|
Глава 22
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
|
І вийшов Давид звідти і втік у печеру Одолламську, і почули брати його і весь дім батька його і прийшли до нього туди.
|
И отъи́де даві́дъ отту́ду, и спасе́ся, и пріи́де въ пеще́ру Одолла́мску: и слы́шавше бра́тія єго́ и до́мъ отца́ єго́, пріидо́ша къ нему́ та́мо.
|
|
2
|
2
|
|
І зібралися до нього всі пригноблені і всі боржники і всі засмучені душею, і зробився він начальником над ними; і було з ним близько чотирьохсот чоловік.
|
И собра́шася къ нему́ вся́къ и́же въ ну́ждѣ, и вся́къ должни́къ, и вся́къ печа́льный душе́ю, и бѣ́ и́ми облада́яй, и бя́ше съ ни́мъ я́ко четы́реста муже́й.
|
|
3
|
3
|
|
Звідти пішов Давид у Массифу моавитську і сказав цареві Моавитському: нехай батько мій і мати моя побудуть у вас, доки я не дізнаюся, що зробить зі мною Бог.
|
И отъи́де даві́дъ отту́ду въ Массифа́ѳъ Моаві́тскій и рече́ къ царю́ Моаві́тску: да бу́дутъ ны́нѣ оте́цъ мо́й и ма́ти моя́ у тебе́, до́ндеже позна́ю, что́ сотвори́тъ мнѣ́ Бо́гъ.
|
|
4
|
4
|
|
І привів їх до царя Моавитського, і жили вони в нього весь час, доки Давид був у тій схованці.
|
И умоли́ лице́ царя́ Моаві́тска, и пребыва́ху у него́ по вся́ дни́, су́щу даві́ду во о́бласти то́й.
|
|
5
|
5
|
|
Але пророк Гад сказав Давиду: не залишайся в цьому притулку, але виходь, іди в землю Іудину. І пішов Давид і прийшов у ліс Херет.
|
И рече́ га́дъ проро́къ къ даві́ду: не сѣди́ во о́бласти се́й: иди́, и да вни́деши въ зе́млю Іу́дину. И и́де даві́дъ и прише́дъ сѣ́де въ гра́дѣ сарі́хъ.
|
|
6
|
6
|
|
І почув Саул, що Давид з’явився і люди, які були з ним. Саул сидів тоді в Гиві під дубом на горі, зі списом у руці, і всі слуги його оточували його.
|
И слы́ша Сау́лъ, я́ко позна́нъ бы́сть даві́дъ, и му́жіє и́же съ ни́мъ: и Сау́лъ сѣдя́ше на холмѣ́ подъ дубра́вою я́же въ ра́мѣ, и копіє́ въ руку́ єго́, и вси́ о́троцы єго́ предстоя́ху єму́.
|
|
7
|
7
|
|
І сказав Саул слугам своїм, що оточували його: послухайте, сини Веніамінові, невже всім вам дасть син Ієссея поля і виноградники і всіх вас поставить тисячоначальниками і сотниками,
|
И рече́ Сау́лъ ко отроко́мъ свои́мъ предстоя́щымъ єму́: слы́шите ны́нѣ, сы́нове Веніамі́новы, а́ще вои́стинну всѣ́мъ ва́мъ да́стъ сы́нъ Ієссе́євъ се́ла и віногра́ды и поста́витъ ва́съ всѣ́хъ въ со́тники и ты́сящники:
|
|
8
|
8
|
|
що ви усі змовилися проти мене, і ніхто не відкрив мені, коли син мій вступив у дружбу із сином Ієссея, і ніхто з вас не пожалів про мене і не відкрив мені, що син мій підбурив проти мене раба мого чинити проти мене підступи, як це нині видно?
|
я́ко вси́ согласи́стеся на мя́, и нѣ́сть открыва́яй во у́хо моє́, єгда́ положи́ завѣ́тъ сы́нъ мо́й съ сы́номъ Ієссе́овымъ, и нѣ́сть от ва́съ ни єди́нъ боля́й о мнѣ́ и возвѣща́яй во у́шы мои́, я́ко воздви́же сы́нъ мо́й раба́ моєго́ на мя́ врага́, я́коже де́нь се́й?
|
|
9
|
9
|
|
І відповів Доїк ідумеянин, який стояв зі слугами Сауловими, і сказав: я бачив, як син Ієссея приходив у Номву до Ахимелеха, сина Ахитува,
|
И отвѣща́ дои́къ Си́ринъ приста́вленый надъ мска́ми Сау́ловыми и рече́: ви́дѣхъ сы́на Ієссе́єва прише́дша въ номву́ ко Авімеле́ху сы́ну Ахі́тову ієре́ю:
|
|
10
|
10
|
|
і той запитав про нього Господа, і дав йому споживу, і меч Голіафа филистимлянина віддав йому.
|
и вопроша́ше о не́мъ Бо́га, и бра́шно вдаде́ єму́, и ме́чь голіа́ѳа иноплеме́нника вдаде́ єму́.
|
|
11
|
11
|
|
І послав цар покликати Ахимелеха, сина Ахитува, священика, і весь дім батька його, священиків, які в Номві; і прийшли вони усі до царя.
|
И посла́ ца́рь призва́ти Авімеле́ха сы́на Ахі́това, и вся́ сы́ны отца́ єго́ ієре́и от номвы́. И пріидо́ша вси́ къ царю́.
|
|
12
|
12
|
|
І сказав Саул: послухай, сину Ахитува. І той відповів: ось я, господарю мій.
