|
Глава 16
|
Κεφάλαιο 16
|
|
1
|
1
|
| Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика. | ΠΑΝΤΑ τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ Θεῷ, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐν ἡμέρᾳ κακῇ ὀλοῦνται. |
|
2
|
|
| Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі. | |
|
3
|
|
| Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться. | |
|
4
|
4
|
| Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди. | ) |
|
5
|
5
|
| Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.] | ἀκάθαρτος παρὰ Θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος, χειρὶ δὲ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀθῳωθήσεται. |
|
6
|
|
| Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла. | |
|
7
|
7
|
| Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею. | ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια, δεκτὰ δὲ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας. |
|
8
|
8
|
| Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою. | ὁ ζητῶν τὸν Κύριον εὑρήσει γνῶσιν μετὰ δικαιοσύνης, οἱ δὲ ὀρθῶς ζητοῦντες αὐτὸν εὑρήσουσιν εἰρήνην. (Μασ. |
|
9
|
9
|
| Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її. | πάντα τὰ ἔργα τοῦ Κυρίου μετὰ δικαιοσύνης· φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν. |
|
10
|
10
|
| У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді. | μαντεῖον ἐπὶ χείλεσι βασιλέως, ἐν δὲ κρίσει οὐ μὴ πλανηθῇ τὸ στόμα αὐτοῦ. |
|
11
|
11
|
| Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі. | ροπὴ ζυγοῦ δικαιοσύνη παρὰ Κυρίῳ, τὰ δὲ ἔργα αὐτοῦ στάθμια δίκαια. |
|
12
|
12
|
| Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл. | βλέλυγμα βασιλεῖ ὁ ποιῶν κακά, μετὰ γὰρ δικαιοσύνης ἑτοιμάζεται θρόνος ἀρχῆς. |
|
13
|
13
|
| Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить. | δεκτὰ βασιλεῖ χείλη δίκαια, λόγους δὲ ὀρθοὺς ἀγαπᾷ. |
|
14
|
14
|
| Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його. | θυμὸς βασιλέως ἄγγελος θανάτου, ἀνὴρ δὲ σοφὸς ἐξιλάσεται αὐτόν. |
|
15
|
15
|
| У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем. | ἐν φωτὶ ζωῆς υἱὸς βασιλέως, οἱ δὲ προσδεκτοὶ αὐτῷ ὥσπερ νέφος ὄψιμον. |
|
16
|
16
|
| Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло. | νοσσιαὶ σοφίας αἱρετώτεραι χρυσίου, νοσσιαί δὲ φρονήσεως αἱρετώτεραι ὑπὲρ ἀργύριον. |
|
17
|
17
|
| Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою. | τρίβοι ζωῆς ἐκκλίνουσιν ἀπὸ κακῶν, μῆκος δὲ βίου ὁδοὶ δικαιοσύνης. ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς ἔσται, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους σοφισθήσεται. ὅς φυλάσσει τὰς ἑαυτοῦ ὁδούς, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ἀγαπῶν δὲ ζωὴν αὐτοῦ φείσεται στόματος αὐτοῦ. |
|
18
|
18
|
| Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість. | πρὸ συντριβῆς ἡγεῖται ὕβρις, πρὸ δὲ πτώματος κακοφροσύνη. |
|
19
|
19
|
| Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими. | κρείσσων πραΰθυμος μετὰ ταπεινώσεως ἢ ὃς διαιρεῖται σκῦλα μετὰ ὑβριστῶν. |
|
20
|
20
|
| Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний. | συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν, πεποιθὼς δὲ ἐπὶ Θεῷ μακαριστός. |
|
21
|
21
|
| Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання. | τοὺς σοφοὺς καὶ συνετοὺς φαύλους καλοῦσιν, οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται. |
|
22
|
22
|
| Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота. | πηγὴ ζωῆς ἔννοια τοῖς κεκτημένοις, παιδεία δὲ ἀφρόνων κακή. |
|
23
|
23
|
| Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його. | καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος, ἐπὶ δὲ χείλεσι φορέσει ἐπιγνωμοσύνην. |
|
24
|
24
|
| Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток. | κηρία μέλιτος λόγοι καλοί, γλύκασμα δὲ αὐτοῦ ἴασις ψυχῆς. |
|
25
|
25
|
| Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті. | εἰσὶν ὁδοὶ δοκοῦσαι εἶναι ὀρθαὶ ἀνδρί, τὰ μέντοι τελευταῖα αὐτῶν βλέπει εἰς πυθμένα ᾅδου. |
|
26
|
26
|
| Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його. | ἀνὴρ ἐν πόνοις πονεῖ ἑαυτῷ καὶ ἐκβιάζεται τὴν ἀπώλειαν ἑαυτοῦ, ὁ μέντοι σκολιὸς ἐπὶ τῷ ἑαυτοῦ στόματι φορεῖ τὴν ἀπώλειαν. |
|
27
|
27
|
| Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий. | ἀνὴρ ἄφρων ὀρύσσει ἑαυτῷ κακά, ἐπὶ δὲ τῶν ἑαυτοῦ χειλέων θησαυρίζει πῦρ. |
|
28
|
28
|
| Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів. | ἀνὴρ σκολιὸς διαπέμπεται κακά, καὶ λαμπτῆρα δόλου πυρσεύει κακοῖς καὶ διαχωρίζει φίλους. |
|
29
|
29
|
| Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру; | ἀνὴρ παράνομος ἀποπειρᾶται φίλων καὶ ἀπάγει αὐτοὺς ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς. |
|
30
|
30
|
| прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби]. | στηρίζων δὲ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ διαλογίζεται διεστραμμένα, ὁρίζει δὲ τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ πάντα τὰ κακά· οὗτος κάμινός ἐστι κακίας. |
|
31
|
31
|
| Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди. | στέφανος καυχήσεως γῆρας, ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης εὑρίσκεται. |
|
32
|
32
|
| Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста. | κρείσσων ἀνὴρ μακρόθυμος ἰσχυροῦ, ὁ δὲ κρατῶν ὀργῆς κρείσσων καταλαμβανομένου πόλιν. |
|
33
|
33
|
| У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа. | εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις, παρὰ δὲ Κυρίου πάντα τὰ δίκαια. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.