|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі!
|
Слы'шите б^о цр~їе и^ раꙁђмњ'ите, и^ наё^чи'теся сђдїя концемᲆ ꙁемли`.
|
|
2
|
2
|
|
Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами!
|
внђши'те съдержа'щїи мно'жества, и^ гор#дя'щеися ѓ^ наро'дњхъ ја^зы'къ”
|
|
3
|
3
|
|
Від Господа дана вам держава, і сила — від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри.
|
ЈА/ко дана е^сть эT г~а держа'ва ва'мъ, и^ си'ла эT вы'шняго” И$же и^стя'жетᲆ дњ'ла ва'ша, и^ помышле'нїя и^спыта'етъ.
|
|
4
|
4
|
|
Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою.
|
ја%ко слђ'зи сђще црsтва е^го не сђди'сте пра'во, ни съхрани'сте ꙁако'на, ниже по во'ли бж~їеи ходи'сте”
|
|
5
|
5
|
|
Страшно і скоро Він явиться вам, — і суворий суд над начальниками,
|
Съкрђше'нїе ско'ро ја^виTся ва'мъ, ја%ко сђдъ жесточа'ишїи на тњхъ въ находя'щихъ бывае^т#” Ма'ла
|
|
6
|
6
|
|
бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані.
|
б^о подается млsть, си'лнїи же си'лне и^стя'жђтся”
|
|
7
|
7
|
|
Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх;
|
Не лишаеT бо ся лица всњхᲆ влDка. ниже ё^срами'тся вельмо'жи. ја%ко ма'ла и^ вели'ка се'и сътвори, подо'бне же прораꙁђмњва'етъ ѓ^ всњхъ.
|
|
8
|
8
|
|
але на начальників чекає суворе випробування.
|
держа'вным# же крњпко совњ'сть и^спыта'нїе”
|
|
9
|
9
|
|
Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали.
|
К ваM б^о ЭO мђчи'тели словеса моя, да наё^чи'теся премђ'дрости и^ не падете.
|
|
10
|
10
|
|
Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання.
|
и^бо съхраня'щеи прпDбне прпDбная преё^подобя'тся. і^ и'же наё^ча'ютᲆ сїа ѓ^бря'щђть эTвњтъ.
|
|
11
|
11
|
|
Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться.
|
въжделњ'ите ё^бо словеs моиX, въꙁлюби'те и^ накажи'теся”
|
|
12
|
12
|
|
Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її;
|
Свњтла и^ неё^вядо'ма е^сть премђдрость, и^ въꙁмо'жна ви'дится эT любя'щиX ю&, и^ ѓ^бря'щется эT и%щђщихᲆ ю&.
|
|
13
|
13
|
|
вона навіть випереджає бажаючих пізнати її.
|
достиꙁаеT жела'ющихъ преDвидњти”
|
|
14
|
14
|
|
З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його.
|
Оу^рани'выи к не'и не ё^трђдиTся, преDтека'я б^о преD вра'ты его.
|
|
15
|
15
|
|
Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот,
|
е^же б^о помы'слити ѓ^ не'и чю'вство е^сть съверше'ное, и^ бдя'и е^я` ра'ди въ ско'ре беZ печа'ли бђдеT.
|
|
16
|
16
|
|
бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними.
|
ја%ко досто'иныхъ е^я` сїя ѓ^бхо'дитъ и%щђщи, и^ на стезя'хъ пока'жеTся и^мъ блгDтнњ. и^ въ всеM провидњ'нїи преDтече'тъ и^мъ.
|
|
17
|
17
|
|
Початок її є щире бажання навчання,
|
нача'ло б^о е^я` и^стиннњ'ише е^сть наказа'нїя вожDелњ'нїе.
|
|
18
|
18
|
|
а турбота про навчання — любов, любов же — збереження законів її, а збереження законів — запорука безсмертя,
|
прилежа'нїе же наказа'нїя любы, и^ лю'битъ же хране'нїе зако'на е^я`.
|
|
19
|
19
|
|
а безсмертя наближає до Бога;
|
хране'нїе же зако'на съверше'нїе нерастлњнїа е^сть, нерастлњнїе же тво'ритъ блиZ бы'ти б~ђ.
|
|
20
|
20
|
|
тому бажання премудрости підносить до царства.
|
въжDелњ'нїе б^о премђ'дрости въꙁво'дитъ къ црsтвђ вњ'чномђ”
|
|
21
|
21
|
|
Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки.
|
А$ще ё^бо наслажDаетеся прsтлы и^ скљ=петры ЭO мђчи'телїе людїи, почтњт'е премђ'дросᲄь да въ вњ'ки црsтвђете”
|
|
22
|
22
|
|
Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу,
|
Чт^о же е^сть премђ'дрость и^ ја%ко бы'сть, възвњщђ
|
|
23
|
23
|
|
і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження,
|
и^ не ё^таю эT васъ та'инъ. н^о эT нача'ла роже'нїя иZслњ'жђ,
|
|
24
|
24
|
|
і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини;
|
и^ положђ на свTњ ра'ꙁђмъ е^я`, и^ не престђплю и^стин#ны.
|
|
25
|
25
|
|
і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости.
|
ниже за'вистїю таю^щи сᲆпђтьствђю, ја%ко се'и не бђ'детъ прича'стникъ премђ'дрости.
|
|
26
|
26
|
|
Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу.
|
мно'жесᲄво же премђ'дрыхъ сп~сенїе ми'рђ. и^ цр~ь премђ'дръ ё^тверже'нїе е^сть людеM”
|
|
27
|
27
|
|
Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь.
|
Сего ради прїимњте накаꙁа'нїе по словесе'мъ мои^м#, и^ полꙁђетъ ваM”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.