Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 23
Главa к7г
1
1
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені сім тельців і сім баранів. И# речE валаaмъ къ валaку: сози1жди мнЁ здЁ сeдмь трeбищъ, и3 ўгот0вай мнЁ здЁ сeдмь телцє1въ и3 сeдмь nвнHвъ.
2
2
Валак зробив так, як говорив Валаам, і принесли Валак і Валаам по тельцю і барану на кожному жертовнику. И# сотвори2 валaкъ, ћкоже речE є3мY валаaмъ: и3 вознесE телцA и3 nвнA на трeбище.
3
3
І сказав Валаам Валаку: постій біля всепалення твого, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я оголошу тобі. І [залишився Валак біля всепалення свого, а Валаам] пішов на підвищене місце [запитати Бога]. И# речE валаaмъ къ валaку: стaни ў трeбы своеS, и3 пойдY, ѓще kви1тсz мнЁ бGъ въ срётеніе, и3 сл0во, є4же мнЁ ўкaжетъ, повёмъ тебЁ. И# стA валaкъ ў трeбы своеS.
4
4
І зустрівся Бог з Валаамом, і сказав йому [Валаам]: сім жертовників влаштував я і приніс тельця і барана на кожному жертовнику. И# валаaмъ и4де вопроси1ти бGа, и3 и4де прsмw: и3 kви1сz бGъ валаaму. И# речE къ немY валаaмъ: сeдмь трeбищъ и3згот0вихъ и3 возложи1хъ телцA и3 nвнA на трeбище.
5
5
І вклав Господь слово в уста Валаамові і сказав: повернися до Валака і так говори. И# вложи2 бGъ сл0во во ўстA валаaму и3 речE: возврати1всz къ валaку тaкw глаг0ли.
6
6
І повернувся до нього, і ось він стоїть біля всепалення свого, він і всі князі моавитські. [І був на ньому Дух Божий.] И# возврати1сz къ немY: џнъ же стоsше ў всесожжeній свои1хъ, и3 вси2 кн‰зи мw†вли съ ни1мъ: и3 бhсть д¦ъ б9ій на нeмъ.
7
7
І промовив притчу свою і сказав: з Месопотамії привів мене Валак, цар Моава, від гір східних: прийди, прокляни мені Якова, прийди, проголоси зло на Ізраїля! И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: t месопотaміи приведe мz валaкъ цaрь мwaвль, t г0ръ вост0чныхъ, глаг0лz: грzди2, проклени1 ми їaкwва, и3 грzди2, проклени1 ми ї}лz:
8
8
Як прокляну я? Бог не проклинає його. Як проголошу зло? Господь не проголошує [на нього] зла. что2 прокленY, є3гHже не кленeтъ гDь; и3ли2 что2 ѕло2 рекY, є3гHже не ѕлосл0витъ бGъ;
9
9
З вершини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього: ось, народ живе окремо і між народами не числиться. ћкw t верхA г0ръ ўзрю2 є3го2 и3 t хHлмъ проуразумёю є3го2: сE, лю1діе є3ди1ни населsтсz и3 со kзы6ки не вмэнsтсz:
10
10
Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частини Ізраїлю? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кончина моя, як їх! кто2 и3зслёдитъ сёмz їaкwвле; и3 кто2 и3зочтeтъ с0нмы ї}лz; да ќмретъ душA моS въ душaхъ првdныхъ, и3 бyди сёмz моE, ћкоже сёмz и4хъ.
11
11
І сказав Валак Валааму: що ти зі мною робиш? я взяв тебе, щоб проклясти ворогів моїх, а ти, ось, благословляєш? И# речE валaкъ къ валаaму: что2 сотвори1лъ є3си2 ми2; на проклsтіе вр†гъ мои1хъ призвaхъ тS, и3 сE, благослови1лъ є3си2 (|) благословeніемъ.
12
12
І відповів він і сказав: чи не повинен я достеменно сказати те, що вкладає Господь в уста мої? И# речE валаaмъ къ валaку: не є3ли6ка ли вл0житъ бGъ во ўстA мо‰, сіE сохраню2 глаг0лати;
13
13
І сказав йому Валак: піди зі мною на інше місце, з якого ти побачиш його, але тільки частину його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти. И# речE къ немY валaкъ: пойди2 є3щE со мн0ю на мёсто и4но, съ негHже не ќзриши и4хъ tтyду, но рaзвэ чaсть нёкую и4хъ ќзриши, всёхъ же не ќзриши, и3 проклени1 ми и5хъ tтyду.
