1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 26
|
Главa к7ѕ
|
|
1
|
1
|
|
Був голод у землі, більший за колишній голод, що був у дні Авраама; і пішов Ісаак до Авимелеха, царя Филистимського, у Герар.
|
Бhсть же глaдъ на земли2, кромЁ глaда бhвшагw прeжде во врeмz ґвраaмле. Tи1де же їсаaкъ ко ґвімелeху царю2 фmлістjмску въ герaру:
|
|
2
|
2
|
|
Господь явився йому і сказав: не ходи в Єгипет; живи в землі, про яку Я скажу тобі,
|
kви1сz же є3мY гDь и3 речE: не ходи2 во є3гЂпетъ, всели1сz же въ земли2, въ нeйже ти2 рекY,
|
|
3
|
3
|
|
подорожуй по цій землі, і Я буду з тобою і благословлю тебе, бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі ці і виконаю клятву [Мою], якою Я клявся Аврааму, батькові твоєму;
|
и3 њбитaй въ земли2 т0й, и3 бyду съ тоб0ю, и3 блгcвлю1 тz: тебё бо и3 сёмени твоемY дaмъ всю2 зeмлю сію2, и3 постaвлю клsтву мою2, є4юже клsхсz ґвраaму nтцY твоемY:
|
|
4
|
4
|
|
примножу нащадків твоїх, як зірки небесні, і дам нащадкам твоїм усі землі ці; благословляться в сімені твоєму всі народи земні,
|
и3 ўмн0жу сёмz твоE, ћкw ѕвёзды небє1сныz, и3 дaмъ сёмени твоемY всю2 зeмлю сію2: и3 блгcвsтсz њ сёмени твоeмъ вси2 kзhцы земнjи:
|
|
5
|
5
|
|
за те, що Авраам [батько твій] послухався голосу Мого і виконував, що Мною заповідано було виконувати: повеління Мої, постанови Мої і закони Мої.
|
понeже послyша nтeцъ тв0й ґвраaмъ моегw2 глaса и3 соблюдE зaпwвэди мо‰ и3 повелBніz мо‰, и3 њправд†ніz мо‰ и3 зак0ны мо‰.
|
|
6
|
6
|
|
Ісаак оселився в Герарі.
|
Всели1сz же їсаaкъ въ герaрэхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Жителі місця того запитали про [Ревекку] дружину його, і він сказав: це сестра моя; тому що боявся сказати: дружина моя, щоб не вбили мене, думав він, жителі місця цього, за Ревекку, тому що вона прекрасна на вигляд.
|
Вопроси1ша же мyжіе мёста тогw2 њ ревeкцэ женЁ є3гw2, и3 речE: сестрa ми є4сть. Ўбоsсz бо рещи2, ћкw женa ми є4сть, да не когдA ўбію1тъ є3го2 мyжіе мёста тогw2 ревeкки рaди, понeже бЁ доброзрaчна.
|
|
8
|
8
|
|
Але коли вже багато часу він там прожив, Авимелех, цар Филистимський, подивившись у вікно, побачив, що Ісаак грається з Ревеккою, дружиною своєю.
|
Бhсть же мн0го врeмz тaмw: и3 прини1кнувъ ґвімелeхъ цaрь герaрскій nкн0мъ, ви1дэ їсаaка и3грaюща съ ревeккою жен0ю своeю.
|
|
9
|
9
|
|
І покликав Авимелех Ісаака і сказав: ось, це дружина твоя; як же ти сказав: вона сестра моя? Ісаак сказав йому: тому що я думав, не вмерти б мені заради неї.
|
Призвa же ґвімелeхъ їсаaка и3 речE є3мY: u5бо женA твоS є4сть; почто2 рeклъ є3си2, ћкw сестрa ми є4сть; Речe же є3мY їсаaкъ: рёхъ бо, да не ўмрY є3S рaди.
|
|
10
|
10
|
|
Але Авимелех сказав [йому]: навіщо ти зробив це з нами? ледве один з народу [мого] не з’єднався з дружиною твоєю, і ти ввів би нас у гріх.
|
Речe же є3мY ґвімелeхъ: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 нaмъ; вмaлэ не бhсть нёкто t р0да моегw2 съ жен0ю твоeю, и3 навeлъ бы є3си2 на ны2 невёдэніе.
|
|
11
|
11
|
|
І дав Авимелех повеління всьому народові, сказавши: хто доторкнеться до цього чоловіка і до дружини його, той відданий буде на смерть.
