Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Глава 2

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 2	Chapter 2

1	1
У ті дні повстав Маттафія, син Іоана, сина Симеонового, священик із синів Іоарива з Єрусалима; жив він у Модині.	In those days arose Mattathias the son of John, the son of Simeon, a priest of the sons of Joarib, from Jerusalem, and dwelt in Modin.
2	2
У нього було п’ять синів: Іоан, прозваний Гаддисом,	And he had five sons, Joannan, called Caddis:
3	3
Симон, прозваний Фассі,	Simon, called Thassi:
4	4
Іуда, прозваний Маккавеєм,	Judas, who was called Maccabeus:
5	5
Єлеазар, названий Авараном, Іонафан, прозваний Апфусом.	Eleazar, called Avaran: and Jonathan, whose surname was Apphus.
6	6
Бачачи богохульства, які відбувалися в Юдеї та Єрусалимі,	And when he saw the blasphemies that were committed in Juda and Jerusalem,
7	7
він сказав: горе мені! для чого народився я бачити руйнування народу мого і руйнування святого міста і залишатися тут, коли він відданий до рук ворогів і святилище — до рук чужих?	he said, Woe is me! wherefore was I born to see this misery of my people, and of the holy city, and to dwell there, when it was delivered into the hand of the enemy, and the sanctuary into the hand of strangers?
8	8
Храм його зробився, як муж безславний,	Her temple is become as a man without glory.
9	9
дорогоцінні сосуди його віднесені у полон, немовлята його побиті на вулицях, юнаки його упали від меча ворога.	Her glorious vessels are carried away into captivity, her infants are slain in the streets, her young men with the sword of the enemy.
10	10
Який народ не займав царства його і не оволодівав здобутками його?	What nation hath not had a part in her kingdom, and gotten of her spoils?
11	11
Усі прикраси його забрані; з вільного він зробився рабом.	All her ornaments are taken away; of a free woman she has become a bondslave.
12	12
І ось святині наші, і краса наша, і слава наша спорожніли, і язичники осквернили їх.	And, behold, our sanctuary, even our beauty and our glory, is laid waste, and the Gentiles have profaned it.
13	13
Для чого нам ще жити?	To what end therefore shall we live any longer?
14	14
І роздерли Маттафія і сини його одяг свій, і одяглися у веретища, і гірко плакали.	Then Mattathias and his sons rent their clothes, and put on sackcloth, and mourned very sore.
15	15
І прийшли від царя у місто Модин ті, що примушували до відступництва, щоб приносити жертви.	In the mean while the king's officers, such as compelled the people to revolt, came into the city Modin, to make them sacrifice.
16	16
І багато хто з Ізраїля пристав до них; а Маттафія і сини його устояли.	And when many of Israel came unto them, Mattathias also and his sons came together.
17	17
І відповіли ті, що прийшли від царя, і сказали Маттафії: ти вождь, ти славний і великий у цьому місті і маєш опору в синах і братах.	Then answered the king's officers, and said to Mattathias on this wise, Thou art a ruler, and an honourable and great man in this city, and strengthened with sons and brethren:
18	18
Отже, приступи тепер перший, і виконай повеління царя, як зробили це всі народи і мужі юдейські і ті, що залишилися в Єрусалимі, і будеш ти і дім твій у числі друзів царських, і ти і сини твої будете вшановані і сріблом, і золотом, і багатьма дарами.	now therefore come thou first, and fulfil the king's commandment, like as all the nations have done, yea, and the men of Juda also, and such as remain at Jerusalem: so shalt thou and thy house be in the number of the king's friends, and thou and thy children shall be honoured with silver and gold, and many rewards.
19	19
І відповів Маттафія і сказав гучним голосом: якщо і всі народи в області царства царя послухають його і відступлять кожен від богослужіння батьків своїх, і погодяться з повеліннями його,	Then Mattathias answered and spake with a loud voice, Though all the nations that are under the king's dominion obey him, and fall away every one from the religion of their fathers, and give consent to his commandments:
20	20
то я і сини мої і брати мої будемо чинити за завітом батьків наших.	yet will I and my sons and my brethren walk in the covenant of our fathers.
21	21
Помилуй нас Бог, щоб залишити закон і постанови!	God forbid that we should forsake the law and the ordinances.
22	22
Не послухаємо ми слів царя, щоб відступити нам від нашого богослужіння праворуч або ліворуч.	We will not hearken to the king's words, to go from our religion, either on the right hand, or the left.
23	23
Коли закінчив він говорити ці слова, підійшов муж юдеянин перед очима усіх, щоб принести за повелінням царя ідольську жертву на жертовнику, який був у Модині.	Now when he had left speaking these words, there came one of the Jews in the sight of all to sacrifice on the altar which was at Modin, according to the king's commandment.
