|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| Народ став нарікати вголос на Господа; і Господь почув, і запалав гнів Його, і загорівся у них вогонь Господній, і начав знищувати край стану. | И# бhша лю1діе р0пщуще зл†z пред8 гDемъ: и3 слhша гDь и3 разгнёвасz гнёвомъ, и3 разгорёсz въ ни1хъ џгнь t гDа и3 потреби2 чaсть нёкую t полкA. |
|
2
|
2
|
| І заволав народ до Мойсея; і помолився Мойсей Господу, і затих вогонь. | И# возопи1ша лю1діе къ мwmсeю: и3 помоли1сz мwmсeй къ гDу, и3 престA џгнь. |
|
3
|
3
|
| І нарекли ім’я місцю цьому: Тавера*, тому що загорівся у них вогонь Господній. | И# прозвaсz и4мz мёсту томY запалeніе: ћкw разгорёсz въ ни1хъ џгнь t гDа. |
|
4
|
4
|
| Прибульці між ними стали виявляти примхи; а з ними і сини Ізраїлеві сиділи і плакали й говорили: хто нагодує нас м’ясом? | И# џбщій нар0дъ и4же въ ни1хъ похотёша похотёніемъ: и3 сёдше плaкахусz сhнове ї}лєвы и3 рек0ша: кт0 ны напитaетъ мsсы; |
|
5
|
5
|
| Ми пам’ятаємо рибу, яку в Єгипті ми їли задарма, огірки і дині, і цибулю, і ріпчасту цибулю і часник; | помzнyхомъ ры6бы, ±же kд0хомъ въ земли2 є3гЂпетстэй тyне, и3 nгурцы2 и3 ды6ни, лyкъ и3 червлeный лyкъ и3 чесн0къ: |
|
6
|
6
|
| а нині душа наша знемагає; нічого нема, тільки манна в очах наших. | нн7э же душA нaша и3зс0хла, ничт0же т0чію мaнна пред8 nчи1ма нaшима. |
|
7
|
7
|
| Манна ж була подібна коріандровому насінню, на вигляд, як бдолах; | Мaнна же бsше ѓки сёмz коріaндрово, и3 ви1дъ є3S ћкw ви1дъ крmстaлла: |
|
8
|
8
|
| народ ходив і збирав її, і молов у жорнах або товк у ступі, і варив у казані, і робив із неї коржі; смак же її подібний був до смаку коржів з єлеєм. | и3 и3схождaху лю1діе и3 собирaху, и3 мелsху въ жeрновахъ и3 толцaху въ стyпахъ, и3 варsху въ горшкaхъ и3 творsху и3з8 неS потрeбники: и3 бsше вкyсъ є3S, ћкw вкyсъ муки2 прsжены съ є3лeемъ: |
|
9
|
9
|
| І коли роса сходила на стан уночі, тоді сходила на нього і манна. | и3 є3гдA схождaше росA на п0лкъ н0щію, схождaше мaнна нaнь. |
|
10
|
10
|
| Мойсей чув, що народ плаче в сімействах своїх, кожен біля дверей намету свого; і сильно запалав гнів Господній, і прикро було Мойсеєві. | И# ўслhша мwmсeй плaчущихсz и5хъ въ с0нмэхъ свои1хъ, коег0ждо и4хъ пред8 свои1ми двeрьми: и3 разгнёвасz гDь гнёвомъ ѕэлw2, и3 пред8 мwmсeомъ бsше ѕло2. |
|
11
|
11
|
| І сказав Мойсей Господу: для чого Ти мучиш раба твого? і чому я не знайшов милости перед очима Твоїми, що Ти поклав на мене тягар усього народу цього? | И# речE мwmсeй ко гDу: вскyю њѕл0билъ є3си2 рабA твоего2; и3 почто2 не њбрэт0хъ блгdти пред8 тоб0ю, є4же возложи1ти ўстремлeніе людjй си1хъ на мS; |
|
12
|
12
|
| хіба я носив в утробі весь народ цей, і хіба я народив його, що Ти говориш мені: неси його на руках твоїх, як нянька носить дитину, в землю, що Ти з клятвою обіцяв батькам його? | є3дA ѓзъ во ўтр0бэ зачaхъ вс‰ лю1ди сі‰; и3ли2 ѓзъ роди1хъ |; ћкw гlеши ми2: возми2 и5хъ въ нBдра тво‰, ћкоже дои1лица н0ситъ дwи1мыz, въ зeмлю, є4юже клsлсz є3си2 nтцє1мъ и4хъ: |
|
13
|
13
|
| звідки мені взяти м’яса, щоб дати всьому народу цьому? бо вони плачуть переді мною і говорять: дай нам їсти м’яса. | tкyду мнЁ мzсA дaти всBмъ лю1демъ си6мъ; ћкw плaчутъ на мS, глаг0люще: дaждь нaмъ мzсA, да kди1мъ: |
|
14
|
14
|
| Я один не можу нести весь народ цей, тому що він важкий для мене; | не возмогY ѓзъ є3ди1нъ води1ти людjй си1хъ, ћкw тsжко мнЁ є4сть сл0во сіE: |
|
15
|
15
|
| коли Ти так чиниш зі мною, то краще умертви мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб мені не бачити нещастя мого. | ѓще же тaкw ты2 твори1ши мнЁ, то2 ўбjй мS ўбіeніемъ, ѓще њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, да не ви1жу њѕлоблeніz моегw2. |
|
16
|
16
|
| І сказав Господь Мойсею: збери Мені сімдесят мужів зі старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою; | И# речE гDь къ мwmсeю: собери1 ми сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ ї}левыхъ, и5хже ты2 сaмъ вёси, ћкw тjи сyть стaрцы людстjи и3 книгHчіz и4хъ: и3 да приведeши | ко ски1ніи свидёніz, и3 да стaнутъ тaмw съ тоб0ю: |
|
17
|
17
|
| Я зійду, і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив. | и3 сни1ду и3 возгlю тaмw съ тоб0ю, и3 ўймY t д¦а, и4же въ тебЁ, и3 возложY на нS: да под8и1мутъ съ тоб0ю ўстремлeніе людjй, и3 не бyдеши води1ти и5хъ ты2 є3ди1нъ: |
|
18
|
18
|
| Народу ж скажи: очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо; оскільки ви плакали голосно до Господа і говорили: хто нагодує нас м’ясом? добре нам було в Єгипті, — то і дасть вам Господь м’ясо, і будете їсти [м’ясо]: | и3 лю1демъ речeши: њчи1ститесz наyтріе, и3 снёсте мzсA, ћкw плaкастесz пред8 гDемъ, глаг0люще: кт0 ны напитaетъ мsсы; ћкw добро2 нaмъ бhсть во є3гЂптэ: и3 дaстъ гDь вaмъ мzсA ћсти, и3 снёсте мzсA: |
|
19
|
19
|
| не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів, | не є3ди1нъ дeнь ћсти бyдете, ни двA, ни пsть днjй, ни дeсzть днjй, нижE двaдесzть днjй: |
|
20
|
20
|
| але цілий місяць [будете їсти], поки не піде воно з ніздрів ваших і не зробиться для вас огидним, за те, що ви знехтували Господа, Який серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: для чого було нам виходити з Єгипту? | до мцcа днjй ћсти бyдете, д0ндеже и3зhдетъ и3з8 н0здрій вaшихъ: и3 бyдетъ вaмъ въ мeрзость, ћкw не покори1стесz гDу, и4же є4сть въ вaсъ, и3 плaкастесz пред8 ни1мъ, глаг0люще: вскyю бЁ нaмъ и3зhти и3з8 є3гЂпта; |
|
21
|
21
|
| І сказав Мойсей: шістсот тисяч піших у народі цьому, серед якого я знаходжуся; а Ти говориш: Я дам їм м’ясо, і будуть їсти цілий місяць! | И# речE мwmсeй: шeсть сHтъ тhсzщъ пёшихъ людjй, въ ни1хже ѓзъ є4смь, и3 ты2 рeклъ є3си2: мzсA и5мъ дaмъ ћсти, и3 бyдутъ ћсти мцcъ днjй: |
|
22
|
22
|
| чи заколоти всіх овець і волів, щоб їм вистачило? або вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх? | є3дA џвцы и3 волы2 зак0лютсz и5мъ, и3 дов0лнw бyдетъ и5мъ; и3ли2 вс‰ ры6бы мwрскjz соберyтсz и5мъ, и3 дов0лнw бyдетъ и5мъ; |
|
23
|
23
|
| І сказав Господь Мойсею: хіба рука Господня коротка? нині ти побачиш, чи збудеться слово Моє до тебе, чи ні? | И# речE гDь къ мwmсeю: є3дA рукA гDнz не дов0лна бyдетъ; нн7э ўразумёеши, ѓще пости1гнетъ тS сл0во моE, и3ли2 ни2. |
|
24
|
24
|
| Мойсей вийшов і сказав народу слова Господні, і зібрав сімдесят мужів зі старійшин народу і поставив їх біля скинії. | И# и3зhде мwmсeй и3 глаг0ла лю1демъ словесA гDнz: и3 собрA сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ людски1хъ, и3 постaви | w4крестъ ски1ніи. |
|
25
|
25
|
| І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який на ньому, і дав сімдесятьом мужам старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали. | И# сни1де гDь во w4блацэ и3 гlа къ немY: и3 ўS t д¦а, и4же на нeмъ, и3 возложи2 на сeдмьдесzтъ мужeй стaрєцъ: є3гдa же препочи2 д¦ъ на ни1хъ, и3 прор0чествоваша, и3 ктомY не приложи1ша. |
|
26
|
26
|
| Двоє з мужів залишилися в стані, одному ім’я Елдад, а другому ім’я Модад; але і на них спочив Дух [вони були з числа записаних, тільки не входили до скинії], і вони пророкували в стані. | И# њстaшасz двA м{жа въ полцЁ: и4мz є3ди1ному є3лдaдъ, и3 и4мz втор0му мwдaдъ: и3 препочи2 на ни1хъ д¦ъ. И# сjи бёша t впи1санныхъ, и3 не пріид0ша ко ски1ніи, и3 прор0чествоваша въ полцЁ. |
|
27
|
27
|
| І прибіг отрок, і доніс Мойсеєві, і сказав: Елдад і Модад пророкують у стані. | И# притeкъ ю4ноша возвэсти2 мwmсeю, и3 речE, глаг0лz: є3лдaдъ и3 мwдaдъ прор0чествуютъ въ полцёхъ. |
|
28
|
28
|
| У відповідь на це Ісус, син Навина, служитель Мойсея, один із обраних його, сказав: господарю мій Мойсею! заборони їм. | И# tвэщaвъ їисyсъ наvи1нъ, предстоsй мwmсeю и3збрaнный є3мY, речE: г0споди м0й мwmсeю, запрети2 и5мъ. |
|
29
|
29
|
| Але Мойсей сказав йому: чи не ревнуєш ти за мене? о, якби усі в народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них! | И# речE є3мY мwmсeй: є3дA ревнyеши ты2 мнЁ; и3 кто2 дaстъ всBмъ лю1демъ гDнимъ (бhти) прор0ки, є3гдA дaстъ гDь д¦а своего2 на ни1хъ; |
|
30
|
30
|
| І повернувся Мойсей у стан, він і старійшини Ізраїлеві. | И# и4де мwmсeй въ п0лкъ сaмъ и3 стaрцы ї}лтестіи. |
|
31
|
31
|
| І піднявся вітер від Господа, і приніс від моря перепелів, і накидав їх біля стану, на день шляху по одну сторону і на день шляху по другу сторону біля стану, майже на два лікті від землі. | И# д¦ъ и3зhде t гDа, и3 и3зведE кр†стели и3з8 м0рz и3 наведE на п0лкъ дeнь х0ду tсю1ду и3 дeнь х0ду toнyду, w4крестъ полкA ћкw на двA л†ктz t земли2. |
|
32
|
32
|
| І встав народ, і весь той день, і всю ніч, і весь наступний день збирали перепелів; і хто мало збирав, той зібрав десять хомерів; і розклали їх для себе навколо стану. | И# востaвше лю1діе вeсь дeнь и3 всю2 н0щь, и3 вeсь дeнь наyтріе, и3 собрaша кр†стели: и4же мaлw, собрA дeсzть сп{дъ: и3 и3зсуши1ша себЁ сушани6цы w4крестъ полкA. |
|
33
|
33
|
| М’ясо ще було в зубах їхніх і не було ще з’їдене, як гнів Господній запалав на народ, і вразив Господь народ дуже великою пошестю. | И# мzсA бsху и5мъ є3щE въ зубёхъ и4хъ, прeжде њскудёніz, и3 гDь разгнёвасz ѕэлw2 на лю1ди, и3 порази2 гDь лю1ди ћзвою вели1кою ѕэлw2: |
|
34
|
34
|
| І нарекли ім’я місцю цьому: Киброт-Гаттаава*, тому що там поховали примхливий народ. | и3 прозвaсz и4мz мёсту томY гр0бы похотёніz: ћкw тaмw погреб0ша людjй похотёвшихъ. |
|
35
|
35
|
| Від Киброт-Гаттаави рушив народ в Асироф, і зупинився в Асирофі. | (И#) воздвиг0шасz лю1діе t гробHвъ похотёніz во ґсирHfъ, и3 бhша лю1діе во ґсирHfэ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
