|
Глава 24
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
| Першого ж дня після суботи, дуже рано, несучи наготовані пахощі, вони прийшли до гробу, і разом з ними деякі інші. | Въ ѥдинU сUботу. зэло рано придоша жены на гробъ. носzща zже Uготовать арома и дрUгыz с ними. |
|
2
|
2
|
| Знайшли ж, що камінь був відвалений від гробу. | обрэтоша же камень tваленъ t гроба. |
|
3
|
3
|
| І, увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. | и въшьдъша не обрэтоша телесе Gа iс7а. |
|
4
|
4
|
| Коли ж вони не могли зрозуміти цього, ось два мужі стали перед ними в одежах блискучих. | и быc недомыслzщемъсz имъ о семь. и се мUжа дъва стаста въ нихъ въ ризахъ бльщащахъсz. |
|
5
|
5
|
| Налякалися вони і схилилися обличчям до землі, а ті сказали їм: чого шукаєте Живого між мертвими? | пристрашьнамъ же бывъшамъ имъ. и поклоньшамъ лицz на землю. рекоста къ нимъ. чьто ищете живааго съ мертвыими |
|
6
|
6
|
| Нема Його тут, Він воскрес. Згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галилеї, | нэc. сдэ нъ въста. помzнете zко же гlа вамъ. еще сы въ галилеи |
|
7
|
7
|
| кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей-грішників, і бути розп’ятим, і на третій день воскреснути. | гlz. zко подобаѥть сн7U члв7чъскUUмU преданU быти. въ рUцэ члв7къ грэшьникъ. и распzтU быти. и въ третии дьнь въскрьснUти. |
|
8
|
8
|
| І згадали слова Його. | и помzнUша гlы ѥго. |
|
9
|
9
|
| І, повернувшись від гробу, сповістили про все те одинадцятьох і всіх інших. | и възвращьшасz t гроба. възвэстиша вьсz си ѥдиномU на десzте. и вьсэмъ прочиимъ. |
|
10
|
10
|
| То були Магдалина Марія, й Іоанна, і Марія Яковова, та інші з ними, які сказали про це апостолам. | бэ же мария магдалыии ѥдина и прочаz съ ними. zже гlаахU къ апcлмъ |
|
11
|
11
|
| І здалися їм слова їхні неправдивими, і вони не повірили їм. | и zвишасz прэдъ ними zко блzди гlи ихъ и не имzахU вэры имъ. |
|
12
|
12
|
| Петро ж, уставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі тільки ризи, що лежали, і пішов назад, дивуючися з того, що сталося. | петръ же въставъ тече къ гробU и приникъ видэ ризы ѥдины лежаща и иде къ себе. дивzсz бывъшюмU. |
|
13
|
13
|
| Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій* за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус. | и се дъва отъ нихъ бэсте идѫща въ тъжде дьнь въ вьсь отъстоѩщѫѭ стадии шесть десzтъ отъ иерусалима ѥиже имz емаусъ. |
|
14
|
14
|
| І розмовляли між собою про всі ці події. | и та бесэдовасте къ себэ о вьсэхъ приключьшиихъ сz сихъ. |
|
15
|
15
|
| І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними. | и бысть бесэдуѭщема има и сътzзаѭщема сz самъ исусъ приближь сz идяаше съ нима. |
|
16
|
16
|
| Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його. | очи же ѥю дрьжасте сz да ѥго не познаѥте. |
|
17
|
17
|
| Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені? | рече же има: чьто сѫть словеса си о нихъже сътzзаѥта сz къ себэ идѫща и ѥста дрzхла; |
|
18
|
18
|
| Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти, один з тих, що прийшли до Єрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями? | отъвэщавъ же ѥдинъ ѥмуже имz клеопа рече къ нѥму: ты ли ѥдинь пришьльцъ ѥси въ иерусалимэ и нечу бывъшиихъ въ нѥмь въ дьни сиѩ; |
|
19
|
19
|
| І сказав їм: що саме? Вони відповіли Йому: про Ісуса Назарянина, Який був мужем-пророком, сильним ділом і словом перед Богом і всіма людьми. | и рече има: кыихъ; она же рэсте ѥму яже о исусэ назарянинэ иже бысть мѫжь пророкъ сильнъ дэлъмь и словъмь прэдъ богъмь и вьсэми людьми. |
|
20
|
20
|
| Як видали Його первосвященики і начальники наші для засудження на смерть і розіп’яли Його. | како и прэдашz архиереи и кънzзи наши на осѫждениѥ съмрьти и распzшz и. |
|
21
|
21
|
| Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль, до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося. | мы же надэяахомъ сz яко сь ѥсть хотzи избавити израиля. нъ и надъ вьсэми сими третии се дьнь имать дьньсь отънѥлиже си бышz. |
|
22
|
22
|
| Та ще й налякали нас деякі жінки з наших, які вранці були біля гробу, | нъ и жены ѥтеры отъ насъ ужасишz ны бывъшz рано у гроба |
|
23
|
23
|
| і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явлення ангелів, які говорять, що Він живий. | и не обрэтъшz тэлесе ѥго придошz глаголѭщz и явления ангела видэвъшz иже глаголѭтъ и жива. |
|
24
|
24
|
| І пішли деякі з наших до гробу, і знайшли так, як жінки говорили, а Самого ж не бачили. | и идошz ѥдини отъ насъ къ гробу и обрэтошz тако якоже и жены рекошz самого же не видэшz. |
|
25
|
25
|
| Тоді Він сказав їм: о нерозумні і мляві серцем, щоб вірувати в усе, про що говорили пророки! | и тъ рече има: о несъмысльна и мьдьльна срьдьцьмь вэровати о вьсэхъ яже глаголашz пророци. |
