Глава 9
1
Для мене‚ втім‚ зайва річ писати вам про допомогу святим,
2
бо я знаю щирість вашу і хвалюся вами перед македонянами, що Ахайя приготована ще з минулого року, і ревність ваша заохотила багатьох.
3
А братів послав я для того, щоб похвала моя про вас не виявилася марною в цьому випадку, але щоб ви, як я говорив, були приготовані
4
і щоб, коли прийдуть зі мною македоняни і знайдуть вас неготовими, не лишилися ми в в соромі, — не кажу «ви», — похвалившись з такою впевненістю.
5
Тому вважав я за потрібне упросити братів, щоб вони пішли наперед до вас і потурбувалися, щоб сповіщене вже благословення ваше було готове як благословення, а не як вимушений дар.
6
При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне.
7
Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог.
8
Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло.
9
Як написано: «Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік».
10
Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб на поживу, дасть рясноту посіяному вами і примножить плоди правди вашої,
11
так щоб ви були багаті на всяку щедрість, яка через нас створює подяку Богові.
12
Бо діло служіння цього не тільки доповнює потреби святих, але й викликає в багатьох великі подяки Боговi;
13
бо, спостерігаючи досвід цього служіння, вони прославляють Бога за покірність сповідуваному вами Євангелію Христовому і за щире спілкування з ними та з усіма,
14
молячись за вас із прихильністю до вас за дуже щедру у вас благодать Божу.
15
Дяка Богові за невимовний дар Його!
