Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5
Главa є7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
повели синам Ізраїлевим вислати зі стану всіх прокажених, і всіх, хто має течу, і всіх, що осквернилися від мертвого, повели2 сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да и3зг0нzтъ и3з8 полкA всsкаго прокажeннаго, и3 всsкаго проливaющаго сёмz, и3 всsкаго нечи1стаго душeю:
3
3
і чоловіків і жінок вишліть, за стан вишліть їх, щоб не оскверняли вони станів своїх, серед яких Я живу. t мyжеска п0лу до жeнска, и3згони1те внЁ полкA, и3 да не њсквернsтъ полкHвъ свои1хъ, въ ни1хже ѓзъ пребывaю.
4
4
І зробили так сини Ізраїлеві, і вислали їх вони зі стану; як говорив Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві. И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы тaкw, и3 и3згнaша и5хъ внЁ полкA: ћкоже гlа гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша сhнове ї}лєвы.
5
5
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
6
6
скажи синам Ізраїлевим: якщо чоловік або жінка вчинить який-небудь гріх проти людини, і через це зробить злочин проти Господа, і винна буде душа та, рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: мyжъ и3ли2 женA, и4же ѓще сотвори1тъ t всёхъ грэхHвъ человёческихъ и3 презирaz прeзритъ гDа, и3 престyпитъ душA џна:
7
7
то нехай сповідаються у гріху своєму, який вони вчинили, і повернуть повністю те, в чому винні, і додадуть до того п’яту частину і віддадуть тому, проти кого згрішили; да и3сповёсть грёхъ, є3г0же сотвори2, и3 да tдaстъ преступлeніе и4стое, и3 пsтую чaсть є3гw2 да приложи1тъ къ томY, и3 да tдaстъ, є3мyже согрэши2.
8
8
якщо ж у нього немає спадкоємця, якому слід було б повернути за провину: то присвятити це Господу; нехай буде це священикові, зверх барана очищення, яким він очистить його; Ѓще же нёсть человёку ќжика, ћкw tдaти є3мY преступлeніе, преступлeніе tдаeмое гDу, жерцY да бyдетъ, кромЁ nвнA њчищeніz, и4мже пом0литсz њ нeмъ.
9
9
й усяке возношення з усіх святинь синів Ізраїлевих, які вони приносять до священика, належить йому, И# всsкъ начaтокъ, и3 вс‰ њсвzщaємаz въ сынёхъ ї}левыхъ, є3ли6ка ѓще прин0сzтъ гDу, жерцY самомY да бyдутъ:
10
10
і посвячене ким-небудь належить йому; все, що дасть хто священикові, йому належить. и3 коегHждо њсвzщє1наz, томY да бyдутъ и3 мyжъ ѓще дaстъ жерцY, томY да бyдетъ.
11
11
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
12
12
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо зрадить кого дружина, і порушить вірність до нього, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: мyжа, мyжа ѓще престyпитъ женA є3гw2, и3 презирaющи прeзритъ є3го2,
13
13
і переспить хто з нею і виллє сім’я, і це буде приховано від очей чоловіка її, і вона оскверниться таємно, і не буде на неї свідка, і не буде викрита, и3 бyдетъ кто2 съ нeю л0жемъ сёмене, и3 ўтаи1тсz t џчію мyжа є3S, и3 ўкрhетсz, nнa же бyдетъ њсквернeна, и3 свидётелz не бyдетъ на ню2 и3 сіS нёсть ћта,
14
14
і найде на нього дух ревнощів, і буде ревнувати дружину свою, коли вона осквернена, або зійде на нього дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, коли вона не осквернена, — и3 пріи1детъ на него2 дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, nнa же њсквернeна є4сть, и3ли2 пріи1детъ є3мY дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, nнa же не бyдетъ њсквернeна,
15
15
нехай приведе чоловік дружину свою до священика і принесе за неї в жертву десяту частину ефи ячмінного борошна, але не зливає на нього єлею і не кладе ливану, тому що це приношення ревнощів, приношення спомину, що нагадує про беззаконня; и3 да приведeтъ мyжъ женY свою2 къ жерцY, и3 да принесeтъ дaръ за ню2, десsтую чaсть мёры є4фі муки2 ћчныz: да не возліeтъ на ню2 є3лeа, нижE да возложи1тъ на ню2 лівaна: жeртва бо ревновaніz є4сть, жeртва пaмzти воспоминaющаz грёхъ.
16
16
а священик нехай приведе і поставить її перед лице Господнє, И# приведeтъ ю5 жрeцъ и3 постaвитъ ю5 пред8 гDемъ:
17
17
і візьме священик святої води у глиняну посудину, і візьме священик землі з підлоги скинії і покладе у воду; и3 да в0зметъ жрeцъ в0ду жи1ву чи1сту въ сосyдэ гли1нzнэ, и3 t пeрсти на земли2 сyщіz ў ски1ніи свидёніz, и3 взeмъ жрeцъ да всhплетъ въ в0ду:
18
18
і поставить священик дружину перед лице Господнє, і відкриє голову дружини, і дасть їй у руки приношення спомину, — це приношення ревнощів, в руці ж у священика буде гірка вода, що наводить прокляття. и3 да постaвитъ жрeцъ женY пред8 гDемъ, и3 да tкрhетъ главY женЁ, и3 да дaстъ въ рyцэ є3S жeртву пaмzти, жeртву ревновaніz: въ руцё же жерцA да бyдетъ водA њбличeніz клsтвеннаz сіS.
