|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник. | Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: не входя́й две́рьми во дво́ръ о́вчій, но прела́зя и́нудѣ, то́й та́ть є́сть и разбо́йникъ: |
|
2
|
2
|
| А хто входить у двері, той пастир овець. | а входя́й две́рьми па́стырь є́сть овца́мъ: |
|
3
|
3
|
| Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх. | сему́ две́рникъ отверза́єтъ, и о́вцы гла́съ єго́ слы́шатъ, и своя́ о́вцы глаша́єтъ по и́мени, и изго́нитъ и́хъ: |
|
4
|
4
|
| І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос. | и єгда́ своя́ о́вцы иждене́тъ, предъ ни́ми хо́дитъ: и о́вцы по не́мъ и́дутъ, я́ко вѣ́дятъ гла́съ єго́: |
|
5
|
5
|
| За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу. | по чужде́мъ же не и́дутъ, но бѣжа́тъ от него́, я́ко не зна́ютъ чужда́го гла́са. |
|
6
|
6
|
| Цю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм. | Сію́ при́тчу рече́ и́мъ Іису́съ: они́ же не разумѣ́ша, что́ бя́ше, я́же глаго́лаше и́мъ. |
|
7
|
7
|
| Отже, знову сказав їм Ісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям. | Рече́ же па́ки и́мъ Іису́съ: ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко А́зъ є́смь две́рь овца́мъ. |
|
8
|
8
|
| Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх. | Вси́, єли́ко [и́хъ] пріи́де пре́жде Мене́, та́тіє су́ть и разбо́йницы: но не послу́шаша и́хъ о́вцы. |
|
9
|
9
|
| Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде. | А́зъ є́смь две́рь: Мно́ю а́ще кто́ вни́детъ, спасе́тся: и вни́детъ и изы́детъ, и па́жить обря́щетъ. |
|
10
|
10
|
| Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали. | Та́ть не прихо́дитъ, ра́звѣ да укра́детъ и убіє́тъ и погуби́тъ: А́зъ пріидо́хъ, да живо́тъ и́мутъ и ли́шше и́мутъ. |
|
11
|
11
|
| Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. | А́зъ є́смь па́стырь до́брый: па́стырь до́брый ду́шу свою́ полага́єтъ за о́вцы: |
|
12
|
12
|
| А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець. | а нає́мникъ, и́же нѣ́сть па́стырь, єму́же не су́ть о́вцы своя́, ви́дитъ во́лка гряду́ща, и оставля́етъ о́вцы, и бѣ́гаєтъ: и во́лкъ расхи́титъ и́хъ, и распу́дитъ о́вцы: |
|
13
|
13
|
| А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець. | а нає́мникъ бѣжи́тъ, я́ко нає́мникъ є́сть, и неради́тъ о овца́хъ. |
|
14
|
14
|
| Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої. | А́зъ є́смь па́стырь до́брый: и зна́ю Моя́, и зна́ютъ Мя́ Моя́: |
|
15
|
15
|
| Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець. | я́коже зна́єтъ Мя́ Оте́цъ, и А́зъ зна́ю Отца́: и ду́шу Мою́ полага́ю за о́вцы. |
|
16
|
16
|
| Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир. | И и́ны о́вцы и́мамъ, я́же не су́ть от двора́ сего́: и ты́я Ми́ подоба́єтъ привести́, и гла́съ Мо́й услы́шатъ: и бу́детъ єди́но ста́до и єди́нъ Па́стырь. |
|
17
|
17
|
| Тому любить Мене Отець, що Я душу Мою віддаю, щоб знову прийняти її. | Сего́ ра́ди Мя́ Оте́цъ лю́битъ, я́ко А́зъ ду́шу Мою́ полага́ю, да па́ки пріиму́ ю́: |
|
18
|
18
|
| Ніхто не відбирає її від Мене, але Я Сам віддаю її. Маю владу віддати її і владу маю знову прийняти її. Цю заповідь Я прийняв від Отця Мого. | никто́же во́зметъ ю́ от Мене́, но А́зъ полага́ю ю́ о Себѣ́: о́бласть и́мамъ положи́ти ю́, и о́бласть и́мамъ па́ки прія́ти ю́. Сію́ за́повѣдь прія́хъ от Отца́ Моєго́. |
|
19
|
19
|
| Через ці слова знову виникла суперечка між юдеями. | Ра́спря же па́ки бы́сть во Іуде́єхъ за словеса́ сія́. |
|
20
|
20
|
| Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його? | Глаго́лаху же мно́зи от ни́хъ: бѣ́са и́мать и неи́стовъ є́сть: что́ Єго́ послу́шаєте? |
|
21
|
21
|
| Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим? | Ині́и глаго́лаху: Сіи́ глаго́ли не су́ть бѣсну́ющагося: єда́ мо́жетъ бѣ́съ слѣпы́мъ о́чи отве́рсти? |