|
26
|
26
|
| Чи не так же належало постраждати Христу й увійти в славу Свою? | не тако ли подобааше пострадати христу и вънитн въ славѫ своѭ; |
|
27
|
27
|
| І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні. | и начьнъ отъ моµѶсеа и отъ вьсэхъ пророкъ съказааше има отъ въсэхъ кънигъ ѩже бэахѫ о нѥмь. |
|
28
|
28
|
| І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі. | и приближишz сz въ вьсь въ нѭже идэасте. и тъ творяаше сz далече ити. |
|
29
|
29
|
| А вони затримували Його, кажучи: залишся з нами, бо вже вечоріє, і день закінчується. І Він увійшов і залишився з ними. | и нѫждаасте и глаголѭща облzзи съ нама. яко при вечерэ ѥсть и прэклонилъ сz ѥсть дьнь. и въниде съ нима облещь. |
|
30
|
30
|
| І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм. | и бысть яко възлеже съ нима приимъ хлэбъ блгослови и прэломль даяаше има. |
|
31
|
31
|
| У них же відкрилися очі, і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них. | онэма же отъврьзосте сz очи и познасте и. и тъ исчезе отъ нѥю. |
|
32
|
32
|
| І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам у дорозі і коли пояснював нам Писання? | и рэсте къ себэ: не срьдьце ли наю горz бэ въ наю ѥгда глаголааше къ нама на пѫти и яко съказааше нама писания. |
|
33
|
33
|
| І, вставши тієї ж години, повернулися до Єрусалима і знайшли разом одинадцятьох і тих, що були з ними, | и въставъша въ ть часъ възвратисте сz въ иерусалимъ и обрэтосте съвъкупльшz сz ѥдиного на десzте и иже бэахѫ съ ними. |
|
34
|
34
|
| які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові. | глаголѭщz въ истинѫ въста христосъ и яви сz симону. |
|
35
|
35
|
| І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали у переломленні хліба. | и та повэдаасте яже бышz на пѫти и яко сz позна има въ прэломлѥнии хлэба. |
|
36
|
36
|
| Коли вони про це говорили, Сам Ісус став посеред них і сказав їм: мир вам. | Въ оно въскрьсъ I©ъ t мьртвыихъ. и ста посредэ Uченикъ своихъ. и гlа имъ миръ вамъ. азъ ѥсмь не боитесz. |
|
37
|
37
|
| Вони схвилювались і злякалися, гадаючи, що бачать духа. | Uбоявъше же сz. и пристрашьни бывъше мьнzхU д¦ъ видzще. |
|
38
|
38
|
| Але Він сказав їм: чого хвилюєтесь, чому такі думки входять до сердець ваших? | и рече имъ чьто съмUщени ѥсте. и почьто помышления въходzть въ ср7дца ваша. |
|
39
|
39
|
| Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене. | видите рUцэ мои и нозэ мои. яко самъ азъ ѥсмь. осzжэте мz и видите. яко д¦ъ плъти и кости не имать. яко же мz видите имUщz. |
|
40
|
40
|
| І, сказавши це, показав їм руки і ноги. | и се рекъ показа имъ рѫцэ и нозэ. |
|
41
|
41
|
| Коли ж вони від радости ще не вірили і дивувалися, Він сказав їм: чи маєте тут якусь їжу? | и ѥще же не вэрUющемъ имъ t радости. и чюдzщемъсz рече имъ. имате ли чьто сънэдьно сьде. |
|
42
|
42
|
| Вони подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед. | они же даша емѫ рыбы печены чzсть и t пъчелъ сътъ. |
|
43
|
43
|
| І, взявши, їв перед ними. | и эды прэдъ ними прочеѥ дасть имъ. |
|
44
|
44
|
| І сказав їм: ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах. | и рече же се сUть словеса си яже гlахъ вамъ и ѥще живъ сы. яко подобаѥть съконьчzтисz. вьсэмъ написаныимъ. въ законэ мосэовэ и прbрцэхъ и pалъмэхъ о мънэ. |
|
45
|
45
|
| Тоді розкрив їм розум до розуміння Писання. | тъгда tвьрзе имъ Uмъ да разUмэють кънигы. |
|
46
|
46
|
| І сказав їм: так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день, | рече имъ яко тако ѥсть писано. и тако подобаѥть. пострадати хо7µ. и въскрьснUти t мьртвыихъ. третии дн7ь. |
|
47
|
47
|
| і щоб проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. | и проповэдати сz въ имz ѥго. покаание въ tпUщениѥ грэховъ. въ вьсэхъ языцэхъ. начьнъше t иѥrлмъ. |
|
48
|
48
|
| Ви ж є свідками цього. | вы же ѥсте съвэдэтеле симъ. |
|
49
|
49
|
| І ось Я посилаю обітницю Отця Мого на вас; ви ж лишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба. | и се азъ посълю обэтованиѥ оц7а моѥго на вы. вы же сzдите въ градэ иѥrлмьстэ. донъдеже облечетесz силою съвыше. |
|
50
|
50
|
| І вивів їх до Вифанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. | изведъ же я вънъ до виfиния. и въздвигъ рUцэ свои бlгослови я. |
|
51
|
51
|
| І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо. | и бысть вънегда бlгословестиzше z tстUпи t нихъ, и възношашесz на нб7о. |
|
52
|
52
|
| Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю. | и ти поклонишасz ѥмU. възвратишz же сz въ иѥrлмъ. съ радостию великою. |
|
53
|
53
|
| І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь. | бzхU выинU въ цр7кви. хвалzще и бlгословестzще б7а аминъ. |