19
19
І закляне її священик і скаже дружині: якщо ніхто не переспав з тобою, і ти не осквернилася і не зрадила чоловіка свого, то непошкоджена будеш від цієї гіркої води, що наводить прокляття; И# да закленeтъ ю5 жрeцъ и3 речeтъ женЁ: ѓще никт0же бhсть съ тоб0ю, и3 нёси преступи1ла њскверни1тисz под8 мyжемъ твои1мъ, неви1нна бyди t воды2 њбличeніz клsтвенныz сеS:
20
20
але якщо ти зрадила чоловіка твого й осквернилася, і якщо хто переспав з тобою, крім чоловіка твого, — ѓще же преступи1ла є3си2, мужaта сyщи, и3ли2 њсквернeна є3си2, и3 дадE кто2 тебЁ л0же своE, кромЁ мyжа твоегw2.
21
21
тоді священик нехай закляне дружину клятвою прокляття і скаже священик дружині: нехай піддасть тебе Господь прокляттю і клятві в народі твоєму, і нехай зробить Господь лоно твоє опалим і живіт твій опухлим; И# закленeтъ жрeцъ женY клsтвами клsтвы сеS, и3 речeтъ жрeцъ женЁ: да дaстъ тS гDь въ клsтву и3 проклsтіе среди2 людjй твои1хъ, внегдA дaти гDу стегнY твоемY tпaсти и3 чрeву твоемY разсёстисz:
22
22
і нехай пройде вода ця, що наводить прокляття, у нутрощі твої, щоб опух живіт [твій] і опало лоно [твоє]. І скаже дружина: амінь, амінь. и3 вни1детъ водA клsтвеннаz сіS во чрeво твоE, є4же раст0ргнути ўтр0бу твою2, и3 tпaсти стегнY твоемY. И# tвэщaетъ женA: бyди, бyди.
23
23
І напише священик заклинання ці на сувої, і змиє їх у гірку воду; И# да напи1шетъ жрeцъ кл‰твы сі‰ въ кни1зэ, и3 и3зглaдитъ въ водЁ њбличeніz клsтвеннагw:
24
24
і дасть дружині випити гірку воду, що наводить прокляття, і ввійде в неї вода, що наводить прокляття, на шкоду їй. и3 напои1тъ женY вод0ю њбличeніz клsтвенною, и3 вни1детъ въ ню2 водA клsтвеннаz њбличeніz.
25
25
І візьме священик з рук дружини хлібне приношення ревнощів, і піднесе це приношення перед Господом, і віднесе його до жертовника; И# да в0зметъ жрeцъ t руки2 жeнски жeртву ревновaніz, и3 да возложи1тъ жeртву пред8 гDемъ, и3 да принесeтъ ю5 ко nлтарю2:
26
26
і візьме священик жменею з хлібного приношення частину в пам’ять, і спалить на жертовнику, і потім дасть дружині випити води; и3 да в0зметъ жрeцъ г0рстію t жeртвы пaмzть є3S, и3 да принесeтъ ю5 на nлтaрь, и3 по сeмъ напои1тъ вод0ю женY:
27
27
і коли напоїть її водою, тоді, якщо вона нечиста і зробила злочин проти чоловіка свого, гірка вода, що наводить прокляття, ввійде в неї, на шкоду їй, і опухне утроба її й опаде лоно її, і буде ця дружина проклятою в народі своєму; и3 бyдетъ ѓще є4сть њсквернeна, и3 ѓще ўтаeніемъ ўтаи1сz t мyжа своегw2, и3 вни1детъ въ ню2 водA клsтвеннаz њбличeніz, и3 надмeтъ чрeво є3S, и3 tпадeтъ стегно2 є3S, и3 бyдетъ женA въ проклsтіе въ лю1дехъ свои1хъ:
28
28
якщо ж дружина не осквернилася і була чиста, то залишиться неушкодженою і буде запліднена сіменем. ѓще же не бyдетъ њсквернeна женA, и3 чистA є4сть, и3 неви1нна бyдетъ, и3 пл0дствовати бyдетъ сёмz.
29
29
Ось закон про ревнощі, коли дружина зрадить чоловіка свого й оскверниться, Сeй зак0нъ ревновaніz, комy-либо ѓще престyпитъ женA, мужaта сyщи, и3 њскверни1тсz:
30
30
або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, тоді нехай він поставить дружину перед лицем Господа, і зробить з нею священик усе за цим законом, — и3ли2 человёкъ, є3мyже ѓще нaйдетъ нaнь дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, и3 постaвитъ женY свою2 пред8 гDемъ, и3 да сотвори1тъ є4й жрeцъ вeсь зак0нъ сeй:
31
31
і буде чоловік чистим від гріха, а дружина понесе на собі гріх свій. и3 чи1стъ бyдетъ человёкъ t грэхA, и3 женA тA в0зметъ грёхъ св0й.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.