Глава 8
1
Коли закінчили вечерю, ввели до неї Товію.
2
Він же, йдучи, згадав слова Рафаїла і взяв курильницю, і поклав серце і печінку риби, і курив.
3
Демон, відчувши цей запах, утік у верхні країни Єгипту, і зв’язав його ангел.
4
Коли вони залишилися в кімнаті удвох, Товія встав з постелі і сказав: встань, сестро, і помолимося, щоб Господь помилував нас.
5
І почав Товія говорити: благословенний Ти, Боже батьків наших, і благословенне ім’я Твоє святе і славне повіки! Нехай благословляють Тебе небеса і всі творіння Твої!
6
Ти створив Адама і дав йому помічницею Єву, підпорою — дружину його. Від них народився рід людський. Ти сказав: недобре бути чоловікові одному, створимо помічника, подібного до нього.
7
І нині, Господи, я беру цю сестру мою не для задоволення похоті, але воістину як дружину: благоволи ж помилувати мене, і дай мені постаріти з нею!
8
І вона сказала з ним: амінь.
9
І обоє спокійно спали у цю ніч. Тим часом Рагуїл, уставши, пішов і викопав могилу,
10
говорячи: чи не помер і цей?
11
І прийшов Рагуїл у дім свій
12
і сказав Едні, дружині своїй: пошли одну зі служниць подивитися, чи живий він; якщо ні, поховаємо його, і ніхто не буде знати.
13
Служниця, відчинивши двері, ввійшла і побачила, що обоє вони сплять.
14
І, вийшовши, оголосила їм, що він живий.
15
І благословив Рагуїл Бога, говорячи: благословенний Ти, Боже, усяким благословенням чистим і святим! Нехай благословляють Тебе святі Твої, і всі творіння Твої, і всі ангели Твої, і всі обрані Твої, нехай благословляють Тебе повіки!
16
Благословенний Ти, що звеселив мене, і не сталося зі мною так, як я думав, але сотворив з нами з великої Твоєї милости!
17
Благословенний Ти, що помилував двох єдинородних! Доверши, Владико, милість над ними: дай їм закінчити життя в здоров’ї, з веселощами і милістю!
18
І наказав рабам своїм закопати могилу.
19
І зробив для них шлюбний бенкет на чотирнадцять днів.
20
І сказав йому Рагуїл із клятвою раніше закінчення днів шлюбного бенкету: не йди, доки не сповняться ці чотирнадцять днів шлюбного бенкету;
21
а тоді, взявши половину майна, благополучно вирушай до батька твого: інше ж одержиш, коли помру я і дружина моя.
