|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в Мене віруйте. | Да не смуща́єтся се́рдце ва́ше: вѣ́руйте въ Бо́га, и въ Мя́ вѣ́руйте: |
|
2
|
2
|
| В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам. | въ дому́ Отца́ Моєго́ оби́тели мно́ги су́ть: а́ще ли же ни́, ре́клъ бы́хъ ва́мъ: иду́ угото́вати мѣ́сто ва́мъ: |
|
3
|
3
|
| І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я. | и а́ще угото́влю мѣ́сто ва́мъ, па́ки пріиду́ и поиму́ вы́ къ Себѣ́, да, идѣ́же є́смь А́зъ и вы́ бу́дете: |
|
4
|
4
|
| А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте. | и а́може А́зъ иду́, вѣ́сте, и пу́ть вѣ́сте. |
|
5
|
5
|
| Фома сказав Йому: Господи! Не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь? | Глаго́ла Єму́ Ѳома́: Го́споди, не вѣ́мы, ка́мо и́деши: и ка́ко мо́жемъ пу́ть вѣ́дѣти? |
|
6
|
6
|
| Ісус сказав йому: Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. | Глаго́ла єму́ Іису́съ: А́зъ є́смь пу́ть и и́стина и живо́тъ: никто́же пріи́детъ ко Отцу́, то́кмо Мно́ю: |
|
7
|
7
|
| Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його. | а́ще Мя́ бы́сте зна́ли, и Отца́ Моєго́ зна́ли бы́сте [у́бо]: и отсе́лѣ позна́сте Єго́, и ви́дѣсте Єго́. |
|
8
|
8
|
| Филип сказав Йому: Господи, покажи нам Отця, і нам вистачить. | Глаго́ла Єму́ Фили́ппъ: Го́споди, покажи́ на́мъ Отца́, и довлѣ́етъ на́мъ. |
|
9
|
9
|
| Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? | Глаго́ла єму́ Іису́съ: толи́ко вре́мя съ ва́ми є́смь, и не позна́лъ єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дѣвый Мене́ ви́дѣ Отца́: и ка́ко ты́ глаго́леши: покажи́ на́мъ Отца́? |
|
10
|
10
|
| Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла. | Не вѣ́руєши ли, я́ко А́зъ во Отцѣ́, и Оте́цъ во Мнѣ́ є́сть? Глаго́лы, я́же А́зъ глаго́лю ва́мъ, о Себѣ́ не глаго́лю: Оте́цъ же во Мнѣ́ пребыва́яй, То́й твори́тъ дѣла́: |
|
11
|
11
|
| Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені. Якщо ж ні, то вірте Мені за самими ділами. | вѣ́руйте Мнѣ́, я́ко А́зъ во Отцѣ́, и Оте́цъ во Мнѣ́: а́ще ли же ни́, за та́ дѣла́ вѣ́ру ими́те Ми́. |
|
12
|
12
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він створить, і більше цих створить; тому що Я до Отця Мого іду. | Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: вѣ́руяй въ Мя́, дѣла́, я́же А́зъ творю́, и то́й сотвори́тъ, и бо́лша си́хъ сотвори́тъ: я́ко А́зъ ко Отцу́ Моєму́ гряду́: |
|
13
|
13
|
| І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині. | и є́же а́ще что́ про́сите [от Отца́] во и́мя Моє́, то́ сотворю́, да просла́вится Оте́цъ въ Сы́нѣ: |
|
14
|
14
|
| І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю. | [и] а́ще чесо́ про́сите во и́мя Моє́, А́зъ сотворю́. |
|
15
|
15
|
| Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей. | А́ще лю́бите Мя́, за́повѣди Моя́ соблюди́те, |
|
16
|
16
|
| І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, | и А́зъ умолю́ Отца́, и ино́го Утѣ́шителя да́стъ ва́мъ, да бу́детъ съ ва́ми въ вѣ́къ, |
|
17
|
17
|
| Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде. | Ду́хъ и́стины, Єго́же мі́ръ не мо́жетъ прія́ти, я́ко не ви́дитъ Єго́, ниже́ зна́єтъ Єго́: вы́ же зна́єте Єго́, я́ко въ ва́съ пребыва́єтъ и въ ва́съ бу́детъ. |
|
18
|
18
|
| Не залишу вас сиротами; прийду до вас. | Не оста́влю ва́съ си́ры: пріиду́ къ ва́мъ: |
|
19
|
19
|
| Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити. | еще́ ма́ло, и мі́ръ ктому́ не уви́дитъ Мене́, вы́ же уви́дите Мя́, я́ко А́зъ живу́, и вы́ жи́ви бу́дете: |
|
20
|
20
|
| Того дня дізнаєтесь ви, що Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас. | въ то́й де́нь уразумѣ́ете вы́, я́ко А́зъ во Отцѣ́ Моє́мъ, и вы́ во Мнѣ́, и А́зъ въ ва́съ. |
|
21
|
21
|
| Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій; і Я полюблю його і явлюся йому Сам. | Имѣ́яй за́повѣди Моя́ и соблюда́яй и́хъ, то́й є́сть любя́й Мя́: а любя́й Мя́ возлю́бленъ бу́детъ Отце́мъ Мои́мъ, и А́зъ возлюблю́ єго́, и явлю́ся єму́ Са́мъ. |
|
22
|
22
|
| Іуда, не Іскаріот, говорить Йому: Господи, що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові? | Глаго́ла Єму́ Іу́да не Іскаріо́тскій: Го́споди, и что́ бы́сть, я́ко на́мъ хо́щеши яви́тися, а не мі́рови? |
|
23
|
23
|
| Ісус сказав йому у відповідь: хто любить Мене, той слово Моє збереже; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до Нього і оселю сотворимо у Нього. | Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: а́ще кто́ лю́битъ Мя́, сло́во Моє́ соблюде́тъ: и Оте́цъ Мо́й возлю́битъ єго́, и къ нему́ пріи́дема, и оби́тель у него́ сотвори́ма: |
|
24
|
24
|
| А хто не любить Мене, слів Моїх не береже; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене. | не любя́й Мя́ слове́съ Мои́хъ не соблюда́єтъ: и сло́во, є́же слы́шасте, нѣ́сть Моє́, но посла́вшаго Мя́ Отца́. |
|
25
|
25
|
| Це сказав Я вам, перебуваючи з вами. | Сія́ глаго́лахъ ва́мъ въ ва́съ сы́й: |
|
26
|
26
|
| Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам. | Утѣ́шитель же, Ду́хъ Святы́й, Єго́же по́слетъ Оте́цъ во и́мя Моє́, то́й вы́ научи́тъ всему́, и воспомяне́тъ ва́мъ вся́, я́же рѣ́хъ ва́мъ. |
|
27
|
27
|
| Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається. | Ми́ръ оставля́ю ва́мъ, ми́ръ Мо́й даю́ ва́мъ: не я́коже мі́ръ дає́тъ, А́зъ даю́ ва́мъ. Да не смуща́єтся се́рдце ва́ше, ни устраша́єтъ. |
|
28
|
28
|
| Ви чули, що Я сказав вам: іду від вас і прийду до вас. Коли б ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: іду до Отця; бо Отець Мій більший за Мене. | Слы́шасте, я́ко А́зъ рѣ́хъ ва́мъ: иду́ и пріиду́ къ ва́мъ. А́ще бы́сте люби́ли Мя́, возра́довалися бы́сте [у́бо], я́ко рѣ́хъ: иду́ ко Отцу́: я́ко Оте́цъ Мо́й бо́лій Мене́ є́сть. |
|
29
|
29
|
| І ось Я сказав вам про те, перш ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться. | И ны́нѣ рѣ́хъ ва́мъ, пре́жде да́же не бу́детъ, да, єгда́ бу́детъ, вѣ́ру и́мете. |
|
30
|
30
|
| Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього, і в Мені він не має нічого. | Ктому́ не мно́го глаго́лю съ ва́ми: гряде́тъ бо сего́ мі́ра кня́зь, и во Мнѣ́ не и́мать ничесо́же. |
|
31
|
31
|
| Та щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так і творю. Вставайте, підемо звідси. | Но да разумѣ́етъ мі́ръ, я́ко люблю́ Отца́, и я́коже заповѣ́да Мнѣ́ Оте́цъ, та́ко творю́: воста́ните, и́демъ отсю́ду. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.