24	24
Побачивши це, Маттафія возревнував, і затремтіли нутрощі його, і запалала лють його за закон, і він, підбігши, убив його біля жертовника.	Which thing when Mattathias saw, he was inflamed with zeal, and his reins trembled, neither could he forbear to shew his anger according to judgment: wherefore he ran, and slew him upon the altar.
25	25
І в той же час убив мужа царського, який примушував приносити жертву, і зруйнував жертовник.	Also the king's commissioner, who compelled men to sacrifice, he killed at that time, and the altar he pulled down.
26	26
І возревнував він за закон, як це зробили Финеєс із Замврієм, сином Салома.	Thus dealt he zealously for the law of God, like as Phinees did unto Zambri the son of Salom.
27	27
І викликнув Маттафія у місті гучним голосом: усякий, хто ревнує за закон і стоїть у завіті, нехай йде слідом за мною!	And Mattathias cried throughout the city with a loud voice, saying, Whosoever is zealous of the law, and maintaineth the covenant, let him follow me.
28	28
І втік сам і сини його у гори, залишивши все, що мали у місті.	So he and his sons fled into the mountains, and left all that ever they had in the city.
29	29
Тоді багато (*людей), відданих правді і закону, пішли в пустелю і залишалися там,	Then many that sought after justice and judgment went down into the wilderness, to dwell there:
30	30
самі і сини їхні, і дружини їхні, і худоба їхня, тому що примножилися біди їхні.	both they and their children, and their wives, and their cattle; because afflictions increased sore upon them.
31	31
І сповіщено було мужам царським і війську, яке знаходилося в Єрусалимі, місті Давидовому, що деякі мужі, порушивши царське повеління, пішли у таємні місця у пустелю.	Now when it was told the king's servants, and the host that was at Jerusalem, in the city of David, that certain men, who had broken the king's commandment, were gone down into the secret places in the wilderness,
32	32
І погналися за ними у великій кількості і, наздогнавши їх, ополчилися, і вишикувалися до битви проти них у день суботній,	they pursued after them a great number, and having overtaken them, they camped against them, and made war against them on the sabbath day.
33	33
і сказали їм: тепер ще можна; виходьте і зробіть за словом царя, і залишитеся живими.	And they said unto them, Let that which ye have done hitherto suffice; come forth, and do according to the commandment of the king, and ye shall live.
34	34
Але вони відповіли: не вийдемо і не зробимо за словом царя, не осквернимо дня суботнього.	But they said, We will not come forth, neither will we do the king's commandment, to profane the sabbath day.
35	35
Тоді поспішили почати битву проти них.	So then they gave them the battle with all speed.
36	36
Але вони не відповідали їм, ні навіть каменя не кинули на них, ані загородили таємних сховищ своїх,	Howbeit they answered them not, neither cast they a stone at them, nor stopped the places where they lay hid;
37	37
і сказали: ми всі помремо у невинності нашій; небо і земля свідки за нас, що ви несправедливо губите нас.	but said, Let us die all in our innocency: heaven and earth shall testify for us, that ye put us to death wrongfully.
38	38
Нападали на них по суботах, і померло їх, і дружин їхніх, і дітей їхніх з худобою їхньою, до тисячі душ.	So they rose up against them in battle on the sabbath, and they slew them, with their wives and children, and their cattle, to the number of a thousand people.
39	39
Коли дізналися про це Маттафія і друзі його, гірко плакали за ними;	Now when Mattathias and his friends understood hereof, they mourned for them right sore.
40	40
і говорили одне одному: якщо всі ми будемо чинити так, як чинили ці брати наші, і не будемо битися з язичниками за життя наше і постанови наші, то вони скоро знищать нас із землі.	And one of them said to another, If we all do as our brethren have done, and fight not for our lives and laws against the heathen, they will now quickly root us out of the earth.
41	41
І вирішили вони у той день і сказали: хто б не пішов на війну проти нас у день суботній, будемо битися проти нього, щоб нам не померти всім, як померли брати наші в потаємних сховищах.	At that time therefore they decreed, saying, Whosoever shall come to make battle with us on the sabbath day, we will fight against him: neither will we die all, as our brethren that were murdered in the secret places.
42	42
Тоді зібралося до них багато юдеїв, міцних силою в Ізраїлі, всі вірні закону.	Then came there unto him a company of Assideans, who were mighty men of Israel, even all such as were voluntarily devoted unto the law.
43	43
І всі, що втекли від біди, приєдналися до них і стали підкріпленням для них.	Also all they that fled for persecution joined themselves unto them, and were a stay unto them.
44	44
Так склали вони військо й уражали у гніві своєму нечестивих і у люті своїй мужів беззаконних; інші ж бігли для порятунку до язичників.	So they joined their forces, and smote sinful men in their anger, and wicked men in their wrath: but the rest fled to the heathen for succour.
