|
Глава 28
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
|
У той час филистимляни зібрали війська свої для війни, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Анхус Давиду: нехай буде тобі відомо, що ти підеш зі мною в ополчення, ти і люди твої.
|
И бы́сть во дни́ о́ны, и собра́шася иноплеме́нницы въ полки́ своя́ изы́ти бра́тися со Ізра́илтяны. И рече́ агху́съ къ даві́ду: разумѣ́я разумѣ́й, я́ко со мно́ю изы́деши на бра́нь ты́ и му́жіє твои́.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Давид Анхусу: нині ти дізнаєшся, що зробить раб твій. І сказав Анхус Давиду: за те я зроблю тебе охоронителем голови моєї на весь час.
|
И рече́ даві́дъ ко агху́су: та́ко ны́нѣ уразумѣ́єши, я́же сотвори́тъ ра́бъ тво́й. И рече́ агху́съ къ даві́ду: тѣ́мже нача́лника храни́телей тѣ́лу [моєму́] поста́влю тя́ во вся́ дни́.
|
|
3
|
3
|
|
І помер Самуїл, і оплакували його всі ізраїльтяни і поховали його в Рамі, у місті його. Саул же вигнав чаклунів і ворожбитів із країни.
|
И самуи́лъ у́мре, и рыда́ше по не́мъ ве́сь Ізра́иль, и погребо́ша єго́ во Армаѳе́мѣ во гра́дѣ єго́: и Сау́лъ изби́ чревоба́сники и волхвы́ земли́ своєя́.
|
|
4
|
4
|
|
І зібралися филистимляни і пішли і стали станом біля Сонами; зібрав і Саул весь народ ізраїльський, і стали станом на Гелвуї.
|
И собра́шася иноплеме́нницы и пріидо́ша и ополчи́шася въ сона́мѣ: и собра́ Сау́лъ вся́ му́жы Ізра́илевы, и ополчи́шася въ гелвує́.
|
|
5
|
5
|
|
І побачив Саул стан филистимський і злякався, і сильно затремтіло серце його.
|
И ви́дѣ Сау́лъ полки́ иноплеме́нничи, и убоя́ся, и ужасе́ся се́рдце єго́ зѣло́.
|
|
6
|
6
|
|
І запитав Саул Господа; але Господь не відповів йому ні уві сні, ні через урим, ні через пророків.
|
И вопроси́ Сау́лъ Го́спода, и не отвѣща́ єму́ Госпо́дь ни во снѣ́, ни во явле́ніихъ, ни во проро́цѣхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Тоді Саул сказав слугам своїм: найдіть мені жінку чаклунку, і я піду до неї і запитаю її. І відповіли йому слуги його: тут у Аендорі є жінка чаклунка.
|
И рече́ Сау́лъ отроко́мъ свои́мъ: поищи́те ми́ жены́ волше́бницы, и по́йду къ не́й, и вопрошу́ єя́. И рѣ́ша о́троцы єго́ къ нему́: се́, жена́ волше́бница во аєндо́рѣ.
|
|
8
|
8
|
|
І зняв із себе Саул одяг свій і вдягнув інший, і пішов сам і два чоловіка з ним, і прийшли вони до жінки вночі. І сказав їй Саул: прошу тебе, поворожи мені і виведи мені того, про кого я скажу тобі.
|
И прикры́ся Сау́лъ и облече́ся въ ри́зы и́ны, и и́де са́мъ и два́ му́жа съ ни́мъ, и пріи́де но́щію къ женѣ́ и рече́ є́й: поволхву́й ми́ чревоволше́бствомъ, и возведи́ ми, єго́же реку́ ти.
|
|
9
|
9
|
|
Але жінка відповіла йому: ти знаєш, що зробив Саул, як вигнав він із країни чаклунів і ворожбитів; для чого ж ти розставляєш сітку душі моїй на загибель мою?
