|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
І прийшли жителі Кириаф-Іарима, і взяли ковчег Господа, і принесли його в дім Аминадава, на пагорб, а Єлеазара, сина його, посвятили, щоб він охороняв ковчег Господа.
|
И пріидо́ша му́жіє каріаѳіарі́мстіи и взя́ша ківо́тъ завѣ́та Госпо́дня, и внесо́ша єго́ въ до́мъ Амінада́вль и́же на холмѣ́: и Єлеаза́ра сы́на єго́ освяти́ша сохраня́ти ківо́тъ завѣ́та Госпо́дня.
|
|
2
|
2
|
|
З того дня, як залишився ковчег у Кириаф-Іаримі, минуло багато часу, років двадцять. І звернувся весь дім Ізраїлів до Господа.
|
И бы́сть от него́же дне́ бѣ́ ківо́тъ въ каріаѳіарі́мѣ, умно́жишася дні́є, и бы́ти два́десять лѣ́тъ: и воззрѣ́ ве́сь до́мъ Ізра́илевъ вслѣ́дъ Го́спода.
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Самуїл усьому дому Ізраїлевому, говорячи: якщо ви всім серцем своїм звертаєтеся до Господа, то вилучіть зі свого середовища богів іноземних і Астарт і спрямуйте серце ваше до Господа, і служіть Йому одному, і Він визволить вас від руки филистимлян.
|
И рече́ самуи́лъ ко всему́ до́му Ізра́илеву, глаго́ля: а́ще всѣ́мъ се́рдцемъ ва́шимъ вы́ обраща́єтеся ко Го́споду, отими́те бо́ги чужды́я от среды́ ва́съ, и дубра́вы, и угото́вайте сердца́ ва́ша ко Го́споду, и порабо́тайте єму́ єди́ному, и изба́витъ ва́съ от руки́ иноплеме́нничи.
|
|
4
|
4
|
|
І вилучили сини Ізраїлеві Ваала й Астарту і стали служити одному Господу.
|
И отверго́ша сы́нове Ізра́илевы Ваалі́ма и дубра́вы Астаро́ѳа, и порабо́таша Го́споду єди́ному.
|
|
5
|
5
|
|
І сказав Самуїл: зберіть усіх ізраїльтян у Массифу, і я помолюся за вас Господу.
|
И рече́ самуи́лъ: собери́те ко мнѣ́ всего́ Ізра́иля въ Массифа́ѳъ, и помолю́ся о ва́съ ко Го́споду.
|
|
6
|
6
|
|
І зібралися у Массифу, і черпали воду, і проливали перед Господом, і постились у той день, говорячи: згрішили ми перед Господом. І судив Самуїл синів Ізраїлевих у Массифі.
|
И собра́шася лю́діє въ Массифа́ѳъ, и почерпа́ху во́ду и пролива́ху предъ Го́сподемъ на зе́млю: и пости́шася въ то́й де́нь, и рѣ́ша: согрѣши́хомъ предъ Го́сподемъ. И судя́ше самуи́лъ сы́ны Ізра́илевы въ Массифа́ѳѣ.
|
|
7
|
7
|
|
Коли ж почули филистимляни, що зібралися сини Ізраїлеві у Массифу, тоді пішли володарі филистимські на Ізраїля. Ізраїльтяни, почувши про те, злякалися филистимлян.
|
И услы́шаша иноплеме́нницы, я́ко собра́шася вси́ сы́нове Ізра́илевы въ Массифа́ѳъ, и взыдо́ша воєво́ды иноплеме́нничи на Ізра́иля. И слы́шаша сы́нове Ізра́илевы и убоя́шася от лица́ иноплеме́нникъ:
|
|
8
|
8
|
|
І сказали сини Ізраїлеві Самуїлу: не переставай взивати за нас до Господа Бога нашого, щоб Він урятував нас від руки филистимлян. [І сказав Самуїл: нехай не буде цього зі мною, щоб відступити від Господа Бога мого, і не взивати за вас у молитві!]
|
и рѣ́ша сы́нове Ізра́илевы къ самуи́лу: не премолчи́ о на́съ вопія́ ко Го́споду Бо́гу на́шему, да изба́витъ ны́ от руки́ иноплеме́нничи. И рече́ самуи́лъ: не бу́ди мнѣ́ є́же отступи́ти от Го́спода Бо́га моєго́ и не вопи́ти о ва́съ съ моле́ніємъ.