|
Заповёда же ґвімелeхъ всBмъ лю1демъ свои6мъ, глаг0лz: всsкъ, и4же прик0снетсz мyжу семY, и3ли2 женЁ є3гw2, смeрти пови1ненъ бyдетъ.
|
|
12
|
12
|
|
І посіяв Ісаак на землі тій і одержав у той рік ячменю у стократ: так благословив його Господь.
|
Сёz же їсаaкъ въ земли2 т0й, и3 приwбрёте въ то2 лёто стокрaтный пл0дъ kчмeнz: блгcви1 же є3го2 гDь.
|
|
13
|
13
|
|
І став великим чоловік цей і звеличувався більше і більше до того, що став дуже великим.
|
И# возвhсисz человёкъ, и3 преуспэвaz б0лшій бывaше, д0ндеже вели1къ бhсть ѕэлw2.
|
|
14
|
14
|
|
У нього були стада дрібної і отари великої худоби і безліч орних земель, і филистимляни почали заздрити йому.
|
Бhша же є3мY ск0ти nвeцъ и3 ск0ти волHвъ и3 земледBліz мнHга. Позави1дэша же є3мY фmлістjмлzне:
|
|
15
|
15
|
|
І всі колодязі, що їх викопали раби батька його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею.
|
и3 вс‰ кл†дzзи, ±же и3скопaша раби2 nтцA є3гw2, во врeмz nтцA є3гw2, загради1ша | фmлістjмлzне и3 нап0лниша ты6z землeю.
|
|
16
|
16
|
|
І Авимелех сказав Ісааку: відійди від нас, бо ти зробився набагато сильнішим за нас.
|
Речe же ґвімелeхъ ко їсаaку: tиди2 t нaсъ, ћкw си1льнэйшій сотвори1лсz є3си2 t нaсъ ѕэлw2.
|
|
17
|
17
|
|
І Ісаак відійшов звідти, і розташувався наметами в долині Герарській, і оселився там.
|
И# tи1де tтyду їсаaкъ и3 њбитA въ дeбри герaрстэй, и3 всели1сz тaмw.
|
|
18
|
18
|
|
І знову викопав Ісаак колодязі води, що були викопані у дні Авраама, батька його, і які завалили филистимляни після смерти Авраама [батька його]; і назвав їх тими ж іменами, якими назвав їх [Авраам,] батько його.
|
И# пaки їсаaкъ и3скопA кл†дzзи вHдныz, ±же и3скопaша раби2 ґвраaма nтцA є3гw2, и3 загради1ша ты6z фmлістjмлzне, по ўмeртвіи ґвраaма nтцA є3гw2: и3 прозвA и5мъ и3менA, по и3менaмъ, и4миже прозвA ґвраaмъ nтeцъ є3гw2.
|
|
19
|
19
|
|
І копали раби Ісаакові в долині [Герарській] і знайшли там колодязь води живої.
|
И# и3скопaша раби2 їсаaкwвы въ дeбри герaрстэй, и3 њбрэт0ша тaмw клaдzзь воды2 жи1вы.
|
|
20
|
20
|
|
І сперечалися пастухи герарські з пастухами Ісаака, говорячи: наша вода. І він нарік колодязю ім’я: Есек, тому що сперечалися з ним.
|
И# прsхусz пaстыріе герaрстіи съ пaстырьми їсаaковыми, глаг0люще: нaша є4сть водA. И# прозвA и4мz клaдzзю томY њби1да: њби1дzху бо є3го2.
|
|
21
|
21
|
|
[Коли рушив звідти Ісаак,] викопали інший колодязь; сперечалися також і через нього; і він нарік йому ім’я: Ситна.
|
Tшeдъ же tтyду їсаaкъ, и3скопA клaдzзь другjй. Прsхусz же и3 њ т0мъ: и3 прозвA и4мz є3мY враждA.
|
|
22
|
22
|
|
І він рушив звідти і викопав інший колодязь, про який уже не сперечалися, і нарік йому ім’я: Реховоф, тому що, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі.
|
Tшeдъ же tтyду, и3скопA клaдzзь другjй. И# не прsхусz њ т0мъ, и3 прозвA и4мz є3мY прострaнство, глаг0лz: ћкw нн7э распространи2 гDь нaмъ и3 возрасти2 нaсъ на земли2.
|
|
23
|
23
|
|
Звідти перейшов він у Вирсавію.