|
22
|
22
|
| Було тоді в Єрусалимі свято оновлення, і стояла зима. | Бы́ша же [тогда́] обновле́нія во Ієрусали́мѣхъ, и зима́ бѣ́. |
|
23
|
23
|
| Ісус ходив у храмі, у притворі Соломоновім. | И хожда́ше Іису́съ въ це́ркви, въ притво́рѣ Соломо́ни. |
|
24
|
24
|
| Тут юдеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш душі наші у невіданні? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо. | Обыдо́ша же Єго́ Іуде́є, и глаго́лаху Єму́: доко́лѣ ду́шы на́шя взе́млеши, а́ще Ты́ єси́ Христо́съ, рцы́ на́мъ не обину́яся. |
|
25
|
25
|
| Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене. | Отвѣща́ и́мъ Іису́съ: рѣ́хъ ва́мъ, и не вѣ́руєте: дѣла́, я́же А́зъ творю́ о и́мени Отца́ Моєго́, та́ свидѣ́телствуютъ о Мнѣ́: |
|
26
|
26
|
| Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам. | но вы́ не вѣ́руєте: нѣ́сте бо от ове́цъ Мои́хъ, я́коже рѣ́хъ ва́мъ: |
|
27
|
27
|
| Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною. | о́вцы Моя́ гла́са Моєго́ слу́шаютъ, и А́зъ зна́ю и́хъ, и по Мнѣ́ гряду́тъ: |
|
28
|
28
|
| І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї. | и А́зъ живо́тъ вѣ́чный да́мъ и́мъ, и не поги́бнутъ во вѣ́ки, и не восхи́титъ и́хъ никто́же от руки́ Моєя́: |
|
29
|
29
|
| Отець Мій, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого. | Оте́цъ Мо́й, И́же даде́ Мнѣ́, бо́лій всѣ́хъ є́сть: и никто́же мо́жетъ восхи́тити и́хъ от руки́ Отца́ Моєго́: |
|
30
|
30
|
| Я і Отець — єдине. | А́зъ и Оте́цъ єди́но єсма́. |
|
31
|
31
|
| Тут знов юдеї схопили каміння, щоб побити Його. | Взя́ша же ка́меніє па́ки Іуде́є, да побію́тъ Єго́. |
|
32
|
32
|
| Ісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням? | Отвѣща́ и́мъ Іису́съ: мно́га добра́ дѣла́ яви́хъ ва́мъ от Отца́ Моєго́: за ко́є и́хъ дѣ́ло ка́меніє ме́щете на Мя́? |
|
33
|
33
|
| Юдеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом. | Отвѣща́ша Єму́ Іуде́є, глаго́люще: о добрѣ́ дѣ́лѣ ка́меніє не ме́щемъ на Тя́, но о хулѣ́, я́ко Ты́, человѣ́къ сы́й, твори́ши Себе́ Бо́га. |
|
34
|
34
|
| Ісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав, що ви боги? | Отвѣща́ и́мъ Іису́съ: нѣ́сть ли пи́сано въ зако́нѣ ва́шемъ: А́зъ рѣ́хъ: бо́зи єсте́? |
|
35
|
35
|
| Якщо назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання, — | А́ще о́ныхъ рече́ бого́въ, къ ни́мже сло́во Бо́жіє бы́сть, и не мо́жетъ разори́тися Писа́ніє: |
|
36
|
36
|
| чи Тому, Якого Отець освятив і послав у світ, ви говорите, що богохульствує, бо сказав: Я Син Божий? | Єго́же Оте́цъ святи́ и посла́ въ мі́ръ, вы́ глаго́лете, я́ко хулу́ глаго́леши, зане́ рѣ́хъ: Сы́нъ Бо́жій є́смь. |
|
37
|
37
|
| Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені; | А́ще не творю́ дѣла́ Отца́ Моєго́, не ими́те Ми́ вѣ́ры: |
|
38
|
38
|
| а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому. | а́ще ли творю́, а́ще и Мнѣ́ не вѣ́руєте, дѣло́мъ [Мои́мъ] вѣ́руйте: да разумѣ́ете и вѣ́руєте, я́ко во Мнѣ́ Оте́цъ, и А́зъ въ Не́мъ. |
|
39
|
39
|
| Тоді знову намагалися Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх. | Иска́ху у́бо па́ки я́ти Єго́: и изы́де от ру́къ и́хъ, |
|
40
|
40
|
| І пішов знову на той бік Йордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і залишився там. | и и́де па́ки на о́нъ по́лъ Іорда́на, на мѣ́сто, идѣ́же бѣ́ Іоа́ннъ пре́жде крестя́: и пребы́сть ту́. |
|
41
|
41
|
| І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоан не створив жодного чуда, але все, що Іоан сказав про Нього, було правдою. | И мно́зи пріидо́ша къ Нему́, и глаго́лаху, я́ко Іоа́ннъ у́бо зна́менія не сотвори́ ни єди́наго: вся́ же, єли́ка рече́ Іоа́ннъ о Се́мъ, и́стинна бя́ху. |
|
42
|
42
|
| І багато хто там увірував у Нього. | И мно́зи вѣ́роваша въ Него́ ту́. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.