Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 12
Главa в7i
1
1
І сказав Господь Авраму: піди з землі твоєї, від роду твого і з дому батька твого [і йди] у землю, яку Я покажу тобі; И# речE гDь ґврaму: и3зhди t земли2 твоеS, и3 t р0да твоегw2, и3 t д0му nтцA твоегw2, и3 и3ди2 въ зeмлю, ю4же ти2 покажY:
2
2
і Я спороджу від тебе великий народ, і благословлю тебе, і звеличу ім’я твоє, і будеш ти благословенням; и3 сотворю1 тz въ kзhкъ вeлій, и3 блгcвлю1 тz, и3 возвели1чу и4мz твоE, и3 бyдеши блгcвeнъ:
3
3
Я благословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що лихословлять тебе, прокляну; і благословляться у тобі всі племена земні. и3 блгcвлю2 благословsщыz тS, и3 кленyщыz тS прокленY: и3 блгcвsтсz њ тебЁ вс‰ племенA зємнaz.
4
4
І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврам був сімдесяти п’яти років, коли вийшов з Харрана. И# и4де ґврaмъ, ћкоже гlа є3мY гDь, и3 и3дsше съ ни1мъ лHтъ: ґврaмъ же бЁ лётъ седми1десzти пzти2, є3гдA и3зhде t (земли2) харрaнъ.
5
5
І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і все майно, яке вони придбали, і всіх людей, яких вони мали в Харрані; і вийшли, щоб іти в землю Ханаанську; і прийшли в землю Ханаанську. И# поsтъ ґврaмъ сaру женY свою2, и3 лHта сhна брaта своегw2, и3 вс‰ и3мBніz сво‰, є3ли6ка стzжaша, и3 всsкую дyшу, ю4же стzжaша въ харрaнэ: и3 и3зыд0ша поити2 въ зeмлю ханаaню.
6
6
І пройшов Аврам по землі цій [у довжину її] до місця Сихема, до діброви Море́. У цій землі тоді [жили] хананеї. И# пр0йде ґврaмъ зeмлю въ долготY є3S дaже до мёста сmхeмъ, до дyба выс0кагw: хананeє же тогдA живsху на земли2 (т0й).
7
7
І явився Господь Авраму і сказав [йому]: нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І зробив там [Аврам] жертовник Господу, Який явився йому. И# kви1сz гDь ґврaму и3 речE є3мY: сёмени твоемY дaмъ зeмлю сію2. И# создA тaмw ґврaмъ жeртвенникъ гDу ћвльшемусz є3мY.
8
8
Звідти рушив він до гори, на схід від Вефиля; і поставив намет свій так, що від нього Вефиль був на захід, а Гай на схід; і зробив там жертовник Господу і закликав ім’я Господа [Який явився йому]. И# tступи2 tтyду въ г0ру на вост0къ (лицeмъ) прsмw веfи1лю, и3 постaви тaмw кyщу свою2 въ веfи1ли при м0ри, и3 ґггE къ вост0кwмъ: и3 создA тaмw жeртвенникъ гDу, и3 призвA во и4мz гDа (ћвльшасz є3мY).
9
9
І піднявся Аврам і продовжував йти на південь. И# воздви1жесz ґврaмъ, и3 шeдъ њполчи1сz въ пустhни.
10
10
І був голод у тій землі. І прийшов Аврам у Єгипет, щоб пожити там, тому що посилився голод у землі тій. И# бhсть глaдъ на земли2: и3 сни1де ґврaмъ во є3гЂпетъ всели1тисz тaмw, ћкw њдолЁ глaдъ на земли2.
11
11
Коли ж він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: ось, я знаю, що ти жінка, прекрасна на вигляд; Бhсть же є3гдA прибли1жисz ґврaмъ вни1ти во є3гЂпетъ, речE ґврaмъ сaрэ женЁ своeй: вёмъ ѓзъ, ћкw женA доброли1чна є3си2:
12
12
і коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: це дружина його; і вб’ють мене, а тебе залишать живою; бyдетъ u5бо є3гдA ўви1дzтъ тS є3гЂптzне, рекyтъ, ћкw женA є3гw2 є4сть сіS: и3 ўбію1тъ мS, тебe же снабдsтъ:
13
13
скажи ж, що ти моя сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе. рцы2 u5бо, ћкw сестрA є3мY є4смь, да добро2 мнЁ бyдетъ тебє2 рaди, и3 бyдетъ живA душA моS тебє2 рaди.
14
14
І було, коли прийшов Аврам у Єгипет, єгиптяни побачили, що вона жінка дуже красива; Бhсть же є3гдA вни1де ґврaмъ во є3гЂпетъ, ви1дэвше є3гЂптzне женY є3гw2, ћкw добрA бsше ѕэлw2,
15
15
побачили її і вельможі фараонові і похвалили її перед фараоном; і взята вона була до дому фараонового. и3 ви1дэша ю5 кн‰зи фараw6ни и3 похвали1ша ю5 пред8 фараHномъ, и3 введ0ша ю5 въ д0мъ фараHновъ.
16
16
І Авраму добре було заради неї; і була у нього дрібна і велика худоба й осли, і раби і рабині, і мули і верблюди. И# ґврaму д0брэ бsше є3S рaди: и3 бhша є3мY џвцы и3 телцы2 и3 nслы2, и3 рабы6 и3 рабы6ни, и3 мски2 и3 велблю1ды.
17
17
Але Господь уразив тяжкими ударами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову. И# мyчи гDь кaзньми вели1кими и3 лю1тыми фараHна и3 д0мъ є3гw2 сaры рaди жены2 ґврaмли.
18
18
І покликав фараон Аврама і сказав: що це ти зробив зі мною? чому не сказав мені, що вона дружина твоя? Призвaвъ же фараHнъ ґврaма, речE є3мY: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 мнЁ, ћкw не повёдалъ ми2 є3си2, ћкw женA твоS є4сть;
19
19
чому ти сказав: вона сестра моя? і я взяв було її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя; візьми [її] і йди. Вскyю рeклъ є3си2, ћкw сестрa ми є4сть; И# поsхъ ю5 себЁ въ женY. И# нн7э сE, женA твоS пред8 тоб0ю: поeмь ю5 tиди2.
20
20
І дав фараон повеління про нього людям, і провели його, і дружину його, й усе, що в нього було, [і Лота з ним]. И# заповёда фараHнъ мужє1мъ њ ґврaмэ, проводи1ти є3го2 и3 женY є3гw2, и3 вс‰, є3ли6ка бhша є3гw2, и3 лHта съ ни1мъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.