|
Глава 19
|
Κεφάλαιο 19
|
|
1
|
1
|
|
Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний.
|
3ΑΦΡΟΣΥΝΗ ἀνδρὸς λυμαίνεται τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, τὸν δὲ Θεὸν αἰτιᾶται τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ.
|
|
2
|
4
|
|
Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться.
|
πλοῦτος προστίθησι φίλους πολλούς, ὁ δὲ πτωχὸς καὶ ἀπὸ τοῦ ὑπάρχοντος φίλου λείπεται.
|
|
3
|
5
|
|
Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа.
|
μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ ἐγκαλῶν ἀδίκως οὐ διαφεύξεται.
|
|
4
|
6
|
|
Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його.
|
πολλοὶ θεραπεύουσι πρόσωπα βασιλέων, πᾶς δὲ ὁ κακὸς γίνεται ὄνειδος ἀνδρί.
|
|
5
|
7
|
|
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується.
|
πᾶς, ὃς ἀδελφὸν πτωχὸν μισεῖ, καὶ φιλίας μακρὰν ἔσται. ἔννοια ἀγαθὴ τοῖς εἰδόσιν αὐτὴν ἐγγιεῖ, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος εὑρήσει αὐτήν. ὁ πολλὰ κακοποιῶν τελεσιουργεῖ κακίαν, ὃς δὲ ἐρεθίζει λόγους οὐ σωθήσεται.
|
|
6
|
8
|
|
Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки.
|
ὁ κτώμενος φρόνησιν ἀγαπᾷ ἑαυτόν, ὃς δὲ φυλάσσει φρόνησιν, εὑρήσει ἀγαθά.
|
|
7
|
9
|
|
Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає.
|
μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὃς δ᾿ ἂν ἐκκαύσῃ κακίαν, ἀπολεῖται ὑπ᾿ αὐτῆς.
|
|
8
|
10
|
|
Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо.
|
οὐ συμφέρει ἄφρονι τρυφή, καὶ ἐὰν οἰκέτης ἄρξηται μεθ᾿ ὕβρεως δυναστεύειν.
|
|
9
|
11
|
|
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине.
|
ἐλεήμων ἀνὴρ μακροθυμεῖ, τὸ δὲ καύχημα αὐτοῦ ἐπέρχεται παρανόμοις.
|
|
10
|
12
|
|
Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями.
|
βασιλέως ἀπειλὴ ὁμοία βρυγμῷ λέοντος, ὥσπερ δὲ δρόσος ἐπὶ χόρτῳ, οὕτως τὸ ἱλαρὸν αὐτοῦ.
|
|
11
|
13
|
|
Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин.
|
αἰσχύνη πατρὶ υἱὸς ἄφρων· οὐχ ἁγναὶ εὐχαὶ ἀπὸ μισθώματος ἑταίρας.
|
|
12
|
14
|
|
Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву.
|
οἶκον καὶ ὕπαρξιν μερίζουσι πατέρες παισί, παρὰ δὲ Κυρίου ἁρμόζεται γυνὴ ἀνδρί.
|
|
13
|
15
|
|
Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба.
|
δειλία κατέχει ἀνδρόγυνον, ψυχὴ δὲ ἀεργοῦ πεινάσει.
|
|
14
|
16
|
|
Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа.
|
ὃς φυλάσσει ἐντολήν, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ καταφρονῶν τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν ἀπολεῖται.
|
|
15
|
17
|
|
Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод.
|
δανείζει Θεῷ ὁ ἐλεῶν πτωχόν, κατὰ δὲ τὸ δόμα αὐτοῦ ἀνταποδώσει αὐτῷ.
|
|
16
|
18
|
|
Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине.
|
παίδευε υἱόν σου, οὕτως γὰρ ἔσται εὔελπις, εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου.
|
|
17
|
19
|
|
Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його.
|
κακόφρων ἀνὴρ πολλὰ ζημιωθήσεται· ἐὰν δὲ λοιμεύηται, καὶ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ προσθήσει.
|
|
18
|
20
|
|
Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його.
|
ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου, ἵνα σοφὸς γένῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων σου.
|
|
19
|
21
|
|
Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його.
|
πολλοὶ λογισμοὶ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἡ δὲ βουλὴ τοῦ Κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει.
|
|
20
|
22
|
|
Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим.
|
καρπὸς ἀνδρὶ ἐλεημοσύνη, κρείσσων δὲ πτωχὸς δίκαιος ἢ πλούσιος ψεύστης.
|
|
21
|
23
|
|
Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом.
|
φόβος Κυρίου εἰς ζωὴν ἀνδρί, ὁ δὲ ἄφοβος αὐλισθήσεται ἐν τόποις, οὗ οὐκ ἐπισκοπεῖται γνῶσις.
|
|
22
|
24
|
|
Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива.
|
ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως, οὐδὲ τῷ στόματι οὐ μὴ προσαγάγῃ αὐτάς.
|
|
23
|
25
|
|
Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його.
|
λοιμοῦ μαστιγουμένου, ἄφρων πανουργότερος γίνεται· ἐὰν δὲ ἐλέγχῃς ἄνδρα φρόνιμον, νοήσει αἴσθησιν.
|
|
24
|
26
|
|
Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого.
|
ὁ ἀτιμάζων πατέρα καὶ ἀπωθούμενος μητέρα αὐτοῦ καταισχυνθήσεται καὶ ἐπονείδιστος ἔσται.
|
|
25
|
27
|
|
Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння.
|
υἱὸς ἀπολειπόμενος φυλάξαι παιδείαν πατρὸς μελετήσει ρήσεις κακάς.
|
|
26
|
28
|
|
Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний.
|
ὁ ἐγγυώμενος παῖδα ἄφρονα καθυβρίσει δικαίωμα, στόμα δὲ ἀσεβῶν καταπίεται κρίσεις.
|
|
27
|
29
|
|
Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму.
|
ἑτοιμάζονται ἀκολάστοις μάστιγες, καὶ τιμωρίαι ὁμοίως ἄφροσιν.
|
|
28
|
|
|
Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду.
|
|
|
29
|
|
|
Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.