|
Глава 15
|
Κεφάλαιο 15
|
|
1
|
1
|
| [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють. | ΟΡΓΗ ἀπόλλυσι καὶ φρονίμους, ἀπόκρισις δὲ ὑποπίπτουσα ἀποστρέφει θυμόν, λόγος δὲ λυπηρὸς ἐγείρει ὀργάς. |
|
2
|
2
|
| Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість. | γλῶσσα σοφῶν καλὰ ἐπίσταται, στόμα δὲ ἀφρόνων ἀναγγέλλει κακά. |
|
3
|
3
|
| На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих. | ἐν παντὶ τόπῳ ὀφθαλμοὶ Κυρίου, σκοπεύουσι κακούς τε καὶ ἀγαθούς. |
|
4
|
4
|
| Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу. | ἴασις γλώσσης δένδρον ζωῆς, ὁ δὲ συντηρῶν αὐτὴν πλησθήσεται πνεύματος, |
|
5
|
5
|
| Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.] | ἄφρων μυκτηρίζει παιδείαν πατρός, ὁ δὲ φυλάσσων ἐντολὰς πανουργότερος. |
|
6
|
6
|
| У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя. | ). 27α ἐλεημοσύναις καὶ πίστεσιν ἀποκαθαίρονται ἁμαρτίαι, τῷ δὲ φόβῳ Κυρίου ἐκκλίνει πᾶς ἀπὸ κακοῦ. |
|
7
|
7
|
| Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так. | ). 28α δεκταὶ παρὰ Κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων, διὰ δὲ αὐτῶν καὶ οἱ ἐχθροὶ φίλοι γίνονται. |
|
8
|
8
|
| Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому. | ). 29α κρείσσων ὀλίγη λῆψις μετὰ δικαιοσύνης ἢ πολλὰ γεννήματα μετὰ ἀδικίας. 29β καρδία ἀνδρὸς λογιζέσθω δίκαια, ἵνα ὑπὸ τοῦ Θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ. |
|
9
|
9
|
| Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить. | βδέλυγμα Κυρίῳ ὁδοὶ ἀσεβοῦς, διώκοντας δὲ δικαιοσύνην ἀγαπᾷ. |
|
10
|
10
|
| Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине. | παιδεία ἀκάκου γνωρίζεται ὑπὸ τῶν παριόντων, οἱ δὲ μισοῦντες ἐλέγχους τελευτῶσιν αἰσχρῶς. |
|
11
|
11
|
| Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських. | ᾅδης καὶ ἀπώλεια φανερὰ παρὰ τῷ Κυρίῳ· πῶς οὐχὶ καὶ αἱ καρδίαι τῶν ἀνθρώπων; |
|
12
|
12
|
| Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде. | οὐκ ἀγαπήσει ἀπαίδευτος τοὺς ἐλέγχοντας αὐτόν, μετὰ δὲ σοφῶν οὐχ ὁμιλήσει. |
|
13
|
13
|
| Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає. | καρδίας εὐφραινομένης πρόσωπον θάλλει, ἐν δὲ λύπαις οὔσης σκυθρωπάζει. |
|
14
|
14
|
| Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство. | καρδία ὀρθὴ ζητεῖ αἴσθησιν, στόμα δὲ ἀπαιδεύτων γνώσεται κακά. |
|
15
|
15
|
| Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет. | πάντα τὸν χρόνον οἱ ὀφθαλμοὶ τῶν κακῶν προσδέχονται κακά, οἱ δὲ ἀγαθοὶ ἡσυχάζουσι διαπαντός. |
|
16
|
16
|
| Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога. | κρεῖσσον μικρὰ μερὶς μετὰ φόβου Κυρίου ἢ θησαυροὶ μεγάλοι μετὰ ἀφοβίας. |
|
17
|
17
|
| Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть. | κρείσσων ξενισμὸς μετὰ λαχάνων πρὸς φιλίαν καὶ χάριν ἢ παράθεσις μόσχων μετὰ ἔχθρας. |
|
18
|
18
|
| Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду. | ἀνὴρ θυμώδης παρασκευάζει μάχας, μακρόθυμος δὲ καὶ τὴν μέλλουσαν καταπραΰνει. 18α μακρόθυμος ἀνὴρ κατασβέσει κρίσεις, ὁ δὲ ἀσεβὴς ἐγείρει μᾶλλον. |
|
19
|
19
|
| Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька. | ὁδοὶ ἀεργῶν ἐστρωμέναι ἀκάνθαις, αἱ δὲ τῶν ἀνδρείων τετριμμέναι. |
|
20
|
20
|
| Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою. | υἱὸς σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων μυκτηρίζει μητέρα αὐτοῦ. |
|
21
|
21
|
| Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою. | ἀνοήτου τρίβοι ἐνδεεῖς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος κατευθύνων πορεύεται. |
|
22
|
22
|
| Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться. | ὑπερτίθενται λογισμοὺς οἱ μὴ τιμῶντες συνέδρια, ἐν δὲ καρδίαις βουλευομένων μένει βουλή. |
|
23
|
23
|
| Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне! | οὐ μὴ ὑπακούσῃ ὁ κακὸς αὐτῇ, οὐδὲ μὴ εἴπῃ καίριόν τι καὶ καλὸν τῷ κοινῷ. |
|
24
|
24
|
| Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу. | ὁδοὶ ζωῆς διανοήματα συνετοῦ, ἵνα ἐκκλίνας ἐκ τοῦ ᾅδου σωθῇ. |
|
25
|
25
|
| Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить. | οἴκους ὑβριστῶν κατασπᾷ Κύριος, ἐστήρισε δὲ ὅριον χήρας. |
|
26
|
26
|
| Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому. | βδέλυγμα Κυρίῳ λογισμὸς ἄδικος, ἁγνῶν δὲ ρήσεις σεμναί. |
|
27
|
27
|
| Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити. | ἐξόλλυσιν ἑαυτὸν ὁ δωρολήπτης, ὁ δὲ μισῶν δώρων λήψεις σώζεται. (Μασ. Ι´, |
|
28
|
28
|
| Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.] | καρδίαι δικαίων μελετῶσι πίστεις, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποκρίνεται κακά. (Μασ. Ι´, |
|
29
|
29
|
| Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує. | μακρὰν ἀπέχει ὁ Θεὸς ἀπὸ ἀσεβῶν, εὐχαῖς δὲ δικαίων ἐπακούει. (Μασ. Ι´, |
|
30
|
30
|
| Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки. | θεωρῶν ὀφθαλμὸς καλὰ εὐφραίνει καρδίαν, φήμη δὲ ἀγαθὴ πιαίνει ὀστᾶ. |
|
31
|
|
| Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими. | |
|
32
|
32
|
| Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму. | ὃς ἀπωθεῖται παιδείαν, μισεῖ ἑαυτόν, ὁ δὲ τηρῶν ἐλέγχους ἀγαπᾷ ψυχὴν αὐτοῦ. |
|
33
|
33
|
| Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення. | φόβος Θεοῦ παιδεία καὶ σοφία, καὶ ἀρχὴ δόξης ἀποκριθήσεται αὐτῇ. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.