|
Глава 26
|
Κεφάλαιο 26
|
|
1
|
1
|
| Як сніг улітку і дощ під час жнив, так честь непристойна нерозумному. | ΩΣΠΕΡ δρόσος ἐν ἀμήτῳ καὶ ὥσπερ ὑετὸς ἐν θέρει, οὕτως οὐκ ἔστιν ἄφρονι τιμή. |
|
2
|
2
|
| Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться. | ὥσπερ ὄρνεα πέταται καὶ στρουθοί, οὕτως ἀρὰ ματαία οὐκ ἐπελεύσεται οὐδενί. |
|
3
|
3
|
| Бич для коня, вузда для осла, а палка для дурних. | ὥσπερ μάστιξ ἵππῳ καὶ κέντρον ὄνῳ, οὕτως ράβδος ἔθνει παρανόμῳ. |
|
4
|
4
|
| Не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб і тобі не зробитися подібним до нього; | μὴ ἀποκρίνου ἄφρονι πρὸς τὴν ἐκείνου ἀφροσύνην, ἵνα μὴ ὅμοιος γένῃ αὐτῷ· |
|
5
|
5
|
| не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб він не став мудрецем в очах своїх. | ἀλλὰ ἀποκρίνου ἄφρονι κατὰ τὴν ἀφροσύνην αὐτοῦ, ἵνα μὴ φαίνηται σοφός παρ᾿ ἑαυτῷ. |
|
6
|
6
|
| Підрізує собі ноги, терпить неприємність той, хто дає словесне доручення дурневі. | ἐκ τῶν ὁδῶν ἑαυτοῦ ὄνειδος ποιεῖται ὁ ἀποστείλας δι᾿ ἀγγέλου ἄφρονος λόγον. |
|
7
|
7
|
| Нерівно піднімаються ноги у кульгавого, — і притча у вустах дурнів. | ἀφελοῦ πορείαν σκελῶν καὶ παρανομίαν ἐκ στόματος ἀφρόνων. |
|
8
|
8
|
| Що той, хто вкладає коштовний камінь у пращу, те саме той, що віддає нерозумному шану. | ὃς ἀποδεσμεύει λίθον ἐν σφενδόνῃ, ὅμοιός ἐστι τῷ διδόντι ἄφρονι δόξαν. |
|
9
|
9
|
| Що колючий терен у руці п’яного, те притча в устах дурнів. | ἄκανθαι φύονται ἐν χειρὶ μεθύσου, δουλεία δὲ ἐν χειρὶ τῶν ἀφρόνων. |
|
10
|
10
|
| Сильний робить усе довільно: і нерозумного нагороджує, і всякого перехожого нагороджує. | πολλὰ χειμάζεται πᾶσα σάρξ ἀφρόνων· συντρίβεται γὰρ ἡ ἔκστασις αὐτῶν. |
|
11
|
11
|
| Як пес повертається на блювотину свою, так нерозумний повторює дурість свою. | ὥσπερ κύων ὅταν ἐπέλθῃ ἐπὶ τὸν ἑαυτοῦ ἔμετον καὶ μισητὸς γένηται, οὕτως ἄφρων τῇ ἑαυτοῦ κακίᾳ ἀναστρέψας ἐπὶ τὴν ἑαυτοῦ ἁμαρτίαν. 11α ἔστιν αἰσχύνη ἐπάγουσα ἁμαρτίαν, καί ἐστιν αἰσχύνη δόξα καὶ χάρις. |
|
12
|
12
|
| Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах своїх? На нерозумного більше надії, ніж на нього. | εἶδον ἄνδρα δόξαντα παρ᾿ αὑτῷ σοφὸν εἶναι, ἐλπίδα μέντοι ἔσχε μᾶλλον ἄφρων αὐτοῦ. |
|
13
|
13
|
| Лінивець говорить: «лев на дорозі! лев на площах!» | λέγει ὀκνηρὸς ἀποστελλόμενος εἰς ὁδόν· λέων ἐν ταῖς ὁδοῖς, ἐν δὲ ταῖς πλατείαις φονευταί. |
|
14
|
14
|
| Двері качаються на гаках своїх, а лінивець на постелі своїй. | ὥσπερ θύρα στρέφεται ἐπὶ τοῦ στρόφιγγος, οὕτως ὀκνηρὸς ἐπὶ τῆς κλίνης αὐτοῦ. |
|
15
|
15
|
