Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 36

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Глава 36	Глава́ л҃ѕ

1	1
І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, [і помазали його] і поставили його царем, замість батька його, в Єрусалимі.	И҆ взѧ́ша лю́дїе землѝ і҆ѡаха́за сы́на і҆ѡсі́ина, и҆ пома́заша є҆го̀, и҆ поста́виша є҆го̀ царе́мъ вмѣ́стѡ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
2	2
Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі. [Ім’я матері його — Амитал, дочка Єремії з Ловни. І зробив він лукаве перед Господом у всьому, що зробили батьки його. І закував його фараон Нехао в Девлафі, в землі Емафській, щоб не царювати йому в Єрусалимі.]	Два́десѧти трїе́хъ лѣ́тъ бы́сть і҆ѡаха́зъ, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ трѝ мцⷭ҇ы ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тере є҆гѡ̀ а҆мїта́лъ, дще́рь і҆еремі́ина ѿ ловны̀. И҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ по всѣ̑мъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша ѻ҆тцы̀ є҆гѡ̀. (И҆ плѣнѝ і҆ѡаха́за,) и҆ ѡ҆кова̀ є҆го̀ фараѡ́нъ нехаѡ̀ въ девла́ѳѣ въ землѝ є҆ѳа́мли, є҆́же не ца́рствовати є҆мꙋ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,
3	3
І скинув його цар Єгипетський в Єрусалимі [і привів його цар у Єгипет], і наклав на землю пені сто талантів срібла і талант золота.	и҆ преведѐ є҆го̀ ца́рь во є҆гѵ́петъ, и҆ возложѝ да́нь на зе́млю (і҆и҃левꙋ) сто̀ тала̑нтъ сребра̀ и҆ тала́нтъ зла́та.
4	4
І поставив цар Єгипетський над Юдеєю та Єрусалимом Єлиакима, брата його, і перемінив ім’я його на Іоакима, а Іоахаза, брата його, взяв Нехао і відвів його в Єгипет [і він помер там. І срібло і золото давав фараонові: тоді земля почала давати срібло за словом фараона, і кожен, за владою, вимагав срібла і золота від народу землі для данини фараонові Нехао].	И҆ поста́ви фараѡ́нъ нехаѡ̀ є҆лїакі́ма сы́на і҆ѡсі́ина царе́мъ над̾ і҆ꙋ́дою и҆ і҆ерⷭ҇ли́момъ вмѣ́стѡ і҆ѡсі́и ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, и҆ премѣнѝ и҆́мѧ є҆гѡ̀ і҆ѡакі́мъ. І҆ѡаха́за же бра́та є҆гѡ̀ взѧ̀ фараѡ́нъ нехаѡ̀ и҆ введѐ є҆го̀ во є҆гѵ́петъ, и҆ оу҆́мре та́мѡ: сребро́ же и҆ зла́то дадѐ фараѡ́нꙋ. Тогда̀ нача̀ землѧ̀ подда́на бы́ти, є҆́же даѧ́ти сребро̀ по словесѝ фараѡ́новꙋ: и҆ кі́йждо по си́лѣ и҆стѧза́ше сребро̀ и҆ зла́то ѿ люді́й землѝ, є҆́же даѧ́ти фараѡ́нꙋ нехаѡ̀.
5	5
Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі [ім’я матері його Зехора, дочка Нириєва з Рами]. І робив він неугодне в очах Господа Бога свого [в усьому, що робили батьки його. У дні його прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, на землю, і він служив йому три роки і відступив від нього. І послав Господь на них халдеїв і розбійників сирських, і розбійників моавитських, і синів Аммонових і самарійських, і відступили за словом цим, — за словом Господа вустами рабів Його, пророків. Утім, гнів Господа був на Іуді, щоб відкинути його від лиця Його, за всі гріхи Манассії, які він зробив, і за кров невинну, яку пролив Іоаким і наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Але не захотів Господь викорінити їх].	