|
Взhде же tтyду ко клaдzзю клsтвенному:
|
|
24
|
24
|
|
І в ту ніч явився йому Господь і сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою; і благословлю тебе і розмножу нащадків твоїх, заради [батька твого] Авраама, раба Мого.
|
и3 kви1сz є3мY гDь въ тY н0щь и3 речE: ѓзъ є4смь бGъ ґвраaма nтцA твоегw2, не б0йсz, съ тоб0ю бо є4смь: и3 блгcвлю1 тz, и3 ўмн0жу сёмz твоE ґвраaма рaди nтцA твоегw2.
|
|
25
|
25
|
|
І він влаштував там жертовник і закликав ім’я Господнє. І розкинув там намет свій, і викопали там раби Ісаакові колодязь, [у долині Герарській].
|
И# создA тaмw жeртвенникъ, и3 призвA и4мz гDне: и3 постaви тaмw ски1нію свою2: и3скопaша же тaмw раби2 їсаaкwвы клaдzзь въ дeбри герaрстэй.
|
|
26
|
26
|
|
Прийшов до нього з Герара Авимелех і Ахузаф, друг його, і Фихол, воєначальник його.
|
И# ґвімелeхъ пріи1де къ немY t герaръ, и3 nхозafъ невэстоводи1тель є3гw2, и3 фіх0лъ воев0да си1лъ є3гw2.
|
|
27
|
27
|
|
Ісаак сказав їм: для чого ви прийшли до мене, коли ви зненавиділи мене і вислали мене від себе?
|
И# речE и5мъ їсаaкъ: вскyю пріид0сте ко мнЁ; вh же возненави1дэсте менE и3 tслaсте мS t себє2.
|
|
28
|
28
|
|
Вони сказали: ми ясно побачили, що Господь з тобою, і тому ми сказали: поставимо між нами і тобою клятву й укладемо з тобою союз,
|
Nни1 же рёша: ви1дэвше ўзрёхомъ, ћкw бЁ гDь съ тоб0ю, и3 рёхомъ: бyди клsтва междY нaми и3 междY тоб0ю, и3 завэщaимъ съ тоб0ю завётъ,
|
|
29
|
29
|
|
щоб ти не чинив нам зла, як і ми не доторкнулися до тебе, а робили тобі тільки добре і відпустили тебе з миром; тепер ти благословенний Господом.
|
да не сотвори1ши съ нaми ѕлA, ћкоже не возгнушaхомсz тоб0ю мы2, и3 ћкоже сотвори1хомъ тебЁ добро2, и3 tпусти1хомъ тS съ ми1ромъ: и3 нн7э блгcвeнъ ты2 t гDа.
|
|
30
|
30
|
|
Він зробив їм вечерю, і вони їли і пили.
|
И# сотвори2 и5мъ пи1ръ, и3 kд0ша и3 пи1ша.
|
|
31
|
31
|
|
І, вставши рано-вранці, поклялись один одному; і відпустив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.
|
И# востaвше заyтра, клsтсz кjйждо бли1жнему: и3 tпусти2 | їсаaкъ, и3 tид0ша t негw2 здр†вы.
|
|
32
|
32
|
|
У той самий день прийшли раби Ісаакові і сповістили його про колодязь, який копали вони, і сказали йому: ми знайшли воду.
|
Бhсть же въ т0й дeнь, и3 пришeдше раби2 їсаaкwвы повёдаша є3мY њ клaдzзэ, є3г0же и3скопaша, и3 рек0ша: не њбрэт0хомъ воды2.
|
|
33
|
33
|
|
І він назвав його: Шива. Тому ім’я місту тому Беершива [Вирсавія] до цього дня.
|
И# прозвA є3го2 клsтва. Сегw2 рaди прозвA и4мz грaду џному клaдzзь клsтвенный, дaже до днeшнzгw днE.
|
|
34
|
34
|
|
І був Ісав сорока років, і взяв собі за дружин Ієгудифу, дочку Беера хеттеянина, і Васемафу, дочку Елона хеттеянина;
|
Бsше же и3сavъ лётъ четhредесzти: и3 поS женY їудjfу, дщeрь веHха хеттeина, и3 васемafу, дщeрь є3лHна хеттeина [въ нёкоторыхъ: є3veова].
|
|
35
|
35
|
|
і вони були тягарем для Ісаака і Ревекки.
|
И# бhша проти1вzщесz їсаaкови и3 ревeкцэ.
|