| Лінивець опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого. | κρύψας ὀκνηρὸς τὴν χεῖρα ἐν τῷ κόλπῳ αὐτοῦ, οὐ δυνήσεται ἐπενεγκεῖν ἐπὶ στόμα. |
|
16
|
16
|
| Лінивець в очах своїх мудріший за сімох, які відповідають обдумано. | σοφώτερος ἑαυτῷ ὀκνηρὸς φαίνεται τοῦ ἐν πλησμονῇ ἀποκομίζοντος ἀγγελίαν. |
|
17
|
17
|
| Хапає пса за вуха, хто, проходячи мимо, втручається в чужу сварку. | ὥσπερ ὁ κρατῶν κέρκου κυνός, οὕτως ὁ προεστὼς ἀλλοτρίας κρίσεως. |
|
18
|
18
|
| Як той, хто прикидається несповна розуму, кидає вогонь, стріли і смерть, | ὥσπερ οἱ ἰώμενοι προβάλλουσι λόγους εἰς ἀνθρώπους, ὁ δὲ ἀπαντήσας τῷ λόγῳ πρῶτος ὑποσκελισθήσεται, |
|
19
|
19
|
| так — чоловік, який підступно шкодить другові своєму і потім говорить: «я тільки пожартував». | οὕτως πάντες οἱ ἐνεδρεύοντες τοὺς ἑαυτῶν φίλους, ὅταν δὲ ὁραθῶσι, λέγουσι ὅτι παίζων ἔπραξα. |
|
20
|
20
|
| Де немає більше дров, вогонь погасає, і де немає навушника, розбрат вщухає. | ἐν πολλοῖς ξύλοις θάλλει πῦρ, ὅπου δὲ οὐκ ἔστι δίθυμος, ἡσυχάζει μάχη. |
|
21
|
21
|
| Вугілля — для жару і дрова — для вогню, а людина сварлива — для розпалення сварки. | ἐσχάρα ἄνθραξι καὶ ξύλα πυρί, ἀνὴρ δὲ λοίδορος εἰς ταραχὴν μάχης. |
|
22
|
22
|
| Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. | λόγοι κερκώπων μαλακοί, οὗτοι δὲ τύπτουσιν εἰς ταμιεῖα σπλάγχνων. |
|
23
|
23
|
| Що нечистим сріблом обкладена глиняна посудина, те полум’яні вуста і серце злісне. | ἀργύριον διδόμενον μετὰ δόλου, ὥσπερ ὄστρακον ἡγητέον. χείλη λεῖα καρδίαν καλύπτει λυπηράν. |
|
24
|
24
|
| Вустами своїми прикидається ворог, а у серці своєму замишляє підступи. | χείλεσι πάντα ἐπινεύει ἀποκλαιόμενος ἐχθρός, ἐν δὲ τῇ καρδίᾳ τεκταίνεται δόλους. |
|
25
|
25
|
| Якщо він говорить і ніжним голосом, не вір йому, тому що сім мерзот у серці його. | ἐάν σου δέηται ὁ ἐχθρὸς μεγάλῃ τῇ φωνῇ, μὴ πεισθῆς, ἑπτὰ γάρ εἰσι πονηρίαι ἐν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ. |
|
26
|
26
|
| Якщо ненависть прикривається наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні. | ὁ κρύπτων ἔχθραν συνίστησι δόλον, ἐκκαλύπτει δὲ τὰς ἑαυτοῦ ἁμαρτίας εὔγνωστος ἐν συνεδρίοις. |
|
27
|
27
|
| Хто риє яму, той упаде в неї, і хто покотить нагору камінь, до того він повернеться. | ὁ ὀρύσσων βόθρον τῷ πλησίον ἐμπεσεῖται εἰς αὐτόν, ὁ δὲ κυλίων λίθον ἐφ᾿ ἑαυτὸν κυλίει. |
|
28
|
28
|
| Неправдивий язик ненавидить уражених ним, і улесливі вуста готують падіння. | γλῶσσα ψευδὴς μισεῖ ἀλήθειαν, στόμα δὲ ἄστεγον ποιεῖ ἀκαταστασίας. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.