|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
І говорив Саул Іонафану, синові своєму, і всім слугам своїм, щоб умертвити Давида; але Іонафан, син Саула, дуже любив Давида.
|
И глаго́ла Сау́лъ къ Іонаѳа́ну сы́ну своєму́ и ко всѣ́мъ отроко́мъ свои́мъ, да умертвя́тъ даві́да. Іонаѳа́нъ же сы́нъ Сау́ловъ любя́ше даві́да зѣло́.
|
|
2
|
2
|
|
І сповістив Іонафан Давида, говорячи: батько мій Саул шукає, як умертвити тебе; отже, бережися завтра; сховайся і будь у потайному місці;
|
И возвѣсти́ Іонаѳа́нъ даві́ду, глаго́ля: оте́цъ мо́й Сау́лъ и́щетъ тя́ уби́ти: сохрани́ся у́бо зау́тра ра́но, и скры́йся, и ся́ди вта́йнѣ:
|
|
3
|
3
|
|
а я вийду і стану поруч з батьком моїм на полі, де ти будеш, і поговорю про тебе з батьком моїм, і що побачу, розповім тобі.
|
и а́зъ изы́ду, и ста́ну при отцѣ́ моє́мъ на селѣ́, идѣ́же єси́ ты́: и а́зъ возглаго́лю отцу́ моєму́ о тебѣ́, и узрю́, что́ бу́детъ, и возвѣщу́ тебѣ́.
|
|
4
|
4
|
|
І говорив Іонафан добре про Давида Саулу, батькові своєму, і сказав йому: нехай не грішить цар проти раба свого Давида, тому що він нічим не згрішив проти тебе, і справи його дуже корисні для тебе;
|
И глаго́ла Іонаѳа́нъ о даві́дѣ блага́я къ Сау́лу отцу́ своєму́, и рече́ къ нему́: да не согрѣша́єтъ ца́рь на раба́ своєго́ даві́да, я́ко не согрѣши́ предъ тобо́ю, и дѣла́ єго́ бла́га су́ть зѣло́:
|
|
5
|
5
|
|
він наражав на небезпеку душу свою, щоб уразити филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння всьому Ізраїлю; ти бачив це і радів; для чого ж ти хочеш згрішити проти невинної крові й умертвити Давида без причини?
|
и положи́ ду́шу свою́ въ руцѣ́ своє́й и побѣди́ иноплеме́нника, и сотвори́ Госпо́дь спасе́ніє вели́ко всему́ Ізра́илю, и вси́ ви́дѣша и возра́довашася: и почто́ согрѣша́єши въ кро́вь непови́нну, є́же уби́ти даві́да ту́не?
|
|
6
|
6
|
|
І послухав Саул голосу Іонафана і присягнув Саул: живий Господь, Давид не помре.
|
И послу́ша Сау́лъ гла́са Іонаѳа́ня: и кля́тся Сау́лъ, глаго́ля: жи́въ Госпо́дь, я́ко не у́мретъ [даві́дъ].
|
|
7
|
7
|
|
І покликав Іонафан Давида, і переказав йому Іонафан усі слова ці, і привів Іонафан Давида до Саула, і він був при ньому, як вчора і третього дня.
|
И призва́ Іонаѳа́нъ даві́да и возвѣсти́ єму́ вся́ глаго́лы сія́, и введе́ Іонаѳа́нъ даві́да къ Сау́лу, и бѣ́ предъ ни́мъ я́ко вчера́ и тре́тіяго дне́.
|
|
8
|
8
|
|
Знову почалася війна, і вийшов Давид, і воював з филистимлянами, і наніс їм велику поразку, і вони побігли від нього.
|
И приложи́ся бра́нь бы́ти на Сау́ла, и укрѣпи́ся даві́дъ, и побѣди́ иноплеме́нники, и изби́ я́звою вели́кою зѣло́, и бѣжа́ша от лица́ єго́.
|
|
9
|
9
|
|
І злий дух від Бога напав на Саула, і він сидів у домі своєму, і спис його був у руці його, а Давид грав рукою своєю на струнах.
|
И бы́сть от Бо́га ду́хъ лука́вый на Сау́лѣ, и то́й въ дому́ своє́мъ сѣдя́ше, и копіє́ въ руцѣ́ єго́, даві́дъ же игра́ше рука́ми свои́ми:
|
|
10
|
10
|
|
І хотів Саул прибити Давида списом до стіни, але Давид відскочив від Саула, і спис встромився в стіну; Давид же втік і врятувався в ту ніч.
|
и иска́ше Сау́лъ копіє́мъ порази́ти даві́да, и отступи́ даві́дъ от лица́ Сау́ля, и уда́ри Сау́лъ копіє́мъ въ стѣ́ну: даві́дъ же отше́дъ спасе́ся въ но́щь ту́.
|
|
11
|
11
|
|
І послав Саул слуг у дім до Давида, щоб стерегти його й убити його до ранку. І сказала Давиду Мелхола, дружина його: якщо ти не врятуєш душі твоєї в цю ніч, то завтра будеш убитий.
|
И посла́ Сау́лъ вѣ́стники въ до́мъ даві́довъ стрещи́ єго́, є́же уби́ти єго́ ра́но. И возвѣсти́ даві́ду Мелхо́ла жена́ єго́, глаго́лющи: а́ще ты́ не спасе́ши души́ твоєя́ въ но́щь сію́, зау́тра у́мреши.
|
|
12
|
12
|
|
І спустила Мелхола Давида з вікна, і він пішов, і втік і врятувався.
