|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Після цього було юдейське свято, і прийшов Ісус до Єрусалима. | По си́хъ [же] бѣ́ пра́здникъ Іуде́йскій, и взы́де Іису́съ во Ієрусали́мъ. |
|
2
|
2
|
| В Єрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Вифезда, яка мала п’ять критих входів. | Є́сть же во Ієрусали́мѣхъ О́вчая купѣ́ль, я́же глаго́лется євре́йски Виѳесда́, пя́ть притво́ръ иму́щи: |
|
3
|
3
|
| У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води, | въ тѣ́хъ слежа́ше мно́жество боля́щихъ, слѣпы́хъ, хромы́хъ, сухи́хъ, ча́ющихъ движе́нія воды́: |
|
4
|
4
|
| бо ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду; і хто перший входив після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав. | А́нгелъ бо Госпо́день на [вся́ко] лѣ́то схожда́ше въ купѣ́ль и возмуща́ше во́ду: [и] и́же пе́рвѣе вла́зяше по возмуще́ніи воды́, здра́въ быва́ше, яцѣ́мъ же неду́гомъ одержи́мь быва́ше. |
|
5
|
5
|
| Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років. | Бѣ́ же ту́ нѣ́кій человѣ́къ, три́десять и о́смь лѣ́тъ имы́й въ неду́зѣ [своє́мъ]. |
|
6
|
6
|
| Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим? | Сего́ ви́дѣвъ Іису́съ лежа́ща, и разумѣ́въ, я́ко мно́га лѣ́та уже́ имя́ше [въ неду́зѣ], глаго́ла єму́: хо́щеши ли цѣ́лъ бы́ти? |
|
7
|
7
|
| Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. | Отвѣща́ Єму́ неду́жный: є́й, Го́споди, человѣ́ка не и́мамъ, да, єгда́ возмути́тся вода́, вве́ржетъ мя́ въ купѣ́ль: єгда́ же прихожду́ а́зъ, и́нъ пре́жде мене́ сла́зитъ. |
|
8
|
8
|
| Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. | Глаго́ла єму́ Іису́съ: воста́ни, возми́ о́дръ тво́й, и ходи́. |
|
9
|
9
|
| І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Була ж субота у той день. | И а́біє здра́въ бы́сть человѣ́къ: и взе́мъ о́дръ сво́й, и хожда́ше. Бѣ́ же суббо́та въ то́й де́нь. |
|
10
|
10
|
| Тому юдеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль свою. | Глаго́лаху же Жи́дове исцѣлѣ́вшему: суббо́та є́сть, и не досто́итъ ти́ взя́ти одра́ [твоєго́]. |
|
11
|
11
|
| Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи. | О́нъ [же] отвѣща́ и́мъ: И́же мя́ сотвори́ цѣ́ла, То́й мнѣ́ рече́: возми́ о́дръ тво́й и ходи́. |
|
12
|
12
|
| Його спитали: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі: візьми постіль твою і ходи? | Вопроси́ша же єго́: кто́ є́сть Человѣ́къ рекі́и ти́: возми́ о́дръ тво́й и ходи́? |
|
13
|
13
|
| А зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. | Исцѣлѣ́вый же не вѣ́дяше, Кто́ є́сть: Іису́съ бо уклони́ся, наро́ду су́щу на мѣ́стѣ. |
|
14
|
14
|
| Потім Ісус зустрів його у храмі і сказав йому: ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого. | Пото́мъ [же] обрѣ́те єго́ Іису́съ въ це́ркви, и рече́ єму́: се́ здра́въ є́си: ктому́ не согрѣша́й, да не го́рше ти́ что́ бу́детъ. |
|
15
|
15
|
| Чоловік цей пішов і сказав юдеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус. | И́де [же] человѣ́къ, и повѣ́да Іуде́омъ, я́ко Іису́съ є́сть, и́же мя́ сотвори́ цѣ́ла. |
|
16
|
16
|