Два́десѧти пѧтѝ лѣ́тъ бѣ̀ і҆ѡакі́мъ, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ є҆динона́десѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тере є҆гѡ̀ зехѡ́ра, дще́рь нирі́ева ѿ ра́мы. Сотвори́ же лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ по всѣ̑мъ, є҆ли̑ка сотвори́ша ѻ҆тцы̀ є҆гѡ̀. Во дни̑ є҆гѡ̀ прїи́де навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй на зе́млю, и҆ бѣ̀ є҆мꙋ̀ слꙋжа̀ трѝ лѣ̑та и҆ ѿстꙋпѝ ѿ негѡ̀. И҆ посла̀ гдⷭ҇ь на ни́хъ халдє́и и҆ разбо́йники сѵ̑рскїѧ и҆ разбо́йники мѡаві̑тскїѧ, и҆ сынѡ́въ а҆ммѡ́новыхъ и҆ самарі́йскихъ, и҆ по словесѝ се́мъ ѿстꙋпи́ша по словесѝ гдⷭ҇ню, (є҆́же гл҃а) оу҆́сты̑ рабѡ́въ свои́хъ прⷪ҇ро́кѡвъ. Ѻ҆ба́че ꙗ҆́рость гдⷭ҇нѧ бѣ̀ на і҆ꙋ́дѣ, є҆́же ѿри́нꙋти є҆го̀ ѿ лица̀ своегѡ̀, грѣ̑хъ ра́ди манассі́иныхъ во всѣ́хъ, ꙗ҆̀же сотворѝ, и҆ въ кро́ви непови́ннѣй, ю҆́же и҆злїѧ̀ і҆ѡакі́мъ, и҆ напо́лни і҆ерⷭ҇ли́мъ кро́ве непови́нныѧ. Но не восхотѣ̀ гдⷭ҇ь и҆скорени́ти и҆̀хъ.
6	6
Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його у Вавилон.	И҆ взы́де на него̀ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй, и҆ ѡ҆кова̀ є҆го̀ ѡ҆ко́вами мѣ́дѧными, и҆ приведѐ є҆го̀ въ вавѷлѡ́нъ:
7	7
І частину сосудів дому Господнього переніс Навуходоносор у Вавилон і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.	и҆ ча́сть сосꙋ́дѡвъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ пренесѐ въ вавѷлѡ́нъ и҆ поста́ви ѧ҆̀ во хра́мѣ свое́мъ въ вавѷлѡ́нѣ.
8	8
Інші справи Іоакима і мерзоти його, які він робив і які знайдені у ньому, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. [І спочив Іоаким з батьками своїми, і похований був у Ганозані з батьками своїми.] І став царем Ієхонія, син його, замість нього.	Прѡ́чаѧ же слове́съ і҆ѡакі́мовыхъ, и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же содѣ́ла, не се́ ли, сїѧ̑ пи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ; И҆ оу҆́спе і҆ѡакі́мъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми и҆ погребе́нъ бы́сть въ ганоза́нѣ со ѻ҆тцы̑ свои́ми. И҆ воцари́сѧ і҆ехоні́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
9	9
Вісімнадцяти років був Ієхонія, коли став царем, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі, і робив він неугодне в очах Господніх.	Ѻ҆смина́десѧти лѣ́тъ бѣ̀ і҆ехоні́а, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ трѝ мцⷭ҇ы и҆ де́сѧть дні́й ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ.
10	10
Через рік послав цар Навуходоносор і повелів взяти його у Вавилон разом з коштовними сосудами дому Господнього, і поставив царем над Юдеєю та Єрусалимом Седекію, брата його.	Є҆гда́ же лѣ́тꙋ крꙋ́гъ враща́шесѧ, посла̀ навꙋходоно́соръ ца́рь, и҆́же и҆ введѐ є҆го̀ въ вавѷлѡ́нъ съ предраги́ми сосꙋ̑ды до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, а҆ царе́мъ поста́ви седекі́ю бра́та ѻ҆тцꙋ̀ є҆гѡ̀ над̾ і҆ꙋ́дою и҆ і҆ерⷭ҇ли́момъ.
11	11
Двадцяти одного року був Седекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі,	Два́десѧть є҆ди́но лѣ́то бы́сть седекі́и, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, є҆динна́десѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ:
12	12
і робив він неугодне в очах Господа Бога свого. Він не смирився перед Єремією пророком, який пророкував від уст Господніх,	и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ свои́мъ, и҆ не оу҆срами́сѧ лица̀ і҆еремі́и прⷪ҇ро́ка ѿ оу҆́стъ гдⷭ҇нихъ,
13	13
і відійшов від царя Навуходоносора, який взяв клятву з нього ім’ям Бога, — і зробив твердою шию свою й озлобив серце своє до того, що не навернувся до Господа Бога Ізраїлевого.	є҆гда̀ ѿ царѧ̀ навꙋходоно́сора ѿве́ржесѧ, и҆́же заклѧ̀ є҆го̀ пред̾ бг҃омъ: и҆ ѡ҆жесточѝ вы́ю свою̀ и҆ се́рдце своѐ оу҆крѣпѝ, да не ѡ҆брати́тсѧ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ.
14	14
Та й усі начальники над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всі мерзоти язичників, і осквернили дім Господа, який Він освятив у Єрусалимі.	И҆ всѝ сла́внїи і҆ꙋ̑дины и҆ свѧще́нницы и҆ лю́дїе землѝ оу҆мно́жиша є҆́же престꙋпи́ти престꙋплє́нїѧ ме́рзостей ꙗ҆зы́ческихъ, и҆ ѡ҆скверни́ша до́мъ гдⷭ҇ень, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
15	15
І посилав до них Господь Бог батьків їхніх, посланців Своїх від раннього ранку, бо Він жалів Свій народ і Свою оселю.	И҆ посыла́ше гдⷭ҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ и҆́хъ къ ни̑мъ рꙋко́ю прⷪ҇ро́кѡвъ свои́хъ оу҆́тренюѧ и҆ посыла́ѧ вѣ́стники своѧ̑, поне́же щадѧ́ше люді́й свои́хъ и҆ свѧти́лища своегѡ̀: и҆ ті́и поноша́хꙋ послѡ́мъ бж҃їимъ,
16	16
Але вони знущалися з посланого від Бога і зневажали слова Його, і ганьбили пророків Його, доки не зійшов гнів Господа на народ Його, так що не було йому порятунку.	и҆ оу҆ничижа́хꙋ словеса̀ є҆гѡ̀, и҆ рꙋга́хꙋсѧ прⷪ҇ро́кѡмъ є҆гѡ̀, до́ндеже сни́де гнѣ́въ гдⷭ҇ень на лю́ди є҆гѡ̀, до́ндеже не бы́сть и҆зцѣле́нїѧ.
17	17
І Він навів на них царя Халдейського, — і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їх і не пощадив [ні Седекії,] ні юнака, ні дівчини, ні старця, ні сивоволосого: все віддав Бог у руку його.	И҆ наведѐ на ни́хъ царѧ̀ халде́йска, и҆ побѝ младе́нцы и҆́хъ мече́мъ въ домꙋ̀ свѧты́ни є҆гѡ̀: и҆ не пощадѣ̀ седекі́и и҆ дѣ́въ и҆́хъ не поми́лова, и҆ ста́рцы и҆́хъ и҆зведѐ, и҆ всѣ́хъ предадѐ въ рꙋ́ки и҆́хъ,
18	18
І всі сосуди дому Божого, великі і малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він у Вавилон.	и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды до́мꙋ бж҃їѧ вели̑кїѧ и҆ ма̑лыѧ, и҆ сокрѡ́вища це́ркве гдⷭ҇ни, и҆ всѧ̑ сокрѡ́вища царє́ва и҆ вельмо́жъ, всѧ̑ внесѐ въ вавѷлѡ́нъ:
19	19
І спалили дім Божий, і зруйнували стіну Єрусалима, і всі палаци його спалили вогнем, і всі коштовності його знищили.	и҆ зажжѐ до́мъ гдⷭ҇ень и҆ разорѝ стѣ́нꙋ і҆ерⷭ҇ли́млю, и҆ столпы̀ є҆гѡ̀ сожжѐ ѻ҆гне́мъ и҆ всѧ́къ сосꙋ́дъ драгі́й и҆стнѝ:
20	20
І переселив він тих, що залишилися від меча, у Вавилон, і були вони рабами його і синів його, поки не зацарював цар Перський,	и҆ преселѝ ѡ҆ста́вшихсѧ въ вавѷлѡ́нъ, и҆ бы́ша є҆мꙋ̀ и҆ сынѡ́мъ є҆гѡ̀ въ рабы̑ да́же до ца́рства ми́дскагѡ,
21	21
доки, на виконання слова Господнього, сказаного вустами Єремії, земля не відсвяткувала субот своїх. У всі дні запустіння вона суботствувала до виповнення сімдесяти років.	да и҆спо́лнитсѧ сло́во гдⷭ҇не оу҆ста́ми і҆еремі́и, доне́лѣже прїѧ̀ землѧ̀ сꙋббѡ̑ты своѧ̑ сꙋббѡ́тствовати во всѧ̑ дни̑ запꙋстѣ́нїѧ своегѡ̀: сꙋббѡ́тствова до соверше́нїѧ седми́десѧти лѣ́тъ.
22	22
А в перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього, сказаного вустами Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово, і сказати:	Въ лѣ́то пе́рвое кѵ́ра царѧ̀ пе́рсскагѡ, повнегда̀ и҆спо́лнитисѧ словесе́мъ гдⷭ҇нимъ оу҆сты̑ і҆еремі́и, воздви́же гдⷭ҇ь дꙋ́хъ кѵ́ра царѧ̀ пе́рсскагѡ, и҆ повелѣ̀ проповѣ́дати во все́мъ ца́рствїи свое́мъ писа́нїемъ, глаго́лѧ:
23	23
так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас — з усього народу Його, [нехай буде] Господь Бог його з ним, і нехай він туди йде.	сїѧ̑ глаго́летъ кѵ́ръ ца́рь пе́рсскїй: всѧ̑ ца̑рства землѝ даде́ ми гдⷭ҇ь бг҃ъ нбⷭ҇ный, и҆ то́й заповѣ́да мнѣ̀ созда́ти себѣ̀ до́мъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆́же є҆́сть во і҆ꙋде́и: кто̀ въ ва́съ ѿ всѣ́хъ люді́й є҆гѡ̀; да бꙋ́детъ бг҃ъ є҆гѡ̀ съ ни́мъ, и҆ да взы́детъ.
24	24
МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ^* Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова, і сімені їх праведного [а], що створив небо і землю з усією красою їх, що зв’язав море словом повеління Твого, що поклав безодню і запечатав її страшним і славним ім’ям Твоїм, Якого усі бояться, і тремтять від лиця сили Твоєї, тому що ніхто не може встояти перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів [б] покарання Твого на грішників [в]! Але безмірна і недослідима милість обітування Твого [г], тому що Ти Господь вишній, благий, довготерпеливий і многомилостивий і каєшся про злоби людські. Ти, Господи, за множеством Твоєї благості, обіцяв покаяння [д] і відпущення тим, що згрішили перед Тобою, і множеством щедрот Твоїх визначив покаяння грішникам на спасіння. Отже, Ти, Господи, Боже праведних, не поклав покаяння праведним [е] Аврааму й Ісааку та Якову, які не згрішили перед Тобою, але поклав покаяння мені грішнику, тому що я згрішив більше за кількість піску морського [є]. Численні беззаконня мої, Господи, численні беззаконня мої, і я недостойний дивитися на висоту небесну від безлічі неправд моїх. Я зігнутий багатьма залізними кайданами [ж], так що не можу підняти голови моєї, і немає мені відпочинку, тому що прогнівив Тебе і зробив перед Тобою лихе [з]: не виконав волі Твоєї, не зберіг повелінь Твоїх, поставив мерзоти і примножив спокуси. І нині схиляю коліна серця мого, благаючи Тебе про благість [и]. Згрішив я, Господи, згрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, молячись Тобі: відпусти мені, Господи, відпусти мені, і не згуби мене з беззаконнями моїми і не засуди мене в пекло. Тому що Ти Бог, Бог тих, хто кається, і на мені вияви всю благість Твою, спасши мене недостойного з великої милости Твоєї, і буду прославляти Тебе в усі дні життя мого [і], тому що Тебе славлять усі сили небесні, і Твоя слава повіки. Амінь. (а) Вих. 3, 6, 15–16. (б) Іов. 23, 13. (в) Пс. 129, 3. (г) Пс. 102, 17. Еф. 4, 32. (д) Єз. 18, 23, 32. (е) Мф. 9, 12–13. Лк. 15, 7. (є) Лк. 18, 13. (ж) 2 Пар. 33, 11. (з) 4 Цар. 21, 2. 2 Пар. 33, 2. (и) Еф. 3, 14. Притч. 28, 13. 1 Ін. 1, 9. (і) Пс. 6, 6. Іс. 38, 18.	Моли́тва манассі́и царѧ̀ і҆ꙋде́йска, є҆гда̀ плѣне́нъ держа́шесѧ во вавѷлѡ́нѣ. а҃ Гдⷭ҇и вседержи́телю, бж҃е ѻ҆тє́цъ на́шихъ, а҆враа́мовъ и҆ і҆саа́ковъ и҆ і҆а́кѡвль и҆ сѣ́мене и҆́хъ првⷣнагѡ, сотвори́вый не́бо и҆ зе́млю со все́ю лѣ́потою и҆́хъ и҆ свѧза́вый мо́ре сло́вомъ повелѣ́нїѧ твоегѡ̀, заключи́вый бе́зднꙋ и҆ запеча́тствовавый ю҆̀ стра́шнымъ и҆ сла́внымъ и҆́менемъ твои́мъ, є҆гѡ́же всѧ̑ боѧ́тсѧ, и҆ трепе́щꙋтъ ѿ лица̀ си́лы твоеѧ̀, ꙗ҆́кѡ никто́же постои́тъ пред̾ великолѣ́пїемъ сла́вы твоеѧ̀, и҆ нестерпи́мь гнѣ́въ, є҆́же на грѣ́шники, преще́нїѧ твоегѡ̀. Безмѣ́рна же и҆ неизслѣ́дованна млⷭ҇ть ѡ҆бѣща́нїѧ твоегѡ̀: ты́ бо є҆сѝ гдⷭ҇ь, вы́шнїй, бл҃гоꙋтро́бенъ, долготерпѣли́въ и҆ многомлⷭ҇тивъ и҆ ка́ѧйсѧ ѡ҆ ѕло́бахъ человѣ́ческихъ. Ты̀, гдⷭ҇и, по мно́жествꙋ бл҃гости твоеѧ̀ ѡ҆бѣща́лъ є҆сѝ покаѧ́нїе и҆ ѡ҆ставле́нїе согрѣши́вшымъ тебѣ̀, и҆ мно́жествомъ щедро́тъ твои́хъ ѡ҆предѣли́лъ є҆сѝ покаѧ́нїе грѣ́шникѡмъ во спⷭ҇нїе. Ты̀ оу҆̀бо, гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, не положи́лъ є҆сѝ покаѧ́нїе првⷣнымъ а҆враа́мꙋ и҆ і҆саа́кꙋ и҆ і҆а́кѡвꙋ, не согрѣши́вшымъ тебѣ̀, но положи́лъ є҆сѝ покаѧ́нїе мнѣ̀ грѣ́шномꙋ, занѐ согрѣши́хъ па́че числа̀ песка̀ морска́гѡ: оу҆мно́жишасѧ беззакѡ́нїѧ моѧ̑, гдⷭ҇и, оу҆мно́жишасѧ беззакѡ́нїѧ моѧ̑, и҆ нѣ́смь досто́инъ воззрѣ́ти и҆ ви́дѣти высотꙋ̀ нбⷭ҇нꙋю ѿ мно́жества непра́вдъ мои́хъ. Слѧ́ченъ є҆́смь мно́гими оу҆́зами желѣ́зными, во є҆́же не возвестѝ главы̀ моеѧ̀, и҆ нѣ́сть ми ѡ҆слабле́нїѧ: занѐ прогнѣ́вахъ ꙗ҆́рость твою̀ и҆ лꙋка́вое пред̾ тобо́ю сотвори́хъ: не сотвори́вый во́ли твоеѧ̀ и҆ не сохрани́вый повелѣ́нїй твои́хъ, поста́вихъ ме́рзѡсти и҆ оу҆мно́жихъ претыка̑нїѧ. И҆ нн҃ѣ приклонѧ́ю кѡлѣ́на се́рдца, тре́бꙋѧ ѿ тебє̀ бл҃гости. Согрѣши́хъ, гдⷭ҇и, согрѣши́хъ, и҆ беззакѡ́нїѧ моѧ̑ а҆́зъ вѣ́мъ, но прошꙋ̀ молѧ́сѧ: ѡ҆сла́би мѝ, гдⷭ҇и, ѡ҆сла́би мѝ, и҆ не погꙋбѝ менѐ со беззакѡ́нїи мои́ми, нижѐ въ вѣ́къ враждова́въ соблюде́ши ѕѡ́лъ мои́хъ, нижѐ ѡ҆сꙋ́диши мѧ̀ въ преиспо́днихъ землѝ: занѐ ты̀ є҆сѝ, бж҃е, бг҃ъ ка́ющихсѧ, и҆ на мнѣ̀ ꙗ҆ви́ши всю̀ бл҃гость твою̀: ꙗ҆́кѡ недосто́йна сꙋ́ща сп҃се́ши мѧ̀ по мно́зѣй млⷭ҇ти твое́й, и҆ восхвалю̀ тѧ̀ вы́нꙋ во дне́хъ живота̀ моегѡ̀: ꙗ҆́кѡ тѧ̀ пое́тъ всѧ̀ си́ла нбⷭ҇наѧ, и҆ твоѧ̀ є҆́сть сла́ва во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

← Глава 35

Перша книга Ездри →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ^*

Моли́тва манассі́и царѧ̀ і҆ꙋде́йска, є҆гда̀ плѣне́нъ держа́шесѧ во вавѷлѡ́нѣ. а҃

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ*

Моли́тва манассі́и царѧ̀ і҆ꙋде́йска, є҆гда̀ плѣне́нъ держа́шесѧ во вавѷлѡ́нѣ. а҃

Старий Заповіт

Новий Заповіт

МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ^*