14
14
І взяв його на місце сторожі, на вершину гори Фасги, і побудував сім жертовників, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику. И# поS є3го2 на стрaжу селA, на вeрхъ и3стeсанагw, и3 создA тaмw сeдмь трeбищъ, и3 возложи2 телцA и3 nвнA на трeбище.
15
15
І сказав [Валаам] Валаку: постій тут біля всепалення твого, а я [піду] туди назустріч [Богу]. И# речE валаaмъ къ валaку: стaни ў трeбы своеS, ѓзъ же пойдY вопроси1ти бGа.
16
16
І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: повернися до Валака і так говори. И# срёте бGъ валаaма, и3 вложи2 сл0во во ўстA є3мY и3 речE: возврати1сz къ валaку, и3 речeши сі‰.
17
17
І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля всепалення свого, і з ним [усі] князі моавитські. І сказав йому Валак: що говорив Господь? И# возврати1сz къ немY: џнъ же стоsше ў всесожжeній свои1хъ, и3 вси2 кн‰зи мw†вли съ ни1мъ. И# речE є3мY валaкъ: что2 гlа гDь;
18
18
Він промовив притчу свою і сказав: встань, Валаку, і послухай, мене, сину Сепфорів. И# воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: востaни, валaкъ, и3 послyшай, внуши2 свидётель, сhне сепфHровъ:
19
19
Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає? не ћкw человёкъ бGъ колeблетсz, нижE ћкw сhнъ человёческій и3змэнsетсz: т0й гlаше, не сотвори1тъ ли; речeтъ, и3 не пребyдетъ ли;
20
20
Ось, почав я благословляти, бо Він благословив, і я не можу змінити цього. сE, благословлsти приведeнъ є4смь: благословлю2, и3 не tвращY:
21
21
Не видно біди в Якові, і не помітно нещастя в Ізраїлі; Господь, Бог його, з ним, і трубний царський звук у нього; не бyдетъ трудA во їaкwвэ, нижE ќзритсz болёзнь во ї}ли: гDь бGъ є3гw2 съ ни1мъ, слaва цaрскаz на нeмъ:
22
22
Бог вивів їх з Єгипту, швидкість єдинорога у нього; бGъ и3зведhй є3го2 и3з8 є3гЂпта, ћкоже слaва є3динор0га въ нeмъ:
23
23
нема чаклунства в Якові і нема ворожіння в Ізраїлі. У свій час скажуть про Якова і про Ізраїль: ось що творить Бог! нёсть бо вражбы2 во їaкwвэ, нижE волхвовaніz во ї}ли: во врeмz наречeтсz їaкwву и3 ї}лю, что2 соверши1тъ бGъ:
24
24
Ось, народ як левиця встає і як лев піднімається; не ляже, поки не з’їсть здобичі і не нап’ється крови убитих. сE, лю1діе ћкw льви6чища востaнутъ, и3 ћкw лeвъ вознесeтсz: не ќснетъ, д0ндеже снёстъ л0въ и3 кр0вь посёченыхъ и3спіeтъ.
25
25
І сказав Валак Валааму: ні клясти не кляни його, ні благословляти не благословляй його. И# речE валaкъ къ валаaму: ни клsтвами мнЁ клени2 и5хъ, нижE благословeніемъ благослови2 и5хъ.
26
26
І відповів Валаам і сказав Валаку: чи не говорив я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь? И# tвэщaвъ валаaмъ, речE къ валaку: не рёхъ ли ти2, глаг0лz: сл0во, є4же ѓще возгlетъ бGъ, сіE сотворю2;
27
27
І сказав Валак Валааму: піди, я візьму тебе на інше місце; можливо, угодно буде Богу, і звідти проклянеш мені його. И# речE валaкъ къ валаaму: грzди2, поймy тz на мёсто и4но, ѓще ўг0дно бyдетъ бGу, и3 проклени1 ми и5хъ tтyду.
28
28
І взяв Валак Валаама на вершину Фегора, поверненого до пустелі. И# поS валaкъ валаaма на вeрхъ фогHра, простирaющасz въ пустhню.
29
29
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім тельців і сім баранів. И# речE валаaмъ къ валaку: сози1жди мнЁ здЁ сeдмь трeбищъ, и3 ўгот0вай мнЁ здЁ сeдмь телцє1въ и3 сeдмь nвнHвъ.
30
30
І зробив Валак, як сказав Валаам, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику. И# сотвори2 валaкъ, ћкоже речE є3мY валаaмъ: и3 вознесE телцA и3 nвнA на трeбище.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.