|
Глава 18
|
Глvа, и~і”
|
|
1
|
1
|
|
А для святих Твоїх було найбільше світло. І ті, чуючи голос їх, а образу не бачачи, називали їх блаженними, тому що вони не страждали.
|
ПрпDбным# же твои^мъ вели'къ б^њ свњтъ, и%хже ё^бо глsа слы'шаще ѓ%браꙁа же не ви'дяще” Зане же ё^бо ѓ^ни того же не страда'хђ блажа'хђ т^я,
|
|
2
|
2
|
|
А за те, що, бувши раніше скривдженими ними, не мстилися їм, дякували і просили прощення в тому, що змушували переносити їх.
|
ја%ко не пакосᲄвовани преDѓ^биди'ми бл~годаря'хђ. и^ е'же пронестися блгDтїю моляхђся”
|
|
3
|
3
|
|
Замість того, Ти дав їм дороговказ на незнайомому шляху — вогнесвітлий стовп, а для благополучного подорожування — нешкідливе сонце.
|
Сихъ ра'ди ѓ^гнегоря'щїи столпъ во'жDа имњша невњдо'маго пђти ше'ствїя. слн~ца же беꙁ# па'кости любоче'стнаго стра'н#ничества пода'лъ е^си.
|
|
4
|
4
|
|
Бо ті достойні були позбавлення світла й ув’язнення у темряві, тому що тримали в ув’язненні синів Твоїх, через яких мало бути дане світу нетлінне світло закону.
|
досто'ини б^о ѓ^ни лиши'тися свњта, и^ снабдњтися въ тмњ. и^же ꙁаключе'ныхъ стрежа'хђ сн~овъ твои^хъ, и%хъ же ради въсхотњ неи^стлњненъ ꙁако'на свњтъ вњкђ да'ти.
|
|
5
|
5
|
|
Коли визначили вони побити дітей святих, хоч одного сина, покинутого, і спасли, у покарання за те Ти забрав безліч їхніх дітей і самих усіх погубив у великій воді.
|
совњтова'вшиX и^хъ прпDбныX ё^бива'ти младенца, и^ е^ді'номђ преложе'нђ ча'дђ и^ сп~сенђ. вᲆ ѓ^бличе'нїе иX вꙁя` мно'жество чаD, и^ е^ді'нодђшно погђби'лъ е^си въ водњ` ѕњлнњи”
|
|
6
|
6
|
|
Та ніч була провіщена батькам нашим, щоб вони, твердо знаючи обітування, яким вірили, були благосердими.
|
ѓ^на б^о но'щь провњдњся эTц~емъ на'шимъ, да и%стинно вњдђще и^мже кля'твамъ ё^вњри'ша вожDелњ'ютъ.
|
|
7
|
7
|
|
І народ Твій очікував як спасіння праведних, так і загибелі ворогів,
|
въспрїя'то же бы'сть эT людїи твои^хъ. сп~сенїе б^о пра'веDных# вра'гъ же и^стребле'нїе.
|
|
8
|
8
|
|
бо, чим Ти карав ворогів, тим самим звеличував нас, яких Ти прикликав.
|
ја%ко б^о ѓ^бещестилъ е^си сђпоста'ты на'ша, к семђ насъ приꙁыва'ющи просла'вилъ е^си.
|
|
9
|
9
|
|
Святі діти праведних таємно звершували жертвоприношення й однодумно постановили божественним законом, щоб святі однаково брали участь у тих самих благах і небезпеках, коли батьки уже співали хвали.
|
съкрове'но б^о жря'хђ прпDбнїи ѓ^тро'ки бл~гихъ, и^ ꙁако'на бжsтвеннаго въ съи^менова'нїе завњщаша” Та'коже бл~гихъ и^ бњ'дныX въспрїя'ти ст~ыX, эTц~ъ ё'же преDвъспњва'ющиX хва'лђ”
|
|
10
|
10
|
|
З супротивної ж сторони лунав безладний крик ворогів, і розносилося жалібне волання над дітьми, яких оплакували.
|
ВоZшђмњ же не подо'бно враго'въ во'пль, и^ пла'чь слы'шашеся пла'чющихъ младе'нецъ”
|
|
11
|
11
|
|
Однаковим судом був покараний раб із господарем, і простолюдин терпів одне і те саме з царем:
|
Сицевою же ме'стїю ра'бъ съ господи'номъ ѓ^ꙁлобле'нъ е^сть, и^ ѓ^полче'ныи чл~къ цр~еви подо'бная пострада”
|
|
12
|
12
|
|
усі взагалі мали безліч мерців, померлих одинаковою смертю; і живих не вистачало для поховання, тому що в одну мить знищено було усе найдорожче їхнє покоління.
|
Є$ді'нодђшно же ё^бо вс^и въ е^ді'номᲆ и^мени смр~тноM, мр~твыX и^мњя'хђ без#численыхъ” Ниже б^о въ погребе'нїе живы'хъ довляше, понеже е^ді'нымъ м#гнове'нїемᲆ честьнњ'ишїи ро'дъ и^хъ и^стребле'нъ е^сть.