|
|
9
|
9
|
|
І взяв Самуїл одне ягня від сосків, і приніс його [із усім народом] у всепалення Господу, і воззвав Самуїл до Господа за Ізраїль, і почув його Господь.
|
И взя́ самуи́лъ ягня́ єди́но ссу́щеє, и принесе́ є́ на всесожже́ніє со всѣ́ми людьми́ Го́сподеви: и возопи́ самуи́лъ ко Го́споду о Ізра́или, и послу́ша єго́ Госпо́дь.
|
|
10
|
10
|
|
І коли Самуїл підносив усепалення, филистимляни прийшли воювати з Ізраїлем. Але Господь прогримів у той день сильним громом над филистимлянами і навів на них жах, і вони були вражені перед Ізраїлем.
|
И бя́ше самуи́лъ вознося́й всесожже́ніє, и иноплеме́нницы прибли́жишася на бра́нь на Ізра́иля: и возгремѣ́ Госпо́дь гла́сомъ ве́ліимъ въ де́нь о́нъ на иноплеме́нники, и смято́шася и падо́ша предъ Ізра́илемъ:
|
|
11
|
11
|
|
І виступили ізраїльтяни з Массифи, і переслідували филистимлян, і вражали їх до місця під Вефхором.
|
и изыдо́ша му́жіє Ізра́илевы от Массифа́ѳа, и погна́ша иноплеме́нниковъ, и би́ша и́хъ да́же до подо́лія веѳхо́ръ.
|
|
12
|
12
|
|
І взяв Самуїл один камінь, і поставив між Массифою і між Сеном, і назвав його Авен-Езер*, сказавши: до цього місця допоміг нам Господь.
|
И взя́ самуи́лъ ка́мень єди́нъ и поста́ви єго́ между́ Массифа́ѳомъ и между́ ве́тхимъ: и нарече́ и́мя єму́ Авенезе́ръ, си́рѣчь ка́мень по́мощи, и рече́: до здѣ́ помо́же на́мъ Госпо́дь.
|
|
13
|
13
|
|
Так упокорені були филистимляни, і не стали більше ходити в межі Ізраїлеві; і була рука Господня на филистимлянах в усі дні Самуїла.
|
И смири́ Госпо́дь иноплеме́нники, и не приложи́ша ктому́ ити́ въ предѣ́лы Ізра́илевы: и бы́сть рука́ Госпо́дня на иноплеме́нниковъ во вся́ дни́ самуи́ловы.
|
|
14
|
14
|
|
І повернуті були Ізраїлю міста, які узяли филистимляни у Ізраїля, від Аккарона і до Гефи, і межі їхні звільнив Ізраїль від рук филистимлян, і був мир між Ізраїлем і аморреями.
|
И отда́шася гра́ды, и́хже взя́ша иноплеме́нницы от сыно́въ Ізра́илевыхъ, и отда́ша и́хъ Ізра́илю, от аккаро́на да́же до ге́ѳа, и предѣ́лы Ізра́иля свободи́шася от руки́ иноплеме́нничи: и бѣ́ ми́ръ между́ Ізра́илемъ и между́ Аморре́ємъ.
|
|
15
|
15
|
|
І був Самуїл суддею Ізраїля в усі дні життя свого:
|
И судя́ше самуи́лъ Ізра́илю во вся́ дни́ живота́ своєго́.
|
|
16
|
16
|
|
щорічно він ходив і обходив Вефиль, і Галгал і Массифу і судив Ізраїля в усіх цих місцях;
|
И хожда́ше от го́да до го́да, и о́крестъ Веѳи́ля и Галга́лы и Массифа́ѳа, и сужда́ше Ізра́иля во всѣ́хъ свяще́нныхъ си́хъ.
|
|
17
|
17
|
|
потім повертався в Раму; тому що там був дім його, і там судив він Ізраїля, і збудував там жертовник Господу.
|
Бя́ше же єму́ возвраще́ніє во Армаѳе́мъ, я́ко та́мо бя́ше до́мъ єго́: и судя́ше та́мо Ізра́иля, и созда́ та́мо олта́рь Го́сподеви.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.