|
Глава 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
Після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов до Коринфа;
|
По си́хъ же отлучи́вся Па́велъ от Аѳи́нъ, пріи́де въ Корі́нѳъ:
|
|
2
|
2
|
|
і, знайшовши одного юдея, на ім’я Акила, родом із Понту, який недавно прийшов з Італії, і Прискіллу, жінку його, — бо Клавдій звелів усім юдеям покинути Рим, — прийшов до них;
|
и обрѣ́тъ нѣ́коєго Іуде́анина и́менемъ Аки́лу, По́нтянина ро́домъ, но́во прише́дша от Італі́и, и Пріскі́ллу жену́ єго́: зане́ повелѣ́лъ бя́ше Клавді́й отлучи́тися всѣ́мъ Іуде́ємъ от Ри́ма: пріи́де къ ни́мъ,
|
|
3
|
3
|
|
і, за однорідністю ремесла, залишився у них і працював; бо їхнім ремеслом було робити намети.
|
и зане́ єдинохудо́жникомъ бы́ти и́мъ, пребы́сть у ни́хъ и дѣ́лаше: бя́ху бо скинотво́рцы хи́тростію.
|
|
4
|
4
|
|
Кожної суботи він говорив у синагозі і переконував юдеїв та еллінів.
|
Стяза́шеся же на со́нмищахъ по вся́ суббо́ты и препира́ше Іуде́и и Є́ллины.
|
|
5
|
5
|
|
А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, то Павло, ідучи за велінням Духа, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
|
И єгда́ снидо́ста от Македо́ніи Сі́ла же и Тімоѳє́й, тужа́ше ду́хомъ Па́велъ, свидѣ́телствуя Іуде́омъ Іису́са бы́ти Христа́.
|
|
6
|
6
|
|
Але оскільки вони противились і злословили, то він, обтрусивши одяг свій, сказав до них: «Кров ваша на головах ваших; я — чистий, віднині йду до язичників».
|
Проти́вящымся же и́мъ и ху́лящымъ, отря́съ ри́зы своя́, рече́ къ ни́мъ: кро́вь ва́ша на глава́хъ ва́шихъ: чи́стъ а́зъ, отны́нѣ во язы́ки иду́.
|
|
7
|
7
|
|
І пішов звідти, і прийшов до одного на ім’я Юст, який шанував Бога; дім його був біля синагоги.
|
И преше́дъ отту́ду, пріи́де въ до́мъ нѣ́коєго и́менемъ Іу́ста, чту́ща Бо́га, єму́же хра́мина бѣ́ вскра́й со́нмища.
|
|
8
|
8
|
|
А Крисп, начальник синагоги, увірував у Господа разом з усім домом своїм, і багато з коринф’ян, слухаючи, увірували і охрестилися.
|
Крі́спъ же нача́лникъ собо́ра вѣ́рова Го́сподеви со всѣ́мъ до́момъ свои́мъ, и мно́зи от Корі́нѳянъ слы́шавше вѣ́роваху и креща́хуся.
|
|
9
|
9
|
|
У видінні вночі Господь сказав Павлові: «Не бійся, але говори і не замовкай,
|
Рече́ же Госпо́дь въ видѣ́ніи нощнѣ́мъ Па́влу: не бо́йся, но глаго́ли и да не умо́лкнеши,
|
|
10
|
10
|
|
бо Я з тобою, і ніхто не вчинить тобі зла, тому що в Мене багато є людей у цьому місті».
|
зане́ А́зъ є́смь съ тобо́ю, и никто́же приложи́тъ озло́бити тя́: зане́ лю́діє су́ть Ми́ мно́зи во гра́дѣ се́мъ.
|
|
11
|
11
|
|
І він залишався там рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.
|
Пребы́сть же та́мо лѣ́то и ме́сяцъ ше́сть, учя́ въ ни́хъ сло́ву Бо́жію.
|
|
12
|
12
|
|
Коли Галліон був проконсулом в Ахаї‚ юдеї однодушно напали на Павла і привели його на судилище,
|
Галліо́ну же анѳипа́ту су́щу во Аха́іи, нападо́ша єдиноду́шно Іуде́є на Па́вла и приведо́ша єго́ на суди́лище,
|
|
13
|
13
|
|
говорячи, що він навчає людей шанувати Бога не за законом.
|
глаго́люще, я́ко проти́ву зако́ну се́й увѣщава́єтъ человѣ́ки чти́ти Бо́га.
|
|
14
|
14
|
|
Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав юдеям: «Юдеї! Якби була будь-яка несправедливість або ж злий умисел, тоді б я мав причину вислухати вас,
|
Хотя́щу же Па́влу отве́рсти уста́, рече́ Галліо́нъ ко Іуде́ємъ: а́ще у́бо непра́вда была́ бы ка́я или́ дѣ́ло зло́є, о, Іуде́є, по сло́ву послу́шалъ бы́хъ ва́съ:
|
|
15
|
15
|
|
а коли йде суперечка про вчення та про імена і про закон ваш, то розберіться самі; я не хочу бути суддею в цьому».
|
а́ще ли же стяза́нія су́ть о словеси́ и о и́менѣхъ и о зако́нѣ ва́шемъ, вѣ́дите са́ми: судія́ бо а́зъ си́мъ не хощу́ бы́ти.
|
|
16
|
16
|
|
І прогнав їх від судилища.
|
И изгна́ и́хъ от суди́лища.
|
|
17
|
17
|
|
А всі елліни, схопивши Сосфена, начальника синагоги, били його перед судилищем; Галліон же анітрохи не турбувався про це.
|
Є́мше же вси́ Є́ллини Сосѳє́на нача́лника собо́ра, бія́ху предъ суди́лищемъ: и ни єди́но о си́хъ Галліо́ну радѣ́ніє бы́сть.
|
|
18
|
18
|
|
Павло, пробувши ще чимало днів, попрощався з браттями і відплив до Сирії (і з ним Акила і Прискілла), обстригши голову в Кенхреях, за обітницею.
|
Па́велъ же, єще́ пребы́въ дни́ дово́лны и цѣлова́въ бра́тію, отплы́ въ Сирі́ю, и съ ни́мъ Аки́ла и Пріскі́лла, остри́гъ главу́ въ Кегхре́ихъ: обре́кся бо бѣ́.
|
|
19
|
19
|
|
Прибувши до Ефеса, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і говорив з юдеями.
|
Приста́ же во Єфе́сѣ и тѣ́хъ оста́ви та́мо, са́мъ же вше́дъ въ со́нмище, стяза́шеся со Іуде́и.
|
|
20
|
20
|
|
Коли ж вони просили його побути у них довше, він не згодився,
|
Моля́щымъ же и́мъ єго́ на мно́го вре́мя пребы́ти у ни́хъ, не изво́ли,
|
|
21
|
21
|
|
а попрощався з ними, сказавши: «Мені неодмінно треба провести в Єрусалимі свято, що наближається; до вас же повернуся знов, якщо це буде угодно Богові». І відплив з Ефеса; Акила і Прискілла залишилися в Ефесі.
|
но отрече́ся и́мъ, глаго́ля, я́ко подоба́єтъ ми́ вся́ко пра́здникъ гряду́щій сотвори́ти во Ієрусали́мѣ: па́ки же возвращу́ся къ ва́мъ, Бо́гу хотя́щу. И отвезе́ся от Єфе́са: Аки́ла же и Пріскі́лла оста́ста во Єфе́сѣ.
|
|
22
|
22
|
|
Побувавши в Кесарії, (він) прийшов до Єрусалима, привітав церкву і пішов до Антиохії.
|
И соше́дъ въ Кесарі́ю, возше́дъ и цѣлова́въ це́рковь, сни́де во Антіохі́ю,
|
|
23
|
23
|
|
Пробувши там деякий час, вийшов і проходив по черзі країну Галатійську та Фригію, утверджуючи всіх учеників.
|
и сотво́рь вре́мя нѣ́коє, изы́де, проходя́ поря́ду Галаті́йскую страну́ и Фригі́ю, утвержда́я вся́ ученики́.
|
|
24
|
24
|
|
Якийсь юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений у Писаннях, прийшов до Ефеса.
|
Іуде́анинъ же нѣ́кто, Аполло́съ и́менемъ, Алекса́ндрянинъ ро́домъ, му́жъ слове́сенъ, пріи́де во Єфе́съ, си́ленъ сы́й въ кни́гахъ.
|
|
25
|
25
|
|
Він був наставлений на шлях Господній і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правдиво, знаючи тільки про хрещення Іоанове.
|
Се́й бѣ́ оглаше́нъ пути́ Госпо́дню, и горя́ ду́хомъ, глаго́лаше и уча́ше извѣ́стно я́же о Го́сподѣ, вѣ́дый то́кмо креще́ніє Іоа́нново.
|
|
26
|
26
|
|
Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акила і Прискілла прийняли його і досконаліше пояснили йому шлях Господній.
|
Се́й же нача́тъ дерза́ти на со́нмищихъ. Слы́шавша же єго́ Аки́ла и Пріскі́лла, прія́ста єго́ и извѣ́стнѣє тому́ сказа́ста пу́ть Госпо́день.
|
|
27
|
27
|
|
А коли він вирішив іти до Ахаї, браття написали ученикам, щоб прийняли його; і він, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увірував,
|
Хотя́щу же єму́ преити́ во Аха́ію, предпосла́вше бра́тія написа́ша ученико́мъ прія́ти єго́: и́же прише́дъ та́мо посо́бствова мно́го вѣ́ровавшымъ благода́тію:
|
|
28
|
28
|
|
бо він дуже викривав юдеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Ісус є Христос.
|
тве́рдо бо Іуде́и не престая́ облича́ше предъ людьми́, сказу́я Писа́ньми, Іису́са бы́ти Христа́.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.