| І почали юдеї переслідувати Ісуса, і шукали, як Його вбити за те, що творив такі діла в суботу. | И сего́ ра́ди гоня́ху Іису́са Іуде́є, и иска́ху Єго́ уби́ти, зане́ сія́ творя́ше въ суббо́ту. |
|
17
|
17
|
| Ісус же говорив їм: Отець Мій донині робить, і Я роблю. | Іису́съ же отвѣща́ваше и́мъ: Оте́цъ Мо́й досе́лѣ дѣ́лаєтъ, и А́зъ дѣ́лаю. |
|
18
|
18
|
| Юдеї ще більше вишукували, як Його вбити за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, рівняючи Себе до Бога. | И сего́ ра́ди па́че иска́ху Єго́ Іуде́є уби́ти, я́ко не то́кмо разоря́ше суббо́ту, но и Отца́ Своєго́ глаго́лаше Бо́га, ра́венъ Ся́ творя́ Бо́гу. |
|
19
|
19
|
| На це Ісус сказав: істинно, істинно говорю вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо, що Він творить, те так само творить і Син. | Отвѣща́ же Іису́съ и рече́ и́мъ: ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, не мо́жетъ Сы́нъ твори́ти о Себѣ́ ничесо́же, а́ще не є́же ви́дитъ Отца́ творя́ща: я́же бо О́нъ твори́тъ, сія́ и Сы́нъ та́кожде тво́ритъ. |
|
20
|
20
|
| Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить; і покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались. | Оте́цъ бо лю́битъ Сы́на, и вся́ показу́єтъ Єму́, я́же Са́мъ твори́тъ: и бо́лша си́хъ пока́жетъ Єму́ дѣла́, да вы́ чудите́ся. |
|
21
|
21
|
| Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче. | Я́коже бо Оте́цъ воскреша́єтъ ме́ртвыя и живи́тъ, та́ко и Сы́нъ, и́хже хо́щетъ, живи́тъ. |
|
22
|
22
|
| Бо Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові, | Оте́цъ бо не су́дитъ ни кому́же, но су́дъ ве́сь даде́ Сы́нови, |
|
23
|
23
|
| щоб усі шанували Сина, як шанують Отця; а хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його. | да вси́ чту́тъ Сы́на, я́коже чту́тъ Отца́. [А] и́же не чти́тъ Сы́на, не чти́тъ Отца́ посла́вшаго Єго́. |
|
24
|
24
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. | Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко слу́шаяй словесе́ Моєго́ и вѣ́руяй Посла́вшему Мя́ и́мать живо́тъ вѣ́чный, и на су́дъ не пріи́детъ, но преи́детъ от сме́рти въ живо́тъ. |
|
25
|
25
|
| Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. | Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко гряде́тъ ча́съ, и ны́нѣ є́сть, єгда́ ме́ртвіи услы́шатъ гла́съ Сы́на Бо́жія, и услы́шавше оживу́тъ. |
|
26
|
26
|
| Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. | Я́коже бо Оте́цъ и́мать живо́тъ въ Себѣ́, та́ко даде́ и Сы́нови живо́тъ имѣ́ти въ Себѣ́ |
|
27
|
27
|
| І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський. | и о́бласть даде́ Єму́ и су́дъ твори́ти, я́ко Сы́нъ Человѣ́чь є́сть. |
|
28
|
28
|
| Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; | Не диви́теся сему́: я́ко гряде́тъ ча́съ, въ о́ньже вси́ су́щіи во гробѣ́хъ услы́шатъ гла́съ Сы́на Бо́жія, |
|
29
|
29
|
| і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду. | и изы́дутъ сотво́ршіи блага́я въ воскреше́ніє живота́, а сотво́ршіи зла́я въ воскреше́ніє суда́. |
|
30
|
30
|
| Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене. | Не могу́ А́зъ о Себѣ́ твори́ти ничесо́же. [.] Я́коже слы́шу, сужду́, и су́дъ Мо́й пра́веденъ є́сть, я́ко не ищу́ во́ли Моєя́, но во́ли посла́вшаго Мя́ Отца́. |
|
