|
Глава 24
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
Через п’ять днів прийшли первосвященик Ананія зі старійшинами і з якимсь ритором Тертуллом, які скаржилися правителеві на Павла.
|
По пяти́хъ же дне́хъ сни́де архієре́й Ана́ніа со ста́рцы и съ ри́торомъ нѣ́кіимъ Терти́лломъ, и́же сказа́ша иге́мону о Па́влѣ.
|
|
2
|
2
|
|
Коли ж його покликали, то Тертулл почав його звинувачувати, кажучи:
|
При́звану же бы́вшу єму́, нача́тъ клевета́ти Терти́ллъ, глаго́ля:
|
|
3
|
3
|
|
«Завжди і повсюди з усякою вдячністю ми визнаємо, що тобі, високоповажний Феліксе, ми зобов’язані стійким миром і твоєму піклуванню про благоустрій цього народу.
|
мно́гъ ми́ръ улуча́юще тобо́ю, и исправле́нія быва́ємая язы́ку сему́ твои́мъ промышле́ніємъ, вся́кимъ же о́бразомъ и вездѣ́ пріє́млемъ, держа́вный Фи́ліксе, со вся́кимъ благодаре́ніємъ:
|
|
4
|
4
|
|
Та щоб багато не турбувати тебе, прошу тебе вислухати нас коротко з властивою тобі лагідністю.
|
но да не мно́жає стужа́ю тебѣ́, молю́ тя послу́шати на́съ вкра́тцѣ твоє́ю кро́тостію:
|
|
5
|
5
|
|
Знайшовши цього чоловіка губителем суспільства, підбурювачем заколоту між юдеями, що живуть по всьому світі, і представником Назорейської єресі,
|
обрѣто́хомъ бо му́жа сего́ губи́теля и дви́жуща противле́ніє всѣ́мъ Іуде́ємъ живу́щымъ по вселе́ннѣй и предста́теля [су́ща] Назоре́йстѣй є́реси,
|
|
6
|
6
|
|
який наважився навіть осквернити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом.
|
и́же и це́рковь покуси́ся оскверни́ти, єго́же и я́хомъ и по зако́ну на́шему хотѣ́хомъ суди́ти єму́:
|
|
7
|
7
|
|
Але тисяцький Лісій, прийшовши з великою силою, взяв його з рук наших і послав до тебе,
|
прише́дъ же Лисі́а ты́сящникъ, мно́гою си́лою от ру́къ на́шихъ исхити́ єго́ и къ тебѣ́ посла́,
|
|
8
|
8
|
|
звелівши і нам, його обвинувачам, іти до тебе. Ти можеш сам, розібравшись, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його».
|
повелѣ́въ [и на́мъ] поє́млющымъ на́нь ити́ къ тебѣ́: *от него́же возмо́жеши са́мъ разсуди́въ о всѣ́хъ си́хъ позна́ти, о ни́хже мы́ поє́млемъ на́нь.
|
|
9
|
9
|
|
І юдеї підтвердили, сказавши, що це так.
|
Сложи́шася же и Іуде́є, глаго́люще си́мъ та́ко бы́ти.
|
|
10
|
10
|
|
Павло ж, коли правитель дав йому знак говорити, відповів: «Знаючи, що ти багато років справедливо судиш народ цей, я тим вільніше буду захищати мою справу.
|
Отвѣща́ же Па́велъ, поману́вшу єму́ иге́мону глаго́лати: от мно́гихъ лѣ́тъ су́ща тя́ судію́ пра́ведна язы́ку сему́ свѣ́дый, благоду́шнѣє я́же о мнѣ́ отвѣща́ю,
|
|
11
|
11
|
|
Ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів минуло, як я прийшов до Єрусалима на поклоніння.
|
могу́щу ти́ разумѣ́ти, я́ко не мно́жає ми́ є́сть дні́й двана́десятихъ, отне́лѣже взыдо́хъ поклони́тися во Ієрусали́мъ:
|
|
12
|
12
|
|
Ні в святилищі, ні в синагогах, ні в місті вони не знаходили мене як такого, що з ким-небудь сперечається або викликає розбрат у народі,
|
и ни въ це́ркви обрѣто́ша мя́ къ кому́ глаго́люща или́ развра́тъ творя́ща наро́ду, ни въ со́нмищихъ, ни во гра́дѣ,
|
|
13
|
13
|
|
і не можуть довести того, в чому тепер звинувачують мене.