|
И рече́ єму́ жена́: се́, ны́нѣ ты́ са́мъ вѣ́си, єли́ка сотвори́ Сау́лъ, ка́ко истреби́ чревоба́сники и волхвы́ от земли́, и вску́ю ты́ ло́виши ду́шу мою́, є́же умертви́ти ю́?
|
|
10
|
10
|
|
І поклявся їй Саул Господом, говорячи: живий Господь! не буде тобі лиха за цю справу.
|
И кля́тся є́й Сау́лъ, глаго́ля: жи́въ Госпо́дь, а́ще сря́щетъ тя́ непра́вда о словеси́ се́мъ.
|
|
11
|
11
|
|
Тоді жінка запитала: кого ж вивести тобі? І відповів він: Самуїла виведи мені.
|
И рече́ жена́ Сау́лу: кого́ возведу́ ти? И рече́ Сау́лъ: самуи́ла возведи́ ми.
|
|
12
|
12
|
|
І побачила жінка Самуїла і голосно скрикнула; і звернулася жінка до Саула, говорячи: навіщо ти обманув мене? ти — Саул.
|
И ви́дѣ жена́ самуи́ла, и возгласи́ гла́сомъ ве́ліимъ, и рече́ жена́ къ Сау́лу: почто́ мя́ прельсти́лъ єси́? и ты́ єси́ Сау́лъ.
|
|
13
|
13
|
|
І сказав їй цар: не бійся; [скажи,] що ти бачиш? І відповіла жінка: бачу начебто бога, що виходить із землі.
|
И рече́ є́й ца́рь: не бо́йся, рцы́ кого́ ви́дѣла єси́? И рече́ єму́ жена́: бо́ги ви́дѣхъ восходя́щыя от земли́.
|
|
14
|
14
|
|
Який він на вигляд? — запитав у неї Саул. Вона сказала: виходить із землі чоловік старий, одягнений у довгий одяг. Тоді узнав Саул, що це Самуїл, і упав лицем на землю і поклонився.
|
И рече́ є́й: что́ позна́ла єси́? И рече́ єму́ [жена́]: [ви́дѣхъ] му́жа ста́ра восходя́ща от земли́, и се́й оболче́нъ одѣя́ніємъ до́лгимъ. И уразумѣ́ Сау́лъ, я́ко се́й самуи́лъ [є́сть], и преклони́ лице́ своє́ на зе́млю и поклони́ся єму́.
|
|
15
|
15
|
|
І сказав Самуїл Саулу: для чого ти тривожиш мене, щоб я вийшов? І відповів Саул: тяжко мені дуже; филистимляни воюють проти мене, а Бог відступив від мене і більше не відповідає мені ні через пророків, ні уві сні, [ні у видінні]; тому я викликав тебе, щоб ти навчив мене, що мені робити.
|
И рече́ єму́ самуи́лъ: почто́ пону́дилъ єси́ мя́ взы́ти ми́? И рече́ Сау́лъ: скорблю́ зѣло́, я́ко иноплеме́нницы вою́ютъ на мя́, и Бо́гъ отступи́ от мене́, и не услы́ша мене́ ктому́ ни въ рука́хъ проро́ческихъ, ни во снѣ́хъ, ни во явле́ніихъ: и ны́нѣ призва́хъ тя́, да ска́жеши ми́, что́ сотворю́.
|
|
16
|
16
|
|
І сказав Самуїл: для чого ж ти запитуєш мене, коли Господь відступив від тебе і зробився ворогом твоїм?
|
И рече́ самуи́лъ: почто́ вопроша́єши мя́, а Госпо́дь отступи́ от тебе́ и бы́сть со бли́жнимъ твои́мъ?
|
|
17
|
17
|
|
Господь зробить те, що говорив через мене; відніме Господь царство з рук твоїх і віддасть його ближньому твоєму, Давиду.
