1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 147
|
Κεφάλαιο 147
|
|
0
|
|
| (Аггея й Захарії.) | |
|
1
|
1
|
| Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе! | ᾿Αλληλούϊα· ᾿Αγγαίου καὶ Ζαχαρίου. ΕΠΑΙΝΕΙ, ῾Ιερουσαλήμ, τὸν Κύριον, αἴνει τὸν Θεόν σου, Σιών, |
|
2
|
2
|
| Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі. | ὅτι ἐνίσχυσε τοὺς μοχλοὺς τῶν πυλῶν σου, εὐλόγησε τοὺς υἱούς σου ἐν σοί· |
|
3
|
3
|
| Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе. | ὁ τιθεὶς τὰ ὅριά σου εἰρήνην καὶ στέαρ πυροῦ ἐμπιπλῶν σε· |
|
4
|
4
|
| Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його. | ὁ ἀποστέλλων τὸ λόγιον αὐτοῦ τῇ γῇ, ἕως τάχους δραμεῖται ὁ λόγος αὐτοῦ· |
|
5
|
5
|
| Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає. | διδόντος χιόνα αὐτοῦ ὡσεὶ ἔριον, ὁμίχλην ὡσεὶ σποδὸν πάσσοντος· |
|
6
|
6
|
| Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть? | βάλλοντος κρύσταλλον αὐτοῦ ὡσεὶ ψωμούς, κατὰ πρόσωπον ψύχους αὐτοῦ τίς ὑποστήσεται; |
|
7
|
7
|
| Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води. | ἐξαποστελεῖ τὸν λόγον αὐτοῦ καὶ τήξει αὐτά· πνεύσει τὸ πνεῦμα αὐτοῦ καὶ ρυήσεται ὕδατα. |
|
8
|
8
|
| Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю. | ὁ ἀπαγγέλλων τὸν λόγον αὐτοῦ τῷ ᾿Ιακώβ, δικαιώματα καὶ κρίματα αὐτοῦ τῷ ᾿Ισραήλ. |
|
9
|
9
|
| Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають. Слава… | οὐκ ἐποίησεν οὕτως παντὶ ἔθνει καὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ οὐκ ἐδήλωσεν αὐτοῖς. |