|
И рече́ Сау́лъ: слы́ши ны́нѣ, сы́не Ахі́товъ. И рече́: се́, а́зъ, глаго́ли, господи́не.
|
|
13
|
13
|
|
І сказав йому Саул: для чого ви зговорилися проти мене, ти і син Ієссея, що ти дав йому хліби і меч і запитав про нього Бога, щоб він повстав проти мене і чинив проти мене підступи, як це нині видно?
|
И рече́ єму́ Сау́лъ: почто́ совѣща́лся єси́ на мя́ ты́ и сы́нъ Ієссе́євъ, я́ко вда́лъ єси́ єму́ хлѣ́бъ и ме́чь, и вопроша́лъ єси́ о не́мъ Бо́га положи́ти єго́ на мя́ во врага́, я́коже де́нь се́й?
|
|
14
|
14
|
|
І відповів Ахимелех царю і сказав: хто з усіх рабів твоїх вірний як Давид? він і зять царя, і виконавець повелінь твоїх, і шанований у домі твоєму.
|
И отвѣща́ Авімеле́хъ царю́ и рече́: и кто́ во всѣ́хъ рабѣ́хъ твои́хъ вѣ́ренъ я́коже даві́дъ, и зя́ть царе́въ, и кня́зь всѣ́мъ за́повѣдемъ твои́мъ, и сла́венъ въ до́му твоє́мъ?
|
|
15
|
15
|
|
Чи тепер я став запитувати про нього Бога? Ні, не звинувачуй у цьому, царю, раба твого і весь дім батька мого, тому що в усій цій справі не знає раб твій ні малого, ні великого.
|
єда́ дне́сь нача́хъ вопроша́ти о не́мъ Бо́га? ника́ко: да не возложи́ши, царю́, на раба́ твоєго́ словесе́ сего́, и на ве́сь до́мъ отца́ моєго́, я́ко не вѣ́дяше ра́бъ тво́й во всѣ́хъ си́хъ словесе́ ма́ла, или́ вели́ка.
|
|
16
|
16
|
|
І сказав цар: ти повинен померти, Ахимелеху, ти і весь дім батька твого.
|
И рече́ ца́рь Сау́лъ: сме́ртію у́мреши, Авімеле́хъ, ты́ и ве́сь до́мъ отца́ твоєго́.
|
|
17
|
17
|
|
І сказав цар охоронцям, які стояли при ньому: йдіть, умертвіть священиків Господніх, бо і їхня рука з Давидом, і вони знали, що він утік, і не відкрили мені. Але слуги царя не хотіли підняти рук своїх на вбивство священиків Господніх.
|
И рече́ ца́рь скорохо́дцемъ предстоя́щымъ предъ ни́мъ: приведи́те и избі́йте ієре́и Госпо́дни, я́ко рука́ и́хъ съ даві́домъ, и поне́же позна́ша, я́ко бѣжи́тъ то́й, и не возвѣсти́ша во у́шію моє́ю. И не хотя́ху о́троцы царе́вы возложи́ти ру́къ свои́хъ на ієре́и Госпо́дни.
|
|
18
|
18
|
|
І сказав цар Доїку: йди ти й умертви священиків. І пішов Доїк ідумеянин, і напав на священиків, і умертвив у той день вісімдесят п’ять* чоловіків, які носили лляний ефод;
|
И рече́ ца́рь дои́ку: обрати́ся ты́, и устреми́ся на ієре́и. И обрати́ся дои́къ Си́ринъ, и уби́ ієре́євъ Госпо́днихъ въ то́й де́нь, три́ста пя́ть муже́й, всѣ́хъ нося́щихъ Єфу́дъ:
|
|
19
|
19
|
|
і Номву, місто священиків, уразив мечем; і чоловіків і жінок, і юнаків і дітей, і волів і ослів і овець уразив мечем.
|
и номву́ гра́дъ ієре́йскій погуби́ о́стріємъ ору́жія от му́жеска по́лу и до же́нска, от о́трока и до ссу́щаго, и телца́ и осла́ и овча́те.
|
|
20
|
20
|
|
Урятувався один тільки син Ахимелеха, сина Ахитуви, на ім’я Авиафар, і втік до Давида.
|
И угонзе́ єди́нъ сы́нъ Авімеле́ха сы́на Ахі́това, и́мя єму́ Авіа́ѳаръ, и бѣжа́ вслѣ́дъ даві́да.
|
|
21
|
21
|
|
І розповів Авиафар Давиду, що Саул умертвив священиків Господніх.
|
И возвѣсти́ Авіа́ѳаръ даві́ду, я́ко изби́ Сау́лъ вся́ ієре́и Госпо́дни.
|
|
22
|
22
|
|
І сказав Давид Авиафару: я знав у той день, коли там був Доїк ідумеянин, що він неодмінно донесе Саулу; я винен у всіх душах дому батька твого;
|
И рече́ даві́дъ ко Авіа́ѳару: вѣ́дяхъ въ де́нь то́й, я́ко та́мо бѣ́ дои́къ Си́ринъ, я́ко возвѣща́я возвѣсти́тъ Сау́лу: а́зъ є́смь вино́венъ о душа́хъ до́му отца́ твоєго́:
|
|
23
|
23
|
|
залишся в мене, не бійся, тому що, хто буде шукати моєї душі, буде шукати і твоєї душі; ти будеш у мене під охороною.
|
сѣди́ со мно́ю, не бо́йся, я́ко идѣ́же а́ще взыщу́ души́ моє́й мѣ́сто, взыщу́ и души́ твоє́й, я́ко сохране́нъ бу́деши ты́ у мене́.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.