31
|
31
|
| Коли Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне. | А́ще А́зъ свидѣ́телствую о Мнѣ́, свидѣ́телство Моє́ нѣ́сть и́стинно: |
|
32
|
32
|
| Є інший, який свідчить про Мене; і Я знаю, що істинне те свідчення, яким він свідчить про Мене. | и́нъ є́сть свидѣ́телствуяй о Мнѣ́, и вѣ́мъ, я́ко и́стинно є́сть свидѣ́телство, є́же свидѣ́телствуєтъ о Мнѣ́: |
|
33
|
33
|
| Ви посилали до Іоана, і він засвідчив істину. | вы́ посла́сте ко Іоа́нну, и свидѣ́телствова о и́стинѣ. |
|
34
|
34
|
| А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але говорю це для того, щоб ви спаслися. | А́зъ же не от человѣ́ка свидѣ́телства пріє́млю, но сія́ глаго́лю, да вы́ спасе́ни бу́дете. |
|
35
|
35
|
| Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його. | О́нъ бѣ́ свѣти́лникъ горя́ и свѣтя́: вы́ же восхотѣ́сте возра́доватися въ ча́съ свѣтѣ́нія єго́ . |
|
36
|
36
|
| Я ж маю свідчення більше за Іоанове: бо діла, які Отець дав Мені звершити, саме ці діла, які Я творю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. | А́зъ же и́мамъ свидѣ́телство бо́лѣе Іоа́ннова: дѣла́ бо, я́же даде́ Мнѣ́ Оте́цъ, да совершу́ я́, та́ дѣла́, я́же А́зъ творю́, свидѣ́телствуютъ о Мнѣ́, я́ко Оте́цъ Мя́ посла́. |
|
37
|
37
|
| І Отець, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ні лиця Його ніколи не бачили; | И посла́вый Мя́ Оте́цъ Са́мъ свидѣ́телствова о Мнѣ́. Ни гла́са Єго́ нигдѣ́же слы́шасте, ни видѣ́нія Єго́ ви́дѣсте, |
|
38
|
38
|
| і не маєте слова Його, яке перебувало б у вас; бо ви не віруєте в Того, Кого Він послав. | и словесе́ Єго́ не и́мате пребыва́юща въ ва́съ, зане́, Єго́же То́й посла́, Сему́ вы́ вѣ́ры не є́млете. |
|
39
|
39
|
| Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. | Испыта́йте Писа́ній, я́ко вы́ мните́ въ ни́хъ имѣ́ти живо́тъ вѣ́чный: и та́ су́ть свидѣ́телствующая о Мнѣ́. |
|
40
|
40
|
| Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. | И не хо́щете пріити́ ко Мнѣ́, да живо́тъ и́мате. |
|
41
|
41
|
| Не приймаю слави від людей, | Сла́вы от человѣ́къ не пріє́млю, |
|
42
|
42
|
| але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога. | но разумѣ́хъ вы́, я́ко любве́ Бо́жія не и́мате въ себѣ́. |
|
43
|
43
|
| Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете. | А́зъ пріидо́хъ во и́мя Отца́ Моєго́, и не пріє́млете Мене́: а́ще и́нъ пріи́детъ во и́мя своє́, того́ пріє́млете. |
|
44
|
44
|
| Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте? | Ка́ко вы́ мо́жете вѣ́ровати, сла́ву дру́гъ от дру́га пріє́млюще, и сла́вы, я́же от Єди́наго Бо́га, не и́щете? |
|
45
|
45
|
| Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви уповаєте. | Не мни́те, я́ко А́зъ на вы́ реку́ ко Отцу́: є́сть, и́же на вы́ глаго́летъ, Моисе́й, на́ньже вы́ упова́єте. |
|
46
|
46
|
| Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене. | А́ще бо бы́сте вѣ́ровали Моисе́ови, вѣ́ровали бы́сте [у́бо и] Мнѣ́: о Мнѣ́ бо то́й писа́. |
|
47
|
47
|
| Якщо ж його Писанням не вірите, то як повірите Моїм словам? | А́ще ли того́ Писа́ніємъ не вѣ́руєте, ка́ко Мои́мъ глаго́ломъ вѣ́ру и́мете? |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.