Глава 7
1
І я людина смертна, подібна до усіх, нащадок первозданного земнородного.
2
І я в утробі матері утворився у плоть за десятимісячний час, згустившись у крові від сімені мужа й усолодження, з’єднаного зі сном,
3
і я, народившись, почав дихати загальним повітрям і впав на ту ж землю, перший голос виявив плачем однаково з усіма,
4
був вигодуваний у пеленах і турботах;
5
бо жоден цар не мав іншого початку народження:
6
один для усіх вхід у життя й однаковий вихід.
7
Тому я молився, і був дарований мені розум; я взивав, і зійшов на мене дух премудрости.
8
Я віддав перевагу їй над скіпетрами і престолами і багатство вважав за ніщо у порівнянні з нею;
9
дорогоцінного каменя я не порівняв із нею, тому що перед нею все золото — нікчемний пісок, а срібло — бруд у порівнянні з нею.
10
Я полюбив її більше за здоров’я і красу й обрав її, віддаючи перевагу перед світлом, тому що світло її невгасиме.
11
А разом із нею прийшли до мене усі блага і незліченне багатство через руки її;
12
я радів усьому, тому що премудрість керувала ними, але я не знав, що вона — винуватиця їх.
13
Без хитрощів я навчився, і без заздрощів викладаю, не приховую багатства її,
14
бо вона є невичерпний скарб для людей; користуючись нею, вони входять у співдружність з Богом, через дари навчання.
15
Тільки дав би мені Бог говорити за розумінням і достойно мислити про дароване, тому що Він є керівник до мудрости і виправник мудрих.
16
Бо у руці Його і ми і слова наші, і всяке розуміння і мистецтво творіння.
17
Сам Він дарував мені істинне пізнання існуючого, щоб пізнати устрій світу і дії стихій,
18
початок, кінець і середину часу, зміни поворотів і переміни часів,
19
коло років і положення зірок,
20
природу тварин і властивості звірів, рух вітрів і думки людей, відмінності рослин і силу коренів.
21
Пізнав я усе, і таємне і явне, бо навчила мене Премудрість, художниця всього.
22
Вона є дух розумний, святий, єдинородний, багаточастковий, тонкий, легкорухомий, світлий, чистий, ясний, нешкідливий, благолюбивий, швидкий, невтримний,
23
благодійний, людинолюбний, твердий, непохитний, спокійний, безпечальний, всевидючий і що проникає в усі розумні, чисті, найтонші духи.
24
Бо премудрість рухливіша за всякий рух, і за чистотою своєю крізь усе проходить і проникає.
25
Вона є подих сили Божої і чисте вилиття слави Вседержителя: тому ніщо осквернене не ввійде у неї.
26
Вона є відблиск вічного світла і чисте дзеркало дії Божої і образ благости Його.
27
Вона — одна, але може все, і, перебуваючи у самій собі, усе оновлює, і, переходячи з роду в рід у святі душі, готує друзів Божих і пророків;
28
бо Бог нікого не любить, крім того, хто живе з премудрістю.
29
Вона прекрасніша за сонце і перевершує сузір’я зірок; у порівнянні зі світлом вона вище;
30
бо світло змінюється вночі, а премудрости не перемагає злоба.
