Глава 11
1
Вона упорядкувала діла їх рукою святого пророка:
2
вони пройшли безлюдною пустелею, і на непрохідних місцях поставили намети;
3
протистали ворогам і помстилися їм;
4
знемагали від спраги і воззвали до Тебе, і дана була їм вода із розсіченої скелі й утамування спраги — із твердого каменя.
5
Бо чим покарані були вороги їх,
6
тим вони, знаходячись у труднощах, були облагодіяні:
7
замість джерела постійно плинної ріки, сморідною кров’ю збуреною,
8
на викриття їхнього дітовбивчого повеління, Ти несподівано дав їм велику воду,
9
показавши тоді через спрагу, як Ти покарав їхніх супротивників.
10
Бо коли вони були випробовувані, зазнаючи, між іншим, милостивого напоумлення, тоді пізнали, як мучилися у гніві засуджені нечестиві;
11
тому що Ти випробовував їх, як батько, повчаючи, а тих, як гнівний цар, осуджуючи, мучив.
12
І відсутні і присутні однаково постраждали:
13
їх осягла подвійна скорбота і стогін від спогаду про минуле.
14
Вони, коли почули, що через них покарання ті були облагодіяні, пізнали Господа.
15
Кого вони раніше, як відкинутого, зреклися з наругою, Тому внаслідок подій дивувалися, перетерпівши неоднакову з праведними спрагу.
16
А за нерозумні помисли їх неправди, за якими вони, будучи в омані, служили безсловесним плазунам і огидним чудовиськам, Ти у покарання наслав на них безліч безсловесних тварин,
17
щоб вони пізнали, що, чим хто згрішає, тим і карається.
18
Не неможливим було б для всемогутньої руки Твоєї, яка створила світ із безвидної речовини, наслати на них безліч ведмедів або лютих левів,
19
або невідомих новостворених лютих звірів, що або дихають вогненним подихом, або вивергають клуби диму, або кидають із очей жахливі іскри,
20
які не тільки ушкодженням могли знищити їх, але і жахливим виглядом погубити.
21
Та й без цього вони могли загинути від одного подуву, переслідувані правосуддям і розсіювані духом сили Твоєї; але Ти все влаштував мірою, числом і вагою.
22
Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистане могутності сили Твоєї?
23
Весь світ перед Тобою, як коливання чашки терезів, або як крапля ранкової роси, що сходить на землю.
24
Ти усіх милуєш, тому що усе можеш, і покриваєш гріхи людей заради покаяння.
25
Ти любиш усе, що існує, і нічим не гребуєш, що створив, бо не створив би, якби щось ненавидів.
26
І як могло б перебувати що-небудь, якби Ти не захотів? Або як збереглося б те, що не було покликане Тобою?
27
Але Ти все щадиш, тому що все Твоє, душолюбний Господи.
