Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 50 з 51
Глава 50
Глvа, н~”
1
1
Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:
Си'монъ сн~ъ и^ѓ^нии'нъ, і^е^ре'и вели'кїи, и^же в животњ свое^мъ състро'и до'мъ, и^ въ дн~и своя` ё^тверди цр~ковь,
2
2
ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;
и^ тњмъ ё^твръжDе'на бы'сть высота сђгђ'ба, възDвиже'нїе высо'ко, на ѓ^граже'нїи цр~квнMњ.
3
3
у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;
въ дн~и е^го ё^ма'лишася сосђ'ди воDнїи, ја%ко ро'въ смире'нїе мо'рско.
4
4
щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.
пекїися ѓ^ лю'дехъ свои^хъ эT паде'нїа. і^ ё^крњпи градъ въ ѓ^бсњда'нїи.
5
5
Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!
и^же просла'вленъ е^сть в# мятежи людїи, въ и^схо'дњ до'мђ катапета'ꙁмы.
6
6
Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,
ја%ко ѕвњꙁда ё%треня посреди ѓ%блакъ, а^ки лђна` по'лна въ дн~и,
7
7
як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,
и^ ја%ко сл~нце сїя'а на цр~ковь вы'шняго. и^ а^ки дђга свњтя'щися на ѓ%блацњхъ сла'вы,
8
8
як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,
ја%ко цвњтъ ши'пки въ дни кла'са, и^ ја%ко кри'нъ прї и^схоже'нїи воды, и^ ја%ко стебло лива'ново въ дн~и жа'твы.
9
9
як вогонь з ладаном у кадильниці,
и^ ја%ко ѓ%гнь и^ лива'нъ въ кади'лницы.
10
10
як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,
и^ ја%коже съсђ'дъ зла'тъ че'рствъ, ё^краше'нъ вся'цњмъ ка'менемᲆ мно'гоцњ'ннымъ,
11
11
як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.
и^ ја%ко ма'слина и^ꙁнося'щи пло'дъ, и^ ја%ко кљ=парисъ въꙁраста'яи до ѓ%блакъ,
12
12
Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.
е^гда` прїя'ти е^мђ ѓ^де'ждђ сла'вы, и^ е^гда` ѓ^блачи'тся въ соверше'нїе хвале'нїя, на въсхоже'нїе ѓ^лтаря` ст~го, просла'ви ѓ^бложе'нїя ст~илища.
13
13
Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —
внегдA приня'ти ё%ды эT і^е^ре'искъ рђ'къ, и^ самъ стоа` при ё%глњ ѓ^лтаря`,
14
14
довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,
ѓ%крsтъ е^го вњне'цъ бра'тїи. ја^ко прозябе'нїе ке'дръско в лива'нњ, и^ ѓ^быидо'ша е^го ја%ко сте'блїе фини'ково,
15
15
і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.
и^ вс^и сн~ове а^а^ро'ни въ сла'вњ и^хъ. и^ приноше'нїе гн~е въ рђка'хъ и^хъ преD всњмъ сᲆбо'ромъ і^и^л~евомъ,
16
16
У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,
и^ съверше'нїе слђжи'тель на ѓ^лтарихъ, и^ ё^краси'ти приноше'нїе вы'шняго вседержи'теля.
17
17
він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.
простре на ча'шђ рђ'кђ свою, и^ вꙁя` эT кро'ве гре'зDныя, въꙁлїя' на ѓ^снова'нїе ѓ^лтаря` въ во'ню бл~гоё^ха'нїя вы'шнемђ всњхъ цр~ви”
18
18
Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.
Тогда` въꙁопи'ша сн~ове а^а^рони трђбами кова'ными въстрђби'ша, ё^слы'шанъ сътвори'ша глаs вели'къ, на па'мять преD вы'шнимъ”
19
19
Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;
тогда` вс^и лю'дїе ѓ%бще приспњша, и^ падо'ша ни'цы на ꙁемли`, поклони'тися гв~и и^хъ вс^едръжи'телю б~ђ вы'шнемђ”
20
20
а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,
И$ въспњша пњвцы гла'сы свои^ми, въ мно'ѕњ до'мђ ё^слади'ша пњ'нїе,
21
21
і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.
и^ моли'шася лю'дїе г~ђ вы'шнемђ, мл~твою премлsтивомђ. до'ндеже скончаеTся красота гн~я, и^ слђжбђ свою сконча”
22
22
Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;
Тогда` съше'дъ въꙁдви'же рђко'ю свою на ве'сь събо'ръ сн~овъ і^и^л~евъ, вда'ти гв~и блsвенїе эT ё^стенъ своиX, і^ и^мене'мъ е^го похвали'тися”
23
23
народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.
и^ повтори поклони'тися. прїя'ти блsве'нїе эT вы'шняго.
24
24
І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:
и^ нн~њ блsвите б~а ѓ^ всемъ. творя'щемђ ве'лїя всњхъ возDвиꙁа'ющемђ дн~и на'ши и^ꙁ ложе'снᲆ и^ творя'щемђ съ на'ми по ми'лости е^го”
25
25
нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;
И$ даждь иM весе'лїе срDца, и^ да бђдетъ ми'ръ въ дн~и на'ша въ і^и^л~и ја%коy дн~и вњ'ка.
26
26
нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!
да ё^вњри'тъ с на'ми млsть свою, и^ въ дн~и своя и^ꙁба'витъ н^ы”
27
27
Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:
дв^а ја^ꙁы'ки мерꙁя'ста дш~и мое'и, а^ тре'тїи нњсть ја^ꙁы'къ”
28
28
це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.
Сњдя'щїи на гора'хъ сама'рьскихъ и^ филисти'мы, и^ людїе бђ'и живђщїи в сики'мњхъ”
29
29
Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.
Накаꙁа'нїе ра'ꙁђма и^ хђдо'жества начерта'хъ въ кни'ѕњ се'и, і^сђсъ сн~ъ сира'ховъ, а^леа^ꙁа'рђ і^ерsлимлянинђ, и^же ѓ^дожди премђдрость срDца свое^го”
30
30
Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;
Бл~женъ и^же в сиX поживе'тъ, і^ и'же я& положитъ въ срDцы свое^мъ ё^премђдрится”
31
31
а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.
А$ще б^о я& сътво'ритъ ѓ^ всемъ ё^крњпиTся, ја%ко свњтъ гн~ь слњдъ его”

Глава 50 з 51
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.