Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 37 з 51
Глава 37
Глvа, л~з”
1
1
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.
Всякъ дрђгъ речеT дрђжиXся е^мђ и^ а'ꙁъ, н^о е^сть дрђгъ и^менемъ точїю дрђгᲆ.
2
2
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?
печаль не пребыва'етъ л^и до смр~ти, прїя'тель и^ дрђгъ претваря'ася въ врагъ.
3
3
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?
ЭO лђкаво помышленїе эTкђдњ ся и^ꙁвали, покрыти сђшђ лестїю”
4
4
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.
Прїятель ѓ веселїи дрђжни ра'дђется, и^ въ время скорби и^здалеча бђдетъ”
5
5
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.
прїја%тель со дрђгоM трђждаеTся чрева раd, и^ противђ бра'ни во'ꙁметъ ко'пїе”
6
6
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.
Не ꙁабђ'ди дрђга въ дш~и свое'и, и^ не непомина'и е^го во и^мњнїи свое^мъ”
7
7
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;
Всякъ совњтникъ эTи^меT совњтъ, н^о е^сть совњща'яи ѓ^ себњ.
8
8
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;
эT совњт#ника храни дш~ђ свою, и^ разђмњи пр'ьвње чт^о е^мђ потреба е^сть, саM б^о себњ совњщава'етъ”
9
9
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.
Є$гда` како вᲆзложитъ на' тя жребїи, и^ речетъ т^и до'брњ т^и пђть е^сть. и^ станеT прямо ви'дњти чт^о бђдетъ т^и,
10
10
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.
Не совњщава'и с поDꙁира'ющимъ т^я. и^ эT зазрящиX т^я съкрыи совњтъ.
11
11
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,
съ жено'ю ѓ^ ревности ея`, и^ съ страш#ливымъ ѓ^ брани” Съ кђпцемъ ѓ^ преложенїи, и^ съ кђпђ'ющимъ ѓ^ проданїи” съ завиDливымъ ѓ^ похваленїи,
12
12
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,
и^ не съ млsтивымъ ѓ^ помилованїи. съ лњнивымъ ѓ^ всякоM дњлњ,
13
13
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:
и^ с нае%мникомъ лњтошнимъ ѓ^ съвеrшенїи. рабђ` лњни'вђ ѓ^ мно'ѕњ дњ'ланїи.
14
14
не покладайся на таких ні при якій нараді,
и^ не належи н^о ѓ^ сихъ ѓ^ всемъ совњща'нїи.
15
15
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,
но съ мђжемъ бл~говњрноM прsно бђ'ди, е^гоже а^ще поꙁна'еши съблюдђща ꙁа'повᲇди,
16
16
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.
и^же въ дш~и е^го ја%коже въ твое'и дш~и. и^ а'ще съгрњшиши поболитъ с ᲄобо'ю”
17
17
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;
и^ совњтᲆ срDчнъ поста'ви, нњсть б^о ти` вњрнᲇ'ишаго ея`.
18
18
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.
дш~а б^о мђжа възвњщаеT нњкогда разђмне, нежел^и се'дмь блюститель на высотњ сђдящи стража дњльма”
19
19
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.
И$ ѓ^ всемъ семъ помолися вы'шнемђ, да ё^правитъ въи%стиннђ пђть твои.
20
20
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.
начатокъ всякого дњла слово, и^ пр'ьвње всякого дњланїя совTњ”
21
21
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.
СлDњ и^ꙁмњненїя срDчнъ, на четыри ча'сᲄи и^сходитъ. на добро` и^ зл^о на живоT и^ смр~ть, и^ владыи и%ми вы'нђ ја^зы'къ е^сть”
22
22
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.
Є$сть мђжъ коваренъ накаꙁа'тель мно'гимъ, и^ свое'и дш~и е^сть неключимъ”
23
23
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;
Є$сть премђдря'яися въ словесе въꙁненавидимъ, се'и всякоя пища лишенъ бђдетъ.
24
24
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.
не дана б^о бысть е^мђ эT г~а блгDть, ја^ко всякоя премђдрости лишенᲆ бысть.
25
25
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.
е^сть премђдръ свое'и дш~и, и^ плоды ра'зђма е^го въ ё^стњхъ вњрны”
26
26
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.
Мђжъ премђдръ лю'ди своа нака'жеT, и^ плоды ра'ꙁђма е^го вњрны”
27
27
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.
Мђжᲆ премђдръ и^сполнится блsвенїя, и^ ё^бл~жатъ е^го вс^и ꙁрящеи”
28
28
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.
ЖивоT мђжа в число дн~їи, и^ дн~и і^и^л~еви беZчисленїи”
29
29
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.
Премђдръ въ свои^хъ лю'дехъ наслᲇдитъ вњрђ, и^ сњмя е^го живо бђдетъ въ вњкъ”
30
30
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;
Ча'до въ животњ свое^мъ и^скђси дш~ђ свою, и^ виждь чт^о е'й е^сть ꙁл^о и^ не даждь е'й.
31
31
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.
не ключитъ б^о ся вс^е всњмъ, и^ не всяка дш~а въ всемъ бл~говолиT”
32
32
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
Не пресыщаися въ все'и пищи, и^ не разлива'ися на различїе брашна”
33
33
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
И$б^о въ мно'ѕњ бра'шнњ недђгъ бђдеT и пресыщенїе до скорби дои^детъ”
34
34
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
Пресыщенїемъ б^о мно'ѕи ё^мроша, и внимая'и же приложиT животњ”

Глава 37 з 51
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.