|
И свѣ́си Мелхо́ла даві́да око́нцемъ, и отъи́де, и убѣжа́, и спасе́ся:
|
|
13
|
13
|
|
Мелхола ж узяла статую і поклала на постіль, а в узголів’я її поклала козячу шкуру, і покрила одягом.
|
и прія́тъ Мелхо́ла тщепогреба́лная, и положи́ на одрѣ́, и пе́чень ко́зію положи́ на возгла́віи єго́, и покры́ я́ ри́зами.
|
|
14
|
14
|
|
І послав Саул слуг, щоб узяти Давида; але Мелхола сказала: він хворий.
|
И посла́ Сау́лъ вѣ́стники, да и́мутъ даві́да, и реко́ша, я́ко бо́ленъ є́сть.
|
|
15
|
15
|
|
І послав Саул слуг, щоб оглянути Давида, говорячи: принесіть його до мене на постелі, щоб убити його.
|
И посла́ Сау́лъ, да огля́даютъ даві́да, глаго́ля: принеси́те єго́ на одрѣ́ ко мнѣ́, є́же умертви́ти єго́.
|
|
16
|
16
|
|
І прийшли слуги, і ось, на постелі статуя, а в її узголів’ї козяча шкура.
|
И пріидо́ша слуги́, и се́, тщепогреба́лная на одрѣ́ и ко́зія пе́чень при возгла́віи єго́.
|
|
17
|
17
|
|
Тоді Саул сказав Мелхолі: для чого ти так обдурила мене і відпустила ворога мого, щоб він утік? І сказала Мелхола Саулу: він сказав мені: відпусти мене, інакше я уб’ю тебе.
|
И рече́ Сау́лъ къ Мелхо́лѣ: почто́ та́ко обману́ла мя́ єси́, и отпусти́ла єси́ врага́ моєго́, и гонзе́ мене́? И рече́ Мелхо́ла Сау́лу: са́мъ ми́ рече́: отпусти́ мя: а́ще же ни́, погублю́ тя.
|
|
18
|
18
|
|
І втік Давид і врятувався, і прийшов до Самуїла в Раму і розповів йому все, що робив з ним Саул. І пішов він із Самуїлом, і зупинилися вони в Навафі [біля Рами].
|
И даві́дъ убѣжа́ и спасе́ся, и и́де къ самуи́лу во Армаѳе́мъ и повѣ́да єму́ вся́, єли́ка сотвори́ єму́ Сау́лъ. И идо́ста даві́дъ и самуи́лъ и сѣдо́ста въ нава́ѳѣ въ ра́мѣ.
|
|
19
|
19
|
|
І донесли Саулу, говорячи: ось, Давид у Навафі, біля Рами.
|
И возвѣсти́ша Сау́лу, глаго́люще: се́, даві́дъ въ нава́ѳѣ въ ра́мѣ.
|
|
20
|
20
|
|
І послав Саул слуг узяти Давида, і коли побачили вони сонм пророків, що пророкували, і Самуїла, який начальствував над ними, то Дух Божий зійшов на слуг Саула, і вони стали пророкувати.
|
И посла́ слуги́ Сау́лъ я́ти даві́да, и ви́дѣша собо́ръ проро́ковъ, и самуи́лъ стоя́ше настоя́тель надъ ни́ми: и бы́сть Ду́хъ Бо́жій на слуга́хъ Сау́лихъ, и нача́ша прорица́ти.
|
|
21
|
21
|
|
Донесли про це Саулу, і він послав інших слуг, але і ці стали пророкувати. Потім послав Саул третіх слуг, і ці стали пророкувати.
|
И возвѣсти́ша Сау́лу, и посла́ другі́я слуги́, и прорица́ти нача́ша и ті́и. И приложи́ Сау́лъ посла́ти слуги́ тре́тія, и нача́ша и ті́и прорица́ти.
|
|
22
|
22
|
|
[Розгнівавшись,] Саул сам пішов у Раму, і дійшов до великого джерела, що в Сефі, і запитав, говорячи: де Самуїл і Давид? І сказали: ось, у Навафі, біля Рами.
|
И разгнѣ́вася гнѣ́вомъ Сау́лъ, и и́де и са́мъ во Армаѳе́мъ, и пріи́де да́же до кла́дязя гумна́, є́же є́сть въ се́фѣ, и вопроси́ и рече́: гдѣ́ є́сть самуи́лъ и даві́дъ? И рѣ́ша: се́, въ нава́ѳѣ въ ра́мѣ.
|
|
23
|
23
|
|
І пішов він туди в Наваф біля Рами, і на нього зійшов Дух Божий, і він ішов і пророкував, доки не прийшов у Наваф біля Рами.
|
И и́де отту́ду въ нава́ѳъ [и́же] въ ра́мѣ: и бы́сть и на не́мъ Ду́хъ Бо́жій, и идя́ше иды́й и прорица́я, до́ндеже пріити́ єму́ въ нава́ѳъ и́же въ ра́мѣ.
|
|
24
|
24
|
|
І зняв і він одяг свій, і пророкував перед Самуїлом, і весь день той і всю ту ніч лежав неодягненим; тому говорять: «невже і Саул у пророках?»
|
И совлече́ ри́зы своя́ и прорица́ше предъ ни́ми: и паде́ на́гъ ве́сь де́нь то́й и всю́ но́щь. Того́ ра́ди глаго́лаху: єда́ и Сау́лъ во проро́цѣхъ?
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.