45	45
І обходили навколо Маттафія і друзі його, і руйнували жертовники,	Then Mattathias and his friends went round about, and pulled down the altars:
46	46
і безбоязно обрізували необрізаних дітей, скільки знаходили у межах ізраїльських,	and what children soever they found within the coast of Israel uncircumcised, those they circumcised valiantly.
47	47
і переслідували синів гордині, і справа успішно йшла у руках їхніх.	They pursued also after the proud men, and the work prospered in their hand.
48	48
Так захищали вони закон від руки язичників і від руки царів і не дали торжествувати грішникові.	So they recovered the law out of the hand of the Gentiles, and out of the hand of kings, neither suffered they the sinner to triumph.
49	49
Наблизилися дні смерти Маттафії, і він сказав синам своїм: нині посилилися гордість і випробування, нині час перевороту і гнів люті.	Now when the time drew near that Mattathias should die, he said unto his sons, Now have pride and rebuke gotten strength, and the time of destruction, and the wrath of indignation:
50	50
Отже, діти, ревнуйте за закон і віддайте життя ваше за завіт батьків наших.	now therefore, my sons, be ye zealous for the law, and give your lives for the covenant of your fathers.
51	51
Згадайте про діла батьків наших, які вони зробили у часи свої, і ви придбаєте велику славу і вічне ім’я.	Call to remembrance what acts our fathers did in their time; so shall ye receive great honour and an everlasting name.
52	52
Авраам чи не у спокусі знайдений був вірним? і це було поставлено йому у праведність.	Was not Abraham found faithful in temptation, and it was imputed unto him for righteousness?
53	53
Йосиф у стисненому становищі своєму зберіг заповідь і зробився володарем Єгипту.	Joseph in the time of his distress kept the commandment, and was made lord of Egypt;
54	54
Финеєс, батько наш, за те, що возревнував ревністю, одержав завіт вічного священства.	Phinees our father in being zealous and fervent obtained the covenant of an everlasting priesthood.
55	55
Ісус за виконання слова став суддею над Ізраїлем.	Jesus for fulfilling the word was made a judge in Israel.
56	56
Халев за свідчення перед зібранням одержав у спадщину землю.	Caleb for bearing witness before the congregation received the heritage of the land.
57	57
Давид за своє милосердя успадкував престіл царства навіки.	David for being merciful possessed the throne of an everlasting kingdom.
58	58
Ілля за велику ревність щодо закону взятий навіть на небо.	Elias for being zealous and fervent for the law was taken up into heaven.
59	59
Ананія, Азарія, Мисаїл вірою спаслися від полум’я.	Ananias, Azarias, and Misael, by believing were saved out of the flame.
60	60
Даниїл за свою невинність був урятований від щелеп левів.	Daniel for his innocency was delivered from the mouth of lions.
61	61
Отже, пригадуйте від роду до роду, що всі, які надіялися на Нього, не знеможуть.	And thus consider ye throughout all ages, that none that put their trust in him shall be overcome.
62	62
Не бійтеся слів чоловіка грішного, бо слава його перетвориться на гній і черву.	Fear not then the words of a sinful man: for his glory shall be dung and worms.
63	63
Сьогодні він підноситься, а завтра не знайдуть його, бо він перетворився на прах свій, і задум його загинув.	To day he shall be lifted up, and to morrow he shall not be found, because he is returned into his dust, and his thought is come to nothing.
64	64
Але ви, діти мої, кріпіться і мужньо стійте у законі, бо через нього ви прославитесь.	Wherefore, ye my sons, be valiant, and shew yourselves men in the behalf of the law; for by it shall ye obtain glory.
65	65
Ось — Симон, брат ваш: знаю, що він — муж ради, слухайтеся його в усі дні; він буде вам замість батька.	And, behold, I know that your brother Simon is a man of counsel, give ear unto him alway: he shall be a father unto you.
66	66
А Іуда Маккавей, міцний силою від юности своєї, нехай буде у вас начальником війська, і буде вести війну з народами.	As for Judas Maccabeus, he hath been mighty and strong, even from his youth up: let him be your captain, and fight the battle of the people.
67	67
Отже, зберіть до себе всіх виконавців закону і мстіться за обра́зи народу вашого;	Take also unto you all those that observe the law, and avenge ye the wrong of your people.
68	68
віддайте воздаяння язичникам і будьте уважні до повелінь закону.	Recompense fully the heathen, and take heed to the commandments of the law.
69	69
І благословив їх і відійшов до батьків своїх.	So he blessed them, and was gathered to his fathers.
70	70
Помер же він на сто сорок шостому році; і сини його поховали його у гробі батьків своїх у Модині, і весь Ізраїль оплакував його гірким плачем.	And he died in the hundred forty and sixth year, and his sons buried him in the sepulchres of his fathers at Modin, and all Israel made great lamentation for him.

← Глава 1

Глава 3 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт