Глава 5
1
Бо знаємо, що‚ коли земний наш дім, ця хатина, розвалиться, ми маємо від Бога житло на небесах, дім нерукотворний, вічний.
2
Від того ми і зітхаємо, бажаючи облачитися в небесне наше житло;
3
тільки б нам і вдягненим не виявитися нагими.
4
Бо ми, знаходячись у цій хатині, зітхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягнутися, але вдягнутися, щоб смертне поглинуте було життям.
5
Hа це саме і створив нас Бог і дав нам запоруку Духа.
6
Отже, ми завжди маємо сміливість: і, як знаємо, що, поки живемо в тілі, ми відсторонені від Господа, —
7
бо ми ходимо вірою, а не видінням, —
8
сміливість же маємо і бажаємо краще вийти з тіла і оселитися в Господа.
9
І тому ревно стараємось, чи то входячи, чи виходячи, бути Йому угодними;
10
бо всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе.
11
Отже, знаючи страх Господній, ми наставляємо людей, Богові ж ми відкритi; маю надію, що відкриті і вашій совісті.
12
Hе знову представляємо себе вам, але даємо вам привід хвалитись нами, щоб ви мали що сказати тим, котрі хваляться обличчям, а не серцем.
13
Якщо ми втрачаємо самовладання, то для Бога; коли ж скромні, то для вас.
14
Бо любов Христова обіймає нас, що міркуємо так: якщо один помер за всіх, то всі померли.
15
А Христос помер за всіх, щоб ті‚ хто живе‚ вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого.
16
Тому ми віднині нікого не знаємо за плоттю; а коли й знали Христа за плоттю, то тепер уже не знаємо.
17
Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове.
18
Усе ж від Бога, Який Ісусом Христом примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення,
19
бо в Христі Ісусі Бог примирив із Собою світ, не ставлячи в провину людям злочинів їхніх, і дав нам слово примирення.
20
Отже, ми — посланці від імені Христового і мовби сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом.
21
Бо Того, Хто не знав гріха, Він зробив жертвою за гріх, щоб ми в Hьому стали праведними перед Богом.
