|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Так говорить Господь: Я вивів народ цей з рабства, дав їм повеління через рабів Моїх, пророків, яких вони не захотіли слухати, але відкинули Мої поради. | Сі‰ гlетъ гDь: ѓзъ и3звед0хъ лю1ди сі‰ и3з8 раб0ты, и5мже повелBніz дaхъ рабы6 мои1ми прbрHки, и5хже слyшати не восхотёша, но tверг0ша мо‰ совёты. |
|
2
|
2
|
| Мати, яка народила їх, говорить їм: «ідіть, діти; бо я вдова і залишена. | Мaти, ћже и5хъ роди2, глаг0летъ и5мъ: и3ди1те, сhнове, понeже ѓзъ вдови1ца є4смь и3 њстaвлена, |
|
3
|
3
|
| Я виховала вас з радістю, і відпустила з плачем і гіркотою, бо ви згрішили перед Господом Богом вашим, і зробили зле перед Ним. | воспитaхъ вы2 съ рaдостію и3 лиши1хсz вaсъ со плaчемъ и3 ск0рбію, ћкw согрэши1сте пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, и3 є4же лукaвое є4сть пред8 ни1мъ, сотвори1сте: |
|
4
|
4
|
| Нині ж що зроблю для вас? Я вдова і залишена: йдіть, діти, і просіть у Господа милости». | нн7э же что2 сотворю2 вaмъ; ѓзъ вдовA є4смь и3 њстaвлена: и3ди1те, сhнове, и3 проси1те t гDа млcти. |
|
5
|
5
|
| Тебе, Отче, прикликаю за свідка на матір синів, які не захотіли зберігати завіту мого. | Ѓзъ же тебE, џ§е, свидётелz призывaю на мaтерь сынHвъ, и5же не восхотёша завёта моегw2 храни1ти: |
|
6
|
6
|
| Віддай їх на посоромлення і матір їхню — на розкрадання, щоб не було роду їхнього. | да дaси и5мъ посрамлeніе и3 мaтерь и4хъ на расхищeніе, да р0да и4хъ не бyдетъ, |
|
7
|
7
|
| Нехай розсіються імена їхні по народах і згладяться на землі, бо вони знехтували завіт мій. | да расточaтсz во kзhки и3менA и4хъ, да и3зглaдzтсz t земли2, занE презрёша завётъ м0й. |
|
8
|
8
|
| Горе тобі, Ассуре, що ховаєш у себе нечестивих! Роде лукавий! згадай, що Я зробив Содому і Гоморрі. | Г0ре тебЁ, ґссyръ, и4же сокрывaеши непрaвєдныz ў себє2. Р0де лукaвый, воспомzни2, что2 сотвори1хъ сод0му и3 гом0ррэ, |
|
9
|
9
|
| Земля їх лежить у смоляних брилах і пагорбах попелу. Так учиню Я з тими, які Мене не слухалися, — говорить Господь Вседержитель. | и4хже землS лежи1тъ въ жyпелнэй грyдэ и3 въ х0лмэхъ пeпелныхъ: тaкw дaмъ тёхъ, и5же мS не слyшаша, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
10
|
10
|
| Так говорить Господь до Ездри: звісти народу Моєму, що Я дам їм царство Єрусалимське, яке обіцяв Ізраїлю, | Сі‰ гlетъ гDь ко є4здрэ: возвэсти2 лю1демъ мои6мъ, ћкw дaмъ и5мъ цaрство їеrли1мское, є4же дaти и3мёхъ ї}лю, |
|
11
|
11
|
| і прийму славу від них і дам їм оселі вічні, які приготував для них. | и3 возмY мнЁ слaву и4хъ и3 дaмъ и5мъ селє1ніz вBчнаz, ±же пред8угот0вахъ и5мъ: |
|
12
|
12
|
| Дерево життя буде для них мастю запашною; не будуть зморювані працею і не знеможуть. | дрeво жи1зни бyдетъ и5мъ въ благов0ніе мaсти, и3 не и4мутъ труждaтисz, нижE ўтрудsтсz. |
|
13
|
13
|
| Ідіть і одержіть; просіть собі днів малих, щоб вони не забарилися. Уже готове для вас царство: пильнуйте. | И#ди1те и3 пріими1те, проси1те себЁ днjй мaлыхъ, да закоснsтъ: ўжE гот0во є4сть вaмъ цaрство, бди1те. |
|
14
|
14
|
| Свідчіть, небо і земля, бо Я стер зле і створив добре. Живу Я! — говорить Господь. | Засвидётелствуй нб7омъ и3 землeю: сотр0хъ бо ѕл0е и3 сотвори1хъ бlг0е, ћкw живY ѓзъ, гlетъ гDь. |
|
15
|
15
|
| Мати! обійми синів твоїх, виховуй їх з радістю; як голубка, зміцнюй ноги їхні, бо Я обрав тебе, — говорить Господь. | Мaти, њб8ими2 сhны тво‰, воспитaй и5хъ со весeліемъ, ћкw голуби1ца ўтверди2 н0зэ и4хъ, занE тебE и3збрaхъ, гlетъ гDь. |
|
16
|
16
|
| І воскрешу мертвих на місцях їхніх і з гробів виведу їх, бо Я пізнав ім’я Моє в Ізраїлі. | И# воскRшY мє1ртвыz t мёстъ свои1хъ и3 и3з8 гробHвъ и3зведY и5хъ: познaхъ бо и4мz моE во ї}ли. |
|
17
|
17
|
| Не бійся, мати синів, бо Я обрав тебе, — говорить Господь. | Не б0йсz, мaти сынHвъ, занE тебE и3збрaхъ, гlетъ гDь. |
|
18
|
18
|
| Я пошлю на допомогу тобі рабів Моїх Ісаю та Єремію, за порадою яких Я освятив і приготував тобі дванадцять дерев, обтяжених різними плодами, | Послю2 тебЁ п0мощь џтроки мо‰, и3сaію и3 їеремjю, по и4хже совёту њс™и1хъ и3 ўгот0вахъ тебЁ древeсъ дванaдесzть њтzгчeныхъ разли1чными плHды, |
|
19
|
19
|
| і стільки ж джерел, які течуть молоком і медом, і сім гір найбільших, які вирощують троянду і лілею, через які сповню радістю синів твоїх. | и3 толи1кожде и3ст0чникwвъ текyщихъ млек0мъ и3 мeдомъ, и3 г0ръ превыс0кихъ сeдмь и3мёющихъ ши1покъ и3 крjнъ, на ни1хже весeліемъ и3сп0лню сhны тво‰. |
|
20
|
20
|
| Виправдай удову, дай суд бідному, допоможи убогому, захисти сироту, одягни нагого, | ВдовY њправдaй, си1ру суди2, ни1щему дaй, сиротY защити2, нагaго њдёй, |
|
21
|
21
|
| про розслабленого і немічного потурбуйся, з кульгавого не смійся, безрукого захисти, і сліпого приведи до бачення світла Мого, | њ сокрушeннэмъ и3 немощнёмъ попецhсz, хром0му не посмёйсz, защити2 безрyкаго, ґ слэпaго къ видёнію свёта моегw2 припусти2: |
|
22
|
22
|
| старця і юнака у стінах твоїх збережи, | стaраго и3 младaго междY стэнaми твои1ми сокрhй: |
|
23
|
23
|
| мертвих, де знайдеш, засвідчивши, віддай гробу, і Я дам тобі перше місце у Моєму воскресінні. | мє1ртвыz и3дёже њбрsщеши, назнaменавъ tдaй гр0бу, и3 дaмъ тебЁ пeрвое сэдёніе въ воскrніе моE. |
|
24
|
24
|
| Відпочивай і упокоюйся, народе Мій, бо прийде спокій твій. | И# ўтиши1тесz и3 препок0йтесz, лю1діе мои2, занE пріи1детъ пок0й вaшъ. |
|
25
|
25
|
| Годуй синів твоїх, добра годувальнице, зміцнюй ноги їхні. | Корми1лице благaz, корми2 сhны тво‰, ўтверждaй н0зэ и4хъ. |
|
26
|
26
|
| З рабів, яких Я дав тобі, ніхто нехай не загине, бо Я стягну їх від тебе. | РабHвъ, и5хже тебЁ дaхъ, ни є3ди1нъ t ни1хъ поги1бнетъ, и5хъ бо ѓзъ взыщY t числA твоегw2. |
|
27
|
27
|
| Не слабшай. Коли прийде день печалі і тісноти, інші будуть плакати і журитися, а ти будеш весела і в достатку. | Не и3знемогaй: є3гдa бо пріи1детъ дeнь печaли и3 тэсноты2, и3нjи восплaчутсz и3 печaльни бyдутъ, тh же рaдостна и3 nби1лна бyдеши. |
|
28
|
28
|
| Язичники будуть заздрити тобі, але нічого проти тебе зробити не зможуть, — говорить Господь. | Поревнyютъ (тебЁ) kзhцы и3 ничт0же проти1ву тебє2 возм0гутъ, гlетъ гDь. |
|
29
|
29
|
| Руки Мої покриють тебе, щоб сини твої не бачили геєни. | Рyцэ мои2 покрhютъ тS, да сhнове твои2 геeнны не ќзрzтъ. |
|
30
|
30
|
| Утішайся, мати, з синами твоїми, бо Я спасу тебе. | Ўтэшaйсz, мaти, съ сы6ны твои1ми, занE ѓзъ тS и3збaвлю, гlетъ гDь. |
|
31
|
31
|
| Пам’ятай про синів твоїх, що спочивають. Я виведу їх з країв землі й учиню їм милість, бо Я милостивий, — говорить Господь Вседержитель. | Воспомzни2 ч†да тво‰ спsщыz, понeже ѓзъ и3зведY и5хъ и3з8 бокHвъ земли2 и3 млcть съ ни1ми сотворю2: млcтивъ бо є4смь, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
32
|
32
|
| Обійми дітей твоїх, доки Я прийду і зроблю їм милість; бо джерела Мої повні і благодать Моя не зменшиться. | Њб8ими2 ч†да тво‰, д0ндеже ѓзъ пріидY и3 сотворю2 и5мъ млcрдіе: и3ст0чницы бо мои2 и3з8wби1луютъ и3 блгdть моS не њскудёетъ. |
|
33
|
33
|
| Я, Ездра, одержав на горі Орив повеління від Господа йти до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони відкинули мене і знехтували заповідь Господню. | Ѓзъ є4здра взsхъ повелёніе t гDа на горЁ њри1въ, да и3дY ко ї}лю, къ ни6мже є3гдA пріид0хъ, tри1нуша мS и3 ўничижи1ша зaповэдь гDню. |
|
34
|
34
|
| Тому вам говорю, язичники, що можете чути і розуміти: чекайте на Пастиря вашого, Він дасть вам мир вічний, бо близько Той, Який прийде на скінчення віку. | И# сегw2 рaди вaмъ глаг0лю, kзhцы, и5же слhшите и3 разумёете: жди1те пaстырz вaшего, и4же дaстъ вaмъ пок0й вёчный: понeже џнъ ўжE бли1з8 є4сть и3 и4мать пріити2 во скончaніи вэка. |
|
35
|
35
|
| Будьте готові до воздаяння царства, бо світло невечірнє засяє вам на вічні часи. | Бyдите гот0ви къ воздаsніємъ цrтвіz, свётъ бо вёчный возсіsетъ на вы2 во вёки: |
|
36
|
36
|
| Уникайте тіні віку цього; прийміть солодкість слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого. | бэжи1те сёни вёка сегw2, пріими1те наслаждeніе слaвы вaшеz, ѓзъ ћвэ свидётелствую сп7си1телемъ мои1мъ. |
|
37
|
37
|
| Ввірений дар прийміть, і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто прикликав вас у небесне царство. | Ввёренный дaръ пріими1те и3 весели1тесz, благодарsще призвaвшаго вы2 въ цrтво нбcное. |
|
38
|
38
|
| Встаньте і стійте, і дивіться, яка кількість знаменованих на вечері Господній, | Востaните и3 ст0йте, и3 смотрsйте число2 знaменаныхъ на пирY гDнемъ, |
|
39
|
39
|
| які, переселившись від тіні віку цього, одержали від Господа світлий одяг. | и5же пресели1шасz t сёни вёка сегw2, воспріsша свBтлаz њдэ‰ніz t гDа. |
|
40
|
40
|
| Прийми число твоє, Сионе, і прийми твоїх, одягнених у біле вбрання, які виконали закон Господній. | Воспріими2 число2 твоE, сіHне, и3 заключи2 њдёzнныхъ твои1хъ въ бBлаz, и5же и3сп0лниша зак0нъ гDень. |
|
41
|
41
|
| Число бажаних синів твоїх повне. Проси державу Господа, щоб освятився народ твій, покликаний від початку. | И#сп0лнено є4сть число2 ч†дъ твои1хъ, и5хже желaлъ є3си2: моли2 цrтва гDнz, да бyдутъ њсвzщeни лю1діе твои2, призвaнніи и3з8 начaла. |
|
42
|
42
|
| Я, Ездра, бачив на горі Сионській сонм великий, якого не міг перелічити, і всі вони піснями прославляли Господа. | Ѓзъ є4здра ви1дэхъ на горЁ сіHнстэй нар0дъ мн0гъ, и5хже и3счи1слити не мог0хъ, и3 вси2 пёсньми хвалsху гDа: |
|
43
|
43
|
| Посеред них був юнак величний, що перевершував усіх їх, і покладав вінці на голову кожного з них і тим ще більше підносився; я вражений був здивуванням. | посредё же и4хъ бЁ ю4ноша высочaе в0зрастомъ пaче всёхъ џныхъ, и4же полагaше вэнцы2 на главY коегHждо и3 пaче возвышaшесz, ѓзъ же диви1хсz ѕэлw2. |
|
44
|
44
|
| Тоді я запитав ангела: хто ці, господарю мій? | ТогдA вопроси1хъ ѓгGла, глаг0лz: что2 сyть сjи, г0споди; |
|
45
|
45
|
| Він у відповідь мені сказав: це ті, які склали смертний одяг і одяглися у безсмертний і сповідали ім’я Боже; вони тепер увінчуються і приймають переможні пальми. | Џнъ же tвэщA: сjи сyть, и5же совлек0шасz њдэsніz смeртнагw и3 њблек0шасz въ безсмeртное и3 и3сповёдаша и4мz б9іе: нн7э вэнчaютсz и3 пріeмлютъ фjніки. |
|
46
|
46
|
| Я запитав: а хто цей юнак, який покладає на них вінці і вручає їм пальми? | И# вопроси1хъ ѓгGла њ ю4ноши: кто2 є4сть џный ю4ноша, и4же возлагaетъ на ни1хъ вэнцы2 и3 фjніки въ рyцэ даeтъ; |
|
47
|
47
|
| Він відповів мені: Сам Син Божий, Якого вони прославляли у віці цьому. І я почав славити їх, які мужньо стояли за ім’я Господнє. | Џнъ же tвэщA ми2: сeй є4сть сн7ъ б9ій, є3г0же и3сповёдаша въ вёцэ сeмъ. Ѓзъ же начaхъ величaти и5хъ, и5же крёпкw за и4мz гDне воwружaшасz. |
|
48
|
48
|
| Тоді ангел сказав мені: йди і звісти народу моєму, які бачив ти дивні діла Господа Бога. | ТогдA речE ми2 ґгGлъ: и3ди2 и3 возвёсти лю1демъ мои6мъ, какwвaz и3 кwли1каz чудесA гDа бGа ви1дэлъ є3си2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
