Глава 9
1
Боже отців і Господи милости, що створив усе словом Твоїм
2
і премудрістю Твоєю упорядкував людину, щоб вона владарювала над створеними Тобою творіннями
3
й управляла світом свято і справедливо, і в правоті душі чинила суд!
4
Даруй мені Твою премудрість, що сидить перед престолом, і не відкинь мене від отроків Твоїх,
5
бо я раб Твій і син рабині Твоєї, людина немічна і короткочасна і слабка у розумінні суду і законів.
6
Та хоч би хто і довершений був між синами людськими, без Твоєї премудрости він буде визнаний за ніщо.
7
Ти обрав мене царем народу Твого і суддею синів Твоїх і дочок;
8
Ти сказав, щоб я побудував храм на святій горі Твоїй і вівтар у місті перебування Твого, за подобою святої скинії, яку Ти приготував наперед від початку.
9
З Тобою премудрість, яка знає діла Твої й існувала, коли Ти творив світ, і відає, що угодно перед очима Твоїми і що праве за заповідями Твоїми:
10
зішли її від святих небес і від престолу слави Твоєї зішли її, щоб вона сприяла мені у трудах моїх, і щоб я знав, що благоугодно перед Тобою;
11
бо вона усе знає і розуміє, і мудро буде керувати мною у ділах моїх, і збереже мене у своїй славі;
12
і діла мої будуть благоприємними, і буду судити народ Твій справедливо, і буду достойним престолу батька мого.
13
Бо яка людина спроможна пізнати раду Божу? або хто може зразуміти, що угодно Господу?
14
Помисли смертних нетверді, і думки наші помилкові,
15
бо тлінне тіло обтяжує душу, і ця земна храмина придушує багатотурботливий розум.
16
Ми ледь можемо осягати і те, що на землі, і насилу розуміємо те, що під руками, а що на небесах — хто досліджував?
17
Волю ж Твою хто пізнав би, якби Ти не дарував премудрости і не посилав з висоти святого Твого Духа?
18
І так виправилися путі тих, хто живе на землі, і люди навчилися того, що угодно Тобі,
19
і спаслись премудрістю.
