Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Глава 1

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Глава 1	Chapter 1

1	1
Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, і Тимофій брат, церкві Божій, що в Коринфі, з усіма святими по всій Ахайї:	Paul, an apostle of Jesus Christ through the will of God, and Timothy our brother, unto the church of God which is at Corinth, with all the saints that are in the whole of Achaia:
2	2
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.	Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.
3	3
Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя і Бог усякої втіхи,	Blessed be the God and Father of our Lord Jesus Christ, the Father of mercies and God of all comfort;
4	4
Який втішає у всякій скорботі нашій, щоб і ми могли втішати тих‚ хто перебуває у всякій скорботi‚ тією втіхою, якою Бог утішає нас самих.	who comforteth us in all our affliction, that we may be able to comfort them that are in any affliction, through the comfort wherewith we ourselves are comforted of God.
5	5
Бо в міру, як примножуються в нас страждання Христові, примножує Христос і втіху нашу.	For as the sufferings of Christ abound unto us, even so our comfort also aboundeth through Christ.
6	6
Чи терпимо скорботи, ми терпимо скорботи для вашої втіхи і спасіння, що здійснюється перенесенням тих самих страждань, які й ми терпимо.	But whether we are afflicted, it is for your comfort and salvation, which worketh in the patient enduring of the same sufferings which we also suffer; and our hope for you is steadfast: or whether we are comforted, it is for your comfort and salvation;
7	7
І надія наша на вас тверда. Чи втішаємося ми, втішаємося для вашої втіхи й спасіння, знаючи, що ви берете участь як у стражданнях наших, так і в утішенні.	knowing that, as ye are partakers of the sufferings, so also are ye of the comfort.
8	8
Бо не хочемо ми, браття, щоб вам було невідомо про скорботу нашу, що трапилася з нами в Асії, де було нам тяжко надміру і над силу, так що не сподівалися залишитися живими,	For we would not have you ignorant, brethren, of our affliction which befell us in Asia, that we were weighed down exceedingly, beyond our power, insomuch that we despaired even of life:
9	9
але самі в собі мали вирок до смерти для того, щоб надіятися не на самих себе, а на Бога, Який воскрешає мертвих,	yea, we ourselves have had the sentence of death within ourselves, that we should not trust in ourselves, but in God who raiseth the dead:
10	10
Який і врятував нас від такої близької смерти‚ і визволяє, і на Якого надіємось, що і ще визволить,	who delivered us out of so great a death, and doth deliver: on whom we have set our hope that he will also still deliver us;
11	11
при сприянні й вашої молитви за нас, щоб за дароване нам, завдяки заступництву багатьох, багато хто дякував за нас.	ye also helping together on our behalf by your supplication; that, for the gift bestowed upon us by means of many, thanks may be given by many persons on your behalf.
12	12
Бо похвала ця наша — є свідченням совісти нашої, що ми в простоті і боговгодній щирості, не за тілесною мудрістю, але за благодаттю Божою, жили на світі, особливо ж у вас.	For our glorying is this, the testimony of our conscience, that in simplicity and sincerity of God, not in fleshly wisdom but in the grace of God, we behaved ourselves in the world, and more abundantly to you-ward.
13	13
І ми пишемо вам не інше, як те, що ви читаєте або розумієте і що, сподіваюсь, до кінця зрозумієте.	For we write no other things unto you, than what ye read or even acknowledge, and I hope ye will acknowledge even unto the end:
14	14
Бо ви частково і зрозуміли вже, що ми будемо вашою похвалою, а рівно й ви нашою, в день Господа нашого Ісуса Христа.	as also ye did acknowledge us in part, that we are your glorying, even as ye also are ours, in the day of the Lord Jesus.
15	15
І з цією певністю я мав намір прийти до вас раніше, щоб ви вдруге одержали благодать,	And in this confidence I was minded to come unto you before, that ye might have a second benefit;
16	16
і через вас пройти до Македонії, з Македонії знову прийти до вас, а ви провели б мене до Юдеї.	and by you to pass into Macedonia, and again from Macedonia to come unto you, and of you to be set forward on my journey unto Judea.
17	17
Маючи такий намір, хіба легковажно я вчинив? Або те, що я роблю, за плоттю роблю, так що в мене і «так, так», і «ні, нi»?	When I therefore purposed thus, did I show fickleness? or the things that I purpose, do I purpose according to the flesh, that with me there should be the yea yea and the nay nay?
18	18
Вірний Бог, що наше слово до вас не було і «так», і «нi».	But as God is faithful, our word toward you was not yea and nay.
19	19
Бо Син Божий, Ісус Христос, проповіданий у вас нами, мною та Силуаном і Тимофієм, не був «так» і «нi»; але в Hьому Самому було «так», —	For the Son of God, Jesus Christ, who was preached among you by us, even by me and Silvanus and Timothy, was not yea and nay, but in him is yea.
20	20
бо всі обітниці в Hьому «так»‚ і в Hьому «амінь» — Богові на славу, через нас.	For how many soever be the promises of God, in him is the yea, and in him is the Amen, unto the glory of God through us.
21	21
А Той‚ Хто утверджує нас із вами у Христі і Який помазав нас‚ є Бог,	Now he that establisheth us with you in Christ, and anointed us, is God;
22	22
Він і поклав печать на нас‚ і дав запоруку Духа в серця наші.	who also sealed us, and gave us the earnest of the Spirit in our hearts.
23	23
Бога кличу в свідки на душу мою, що, жаліючи вас, я досі не приходив до Коринфа,	But I call God for a witness upon my soul, that to spare you I forbare to come unto Corinth.
24	24
не тому, ніби ми беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви тверді.	Not that we have lordship over your faith, but are helpers of your joy: for in faith ye stand fast.

Глава 2 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт