть роди'ла ꙁемля` сᲆ бо'леꙁнїю въ е^ді'нъ дн~ь, и^ роди'ся страна` е^ди'ною, ја%ко поболњ` и^ роди` сїѓ'нъ дњти своя.
|
|
9
|
9
|
|
Чи доведу Я до пологів, і не дам народити? — говорить Господь. Або, даючи силу народити, чи закрию утробу? — говорить Бог твій.
|
а^ꙁъ же да'хъ наде'жђ т^ђ, и^ не помянђ мене, рече г~ь. не сътвориX л^и ё^бо а^ꙁъ плодя'щея, и^ непло'две, рече г~ь”
|
|
10
|
10
|
|
Звеселіться з Єрусалимом і радійте за нього усі, хто любить його! радійте з ним радістю усі, хто сумував за нього,
|
Радђитеся въкђпњ съ і^ерsлимомъ, и^ тръжествђите в немъ вс^и любя'щеи е^го. радђиᲄеся въкђпњ, ра'дђитеся вси` е^ли'цы пла'касте по нем#
|
|
11
|
11
|
|
щоб вам годуватися і насичуватися від сосків утішення його, упиватися і насолоджуватися перенасиченням слави його.
|
да с#са'вше насы'титеся эT сес#цъ ё^тњше'нїя е^го, да с#са'вше насы'титеся эT въхо'да сла'вы е^го”
|
|
12
|
12
|
|
Бо так говорить Господь: ось, Я направляю до нього мир як ріку, і багатство народів — як потік, що розливається для насолоди вашої; на руках будуть носити вас і на колінах пестити.
|
ЈА/ко с^е гл~етъ г~ь, с^е аZ съвращђ в ня` ја%ко рњкђ ми'ра, и^ ја%ко пото'къ потопля'ющъ сла'вђ ја^ꙁы'коM дњти и^хъ на ра'мђ въз#дви'гнђтся, и^ на колњнђ ё^тњшатся.
|
|
13
|
13
|
|
Як утішає когось мати його, так утішу Я вас, і ви будете втішені в Єрусалимі.
|
ја%коже кого мт~и е^го ё^тњша'етᲆ, та'коже и^ а'ꙁъ ё^тњшђ в^ы. и^ въ і^ерsлимњ ё^тњшитеся,
|
|
14
|
14
|
|
І побачите це, і зрадіє серце ваше, і кістки ваші розцвітуть, як молода зелень, і відкриється рука Господа рабам Його, а на ворогів Своїх Він розгнівається.
|
и^ ё^зрите и^ възра'дђе^тся срDце ваше. и^ ко'сти ва'ша ја%ко трава` проꙁя'бнђтъ. и^ поꙁна'ется рђка` гн~я чтђщимъ и&, и^ въс#претиT непокаря'ющимся”
|
|
15
|
15
|
|
Бо ось, прийде Господь у вогні, і колісниці Його — як вихор, щоб вилити гнів Свій з люттю і покарання Своє з палаючим вогнем.
|
Се' бо г~ь ја^ко ѓ%гнь прїидетъ, и^ ја%ко бђря ѓ^рђжїе е^го. въꙁда'ти ја%ростїю эTмще'нїя своя, и^ ꙁапреще'нїе въ пла'мени ѓ'гньнњ.
|
|
16
|
16
|
|
Бо Господь з вогнем і мечем Своїм зробить суд над усякою плоттю, і багато буде вражених Господом.
|
ѓ^гнемъ б^о гн~имъ ѓ^сђдиTся вс^я ꙁемля`, и^ ѓ^рђжїемъ е^го вся'ка плоть, мно'ѕи ја%ꙁвени бђдTђ гм~ъ”
|
|
17
|
17
|
|
Ті, які освячують і очищають себе у дібровах, один за одним, їдять свиняче м’ясо і мерзоти і мишей, — усі загинуть, — говорить Господь.
|
ѓ^чистя'щеи же ся и^ ѓ^свяща'ющеися въ градњхъ, и^ преD две'рми. ја%дђщеи мяса свина, и^ меръꙁость, и^ мы'ш#, вкђпњ поги'бнTђ, рече г~ь.
|
|
18
|
18
|
|
Бо Я знаю діяння їх і думки їх; і ось, прийду зібрати всі народи і язики, і вони прийдуть і побачать славу Мою.
|
а^з же дњлеса и^хъ и^ раꙁђмы иX, приведђ` събра'ти вс^я страны` и^ ја^ꙁы'ки” И$ прїидђтъ и^ ё^зря'тъ сла'вђ мою.
|
|
19
|
19
|
|
І покладу на них знамення, і пошлю зі спасенних від них до народів: у Фарсис, до Пула і Луда, до тих, що натягують лук, до Тубала і Явана, на далекі острови, які не чули про Мене і не бачили слави Моєї: і вони сповістять народам славу Мою
|
и^ ѓ^ста'влю на ни'хъ зна'менїя, и^ послю` эT нихъ спасаемыхᲆ въ ја^зы'ки въ тарси'съ” И$ въ фђдъ, и^ в лљ=дъ, и^ в мосо'хъ, и^ въ џове'ль, и^ въ е^ла'дђ, и^ въ ѓстровы да'лняя. и^же не слы'шаша и^мени мое^го, ни сTђ видњли сла'вы моея, и^ възвњстяT сла'вђ мою въ ја^зы'цехъ”
|
|
20
|
20
|
|
і представлять усіх братів ваших від усіх народів у дар Господу на конях і колісницях, і на ношах, і на мулах, і на швидких верблюдах, на святу гору Мою, в Єрусалим, — говорить Господь, — подібно до того, як сини Ізраїлеві приносять дар у дім Господа у чистому сосуді.
|
И$ приведTђ бра'тїю вашђ эT всXњ странъ, дарᲆ гв~и, сᲆ ко'ньми и^ съ ѓ^рђжїемᲆ, на колесницахъ м#щахъ подъ сњнїю, въ ст~ыи гра'дъ і^ерsлимъ, рече г~ь. ја%коже принесо'ша сн~ове і^и^л~еви жрътвы и^хъ съ ўалмы` вᲆ до'мъ гн~ь.
|
|
21
|
21
|
|
З них буду брати також у священики і левити, — говорить Господь.
|
и^ эT тњхъ пои^мђ себњ жерца` и^ левљ=тᲆ рече г~ь”
|
|
22
|
22
|
|
Бо, як нове небо і нова земля, які Я створю, завжди будуть перед лицем Моїм, — говорить Господь, — так буде і сíм’я ваше й ім’я ваше.
|
ЈА/коже б^о нб~о но'во, и^ зеMля` но'ва, е^же а^зъ творю` пребђдетъ предо мно'ю, гл~етъ г~ь. та'ко ста'неT племя` ва'ше і^ и'мя ва'ше”
|
|
23
|
23
|
|
Тоді з місяця у місяць і з суботи у суботу буде приходити усяка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь.
|
И$ бђдеT мsць эT мsца, и^ сђбо'та эT сђбо'ты. и^ прїидетъ всяка пло'ть, поклони'тися предо мно'ю въ і^ерsлимњ, реq г~ь”
|
|
24
|
24
|
|
І будуть виходити і побачать трупи людей, які відступили від Мене: бо черва їх не помре, і вогонь їх не згасне; і будуть вони мерзотою для усякої плоті.
|
І$ и^зы'идTђ и^ ё^зрятъ трђпы члчsки, престђпи'вшихъ ѓ^ мнњ. чрьвь б^о и^хъ не скончается, и^ ѓ'гнь и^х# не ё^га'снетъ. и^ бђдђтъ въ позо'рь все'и пло'ти”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.