|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Слово, яке було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.
|
Сло'во бы'вшее къ і^саїи` сн~ђ а^мо'совђ, ѓ^ і^ё^де'и, і^ ѓ^ і^е^рлsимњ”
|
|
2
|
2
|
|
І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи.
|
ЈА/ко бђдетъ въ послњдняя дн~и ја^вле'на гора` гн~я” И$ до'мъ бж~їи на врьсњхъ го'рьскихъ, и^ възвысиTся превы'ше хо'лмовъ” И$ прїидђтъ на ню` вс^и ја^зы'цы,
|
|
3
|
3
|
|
І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима.
|
и^ по'идђтᲆ лю'дїе мно'ѕи, и^ рекђтъ. прїидњте да в#зы'идемъ на горђ` гн~ю, и^ в до'мъ б~а і^а'ковля. и^ възвњсти'тъ наM пђть свои, и^ по'идеM по немђ`” эT сїѓ'на б^о и^зы'идетъ ꙁако'нъ, и^ сло'во гн~е и^з# і^ерsлі'ма.
|
|
4
|
4
|
|
І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
|
и^ раз#сђ'дитъ по'средњ ја^зыk и^ ѓ^бличи'тъ лю'ди мно'ги” И$ раскђю'тъ меча` своя` на лемеша`, и^ ко'пїя своя` на срьпы`. и^ не въз#дви'гнђтъ ја^зы'къ на ја^зы'къ меча`, и^ не навы'кнђтъ ктомђ` ратова'тися”
|
|
5
|
5
|
|
О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.
|
И$ нн~њ до'ме і^а'ковль, прїидњте да ходимъ свњтомъ гн~имъ.
|
|
6
|
6
|
|
Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чого перейняли від сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужих вони у спілкуванні.
|
и^зведе` бо лю'ди своя` до'мъ і^а'ковль” ЈА/ко напо'лнися страна` иX ја%коже и^ пре'жде вол#хвова'нїя, ја%ко и^ноплеме'н#никъ, и^ чада и^ноплеме'н#на роди'шася и^м#”
|
|
7
|
7
|
|
І наповнилася земля його сріблом і золотом, і немає числа скарбам його; і наповнилася земля його конями, і немає числа колісницям його;
|
Напо'лни бо ся страна` и^хъ сребра` и зла'та, и^ не бя'ше числа` сᲆкро'вищ# и^хъ. и^ напо'лнися земля` иX ко'неи, и^ не бя'ше числа` ѓ^рђжїю и^х”
|
|
8
|
8
|
|
і наповнилася земля його ідолами: вони поклоняються ділу рук своїх, тому, що зробили персти їх.
|
И$ напо'лнися ꙁемля` мр'ьзостеи дњлъ рђ'кђ и^хъ, и^ поклони'шася ја%же сътвори'ша прь'сты и^хъ.
|
|
9
|
9
|
|
І схилилася людина, і принизився муж, — і Ти не простиш їх.
|
преклони'ся чл~къ, и^ смири'ся мђжъ. и^ не претрьплю` и^мъ”
|
|
10
|
10
|
|
Іди у скелю і сховайся у землю від страху Господа і від слави величі Його.
|
И$ нн~њ вълњзете в# ка'менїе, и^ съкры'етеся в# ꙁе'млю, эT лица` страха гн~я, и^ эT сла'вы крњпости е^го. е^гда въста'нетъ погђби'ти зе'млю”
|
|
11
|
11
|
|
Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.
|
ѓ%чи б^о гн~и высо'ци, а^ чл~къ смире'нъ. и^ ѓ^бни'ꙁњетъ высота` чл~ча, и^ възнесется г~ь е^ді'нъ въ дн~ь ѓ'нъ”
|
|
12
|
12
|
|
Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —
|
дн~ь б^о г~а саваѓ'џа на вся'кого досади'теля и^ горди'ваго, и^ на вся'каh высо'каго, и^ на высо'це гля даю^щаго, и^ смиряTся.
|
|
13
|
13
|
|
і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,
|
и^ на вся'къ ке'дръ лива'ньскїи высо'къ и^ превоꙁнесе'нъ. и^ на вся'къ дђбъ желђ'дя васа'ньска.
|
|
14
|
14
|
|
і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,
|
и^ на вся'кђ горђ` высокђ, и^ на вся'къ хо'лмъ высо'къ.
|
|
15
|
15
|
|
і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,
|
и^ на всяk сто'лпъ высокъ, и^ на вся'кђ стњнђ` высо'кђ.
|
|
16
|
16
|
|
і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.
|
и^ на вся'къ кора'бль морьскїи и^ на всяко видњнїе доброты` корабле'и”
|
|
17
|
17
|
|
І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,
|
И$ смири'тся всякъ чл~къ, и^ падеTся высота` чл~ча. и^ възнесеTся г~ь е^диn въ дн~ь ѓ%нъ”
|
|
18
|
18
|
|
й ідоли зовсім зникнуть.
|
И$ рђкотворе'ная вся` съкры'ютъ,
|
|
19
|
19
|
|
І ввійдуть люди в ущелини скель і у прірви землі від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
|
вне'сше в пеще'ры и^ вᲆ рас#сњ'лины ка'менїя, и^ в# верте'пы зе'мныя, эT лица` стра'ха гн~я, и^ эT сла'вы крњпости е^го. е^гда въста'нетъ погђби'ти зе'млю”
|
|
20
|
20
|
|
У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,
|
В то'и дн~ь и^зло'житъ чл~къ мр'ьзостная своя` сребреная и^ зла'тая. ја%же сътвори` покланя'тися сђ'етнымъ, и^ нетопыремъ но'щным#.
|
|
21
|
21
|
|
щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.
|
ја%ко влњсᲄи в рас#сњлины твердаго ка'мене, и^ въ пещеры ка'менїя, эT лица` страха гн~я, и^ эT сла'вы крњ'пости е^го, е^гда въста'нетъ погђби'ти зе'млю”
|
|
22
|
22
|
|
Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?
|
Оу^ста'вити вамъ эT чл~ка, е^мђже е^сть дыха'нїе в но'здряхъ. ја%ко преминя'ется симъ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.