|
и сотвори́ Госпо́дь тебѣ́, я́коже глаго́ла Госпо́дь руко́ю моє́ю, и исто́ргнетъ Госпо́дь ца́рство твоє́ изъ руку́ твоє́ю и вда́стъ є́ бли́жнему твоєму́ даві́ду,
|
|
18
|
18
|
|
Оскільки ти не послухав голосу Господа і не виконав люті гніву Його на Амалика, то Господь і робить це над тобою нині.
|
поне́же не послу́шалъ єси́ гла́са Госпо́дня и не испо́лнилъ єси́ гнѣ́ва я́рости єго́ на Амали́кѣ, глаго́ла ра́ди того́ сотвори́ тебѣ́ Госпо́дь въ де́нь се́й:
|
|
19
|
19
|
|
І віддасть Господь Ізраїля разом з тобою в руки филистимлян: завтра ти і сини твої будете зі мною, і стан ізраїльський віддасть Господь у руки филистимлян.
|
и преда́стъ Госпо́дь Ізра́иля съ тобо́ю въ ру́ки иноплеме́нничи, и зау́тра ты́ и сы́нове твои́ паду́тъ съ тобо́ю, и по́лкъ Ізра́илевъ преда́стъ Госпо́дь въ ру́ки иноплеме́нничи.
|
|
20
|
20
|
|
Тоді Саул раптом упав усім тілом своїм на землю, тому що сильно злякався слів Самуїла; притому і сили не стало в ньому, бо він не їв хліба весь той день і всю ніч.
|
И потща́ся Сау́лъ, и паде́ стоя́щь на зе́млю, и убоя́ся зѣло́ от слове́съ самуи́ловыхъ, и не бы́сть ктому́ крѣ́пости въ не́мъ: я́ко не яде́ хлѣ́ба во ве́сь де́нь то́й и во всю́ но́щь ту́.
|
|
21
|
21
|
|
І підійшла жінка та до Саула, і побачила, що він дуже злякався, і сказала: ось, раба твоя послухалася голосу твого і піддала життя своє небезпеці і виконала наказ, який ти дав мені;
|
И вни́де жена́ къ Сау́лу, и ви́дѣ єго́, я́ко смяте́ся зѣло́, и рече́ къ нему́: се́, ны́нѣ послу́ша раба́ твоя́ гла́са твоєго́, и положи́хъ ду́шу мою́ въ ру́цѣ мои́, и послу́шахъ слове́съ, я́же ми́ глаго́лалъ єси́:
|
|
22
|
22
|
|
тепер прошу, послухайся і ти голосу раби твоєї: я запропоную тобі шматок хліба, поїж, і буде в тобі сила, коли підеш в дорогу.
|
и ны́нѣ послу́шай гла́са рабы́ твоєя́, и положу́ предъ тобо́ю укру́хъ хлѣ́ба, и я́ждь, и бу́детъ въ тебѣ́ крѣ́пость, я́ко и́деши въ пу́ть.
|
|
23
|
23
|
|
Але він відмовився і сказав: не буду їсти. І стали умовляти його слуги його, а також і жінка; і він послухався голосу їхнього, і встав із землі і сів на ліжку.
|
И не хотя́ше я́сти: и пону́диша єго́ о́троцы єго́ и жена́, и послу́ша гла́са и́хъ, и воста́ от земли́, и сѣ́де на сѣда́лищи.
|
|
24
|
24
|
|
У жінки ж було у домі відгодоване теля, і вона поспішила заколоти його і, взявши борошна, замісила і спекла опрісноки,
|
Женѣ́ же бя́ше ю́ница пито́мая въ дому́: и потща́ся, и закла́ ю́: и взя́ муку́ и смѣси́, и испече́ опрѣсно́ки,
|
|
25
|
25
|
|
і запропонувала Саулу і слугам його, і вони поїли, і встали, і пішли в ту саму ніч.
|
и принесе́ предъ Сау́ла и предъ о́троки єго́: и ядо́ша, и воста́ша и отидо́ша въ но́щь о́ну.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.