|
|
13
|
13
|
|
І хто не вірив нічому заради чаклунства, під час знищення первістків, визнали, що цей народ є син Божий,
|
эT всњхъ б^о не вњрђюще ради чародњя'нїя, и^ ради первенецъ и^стребле'нїа и^сповњда'ша лю'ди бж~їя сн~ы бы'ти.
|
|
14
|
14
|
|
бо, коли усе оточувала тиха безмовність, і ніч у своєму плині досягла середини,
|
молча'нїю б^о съдержа'щђ всњхъ, и^ но'щь свое^го тече'нїя по'лъ пђти и^мњше.
|
|
15
|
15
|
|
зійшло з небес від царствених престолів на середину погибельної землі всемогутнє слово Твоє, як грізний воїн.
|
всемогђще сло'во твое г~и и^сходя'щи эT нб~си эT прsтлъ црsкихъ, жесто'къ брани'тель посреди и^скорене'нїа и^ ꙁемли преDни'де.
|
|
16
|
16
|
|
Воно несло гострий меч — незмінне Твоє повеління і, ставши, наповнило усе смертю: воно торкалося неба і ходило по землі.
|
ме'чъ ѓ%стръ нелицемњрнаго повелњ'нїя твое^го нося'и, и^ стоя'щи и^споlни вс^я смр~ти. и^ да'же до нб~си досяꙁа'ше стоя'щи на ꙁемли`”
|
|
17
|
17
|
|
Тоді раптово сильно стривожили їх мрії сновидінь, і приступили несподівані жахи;
|
Тогда` внеꙁа'пђ привидњнїя сно'въ лю'тњ смђти'ша и^хъ, страхи же наидо'ша ненаде'жны.
|
|
18
|
18
|
|
і будучи уражуваним — один там, інший тут, напівмертвий повідомляв причину, з якої він помирав:
|
и^ и'нъ и^на'мо въверженъ е^лњ жи'въ, е^я'же ради вины` смр~тїю и^щеꙁа'хђ”
|
|
19
|
19
|
|
бо сновидіння, які стривожили їх, попередньо показали їм це, щоб вони не загинули, не знаючи того, за що терплять зло.
|
видњ'нїя б^о и^хъ смђти'ша и^хъ. сїе преDё^ча'хђ да не вњдяще е^гоже ради ѕл^а стражђще погибо'ша”
|
|
20
|
20
|
|
Хоч спокушення смерти торкнулося і праведних, і багато їх загинуло у пустелі, але недовго тривав цей гнів,
|
Прикоснђ же ся тогда и^ пра'веDныхъ и^скђше'нїе смр~ти, і^ и^стлњ'нїя въ пђсты бы'сть мно'жество, н^о не до'лго пребы'сть гнњвъ”
|
|
21
|
21
|
|
бо непорочний муж поспішив захистити їх; принісши зброю свого служіння, молитву й умилостивлення кадильне, він протистав гніву і поклав кінець біді, показавши тим, що він служитель Твій.
|
Потща' бо^ ся мђж'ь непоро'ченъ и^ преDбрашеся, свое^я слђжбы ѓ^рђж'їемъ. моли'твђ и^ џимїя'ма ѓ^цњще'нїе принесъ, съпроти'въ ста гнњвђ. и^ конца наста'вилъ требова'нїя, покаꙁђющи ја%ко твои е^сᲄь ра'бъ.
|
|
22
|
22
|
|
Він переміг знищувача не силою тілесною і не дією зброї, але словом підкорив того, хто карав, згадавши клятви і завіти батьків.
|
ѓ^долњ же наро'ды не въ си'лњ теле'снњи ниже ѓ^рђжїи дњлаными, н^о сло'воM повелњвшаго трђжа'тися. кляᲄвы эTц~ъ и^ ꙁавњты помина'ющи
|
|
23
|
23
|
|
Бо коли вже купами лежали мертві одні на одних, він, ставши всередині, зупинив гнів і перепинив йому путь до живих.
|
хо'лми б^о ё^ паDшихъ дрђгъ на' дрђга межDђ мр~твыхъ ста'въ и^ эTсᲇче гнvњ, и^ раꙁдњли ја%же къ живы'мъ пђть.
|
|
24
|
24
|
|
На подирі його був цілий світ, і славні імена батьків були вирізані на каменях у чотири ряди, і велич Твоя — на діадимі голови його.
|
въ ѓ^дежDи б^о подира б^њ весь ми'ръ, и^ эTц~ъ сла'вы на четы'реё^го'лномъ ка'мени и^ꙁвая'нъ, и^ вели'чество твое въ дїади'мњ главы е^го”
|
|
25
|
25
|
|
Цьому поступився винищувач, і цього убоявся, тому що достатньо було одного цього випробування гнівного.
|
Сими прїиде и^скореняа, сїя же ё^страши'ша, б^њ бо то'кмо и^скђше'нїе гнњ'ва дово'лно”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.