|
ниже́ довести́ мо́гутъ, єли́ка тебѣ́ ны́нѣ на мя́ глаго́лютъ:
|
|
14
|
14
|
|
Але признаюся тобі в тому, що, згідно вченню, яке вони називають єрессю, я дійсно служу Богові отців моїх і вірую всьому, що написано в Законі і Пророках,
|
исповѣ́дую же тебѣ́ сіє́, я́ко въ пути́, єго́же сі́и глаго́лютъ є́ресь, та́ко служу́ оте́ческому Бо́гу, вѣ́руя всѣ́мъ су́щымъ въ Зако́нѣ и Проро́цѣхъ пи́санымъ,
|
|
15
|
15
|
|
маючи надію на Бога, що буде воскресіння мертвих, праведників і грішників, чого і самі вони сподіваються.
|
упова́ніє имы́й на Бо́га, я́ко воскресе́ніє хо́щетъ бы́ти ме́ртвымъ, пра́ведникомъ же и грѣ́шникомъ, єго́же и са́ми сі́и ча́ютъ:
|
|
16
|
16
|
|
Тому і сам дбаю я завжди мати непорочну совість перед Богом і людьми.
|
о се́мъ же и а́зъ подвиза́юся, непоро́чну со́вѣсть имѣ́ти всегда́ предъ Бо́гомъ же и человѣ́ки:
|
|
17
|
17
|
|
По багатьох роках я прийшов, шоб доставити моєму народові милостиню і приношення.
|
по лѣ́тѣхъ же мно́гихъ пріидо́хъ сотвори́ти ми́лостыни во язы́къ мо́й и приноше́нія:
|
|
18
|
18
|
|
При тому знайшли мене очищеним у храмі, не з народом і не з галасом.
|
въ ни́хже обрѣто́ша мя́ очище́нна въ це́ркви, ни съ наро́домъ, ниже́ съ молво́ю,
|
|
19
|
19
|
|
Це були деякі асійські юдеї, котрим належало б стати перед тобою і звинувачувати мене, коли щось мають проти мене.
|
нѣ́цыи от Асі́и Іуде́є, и́мже подоба́ше предъ тя́ пріити́ и глаго́лати, а́ще и́мутъ что́ на мя́:
|
|
20
|
20
|
|
Або самі ті нехай скажуть, яку знайшли вони в мені неправду, коли я стояв перед синедріоном,
|
или́ са́ми ті́и да глаго́лютъ, а́ще ку́ю обрѣто́ша во мнѣ́ непра́вду, ста́вшу ми́ въ со́нмищи,
|
|
21
|
21
|
|
хіба тільки одне те слово, яке голосно промовив я, стоячи поміж ними, що за вчення про воскресіння мертвих я нині приймаю суд від вас».
|
ра́звѣ єди́наго сего́ гла́са, и́мже возопи́хъ стоя́ въ ни́хъ, я́ко о воскресе́ніи ме́ртвыхъ а́зъ су́дъ пріє́млю дне́сь от ва́съ.
|
|
22
|
22
|
|
Вислухавши це, Фелікс відклав їхню справу і сказав: «Розгляну вашу справу, коли прийде тисяцький Лісій і я докладніше довідаюсь про це вчення».
|
Слы́шавъ же сія́ Фи́ліксъ отвѣща́ {отрече́} и́мъ, извѣ́стнѣє увѣ́дѣвъ я́же о пути́ се́мъ, глаго́ля: єгда́ Лисі́а ты́сящникъ пріи́детъ, разсужду́ я́же о ва́съ.
|
|
23
|
23
|
|
А Павла наказав сотникові стерегти, але не утискувати його і не забороняти нікому з його близьких служити йому або приходити до нього.
|
Повелѣ́ же со́тнику стрещи́ Па́вла, и имѣ́ти осла́бу, и ни єди́ному же возбраня́ти от свои́хъ єму́ служи́ти или́ приходи́ти къ нему́.
|
|
24
|
24
|
|
Через кілька днів Фелікс, прийшовши з Друзіллою, дружиною своєю, юдеянкою, покликав Павла і слухав його про віру в Христа Ісуса.
|
По дне́хъ же нѣ́кіихъ прише́дъ Фи́ліксъ со Друсі́ллією жено́ю своє́ю су́щею Іуде́анынею, призва́ Па́вла, да слы́шитъ от него́ вѣ́ру, я́же во Христа́ Іису́са.
|
|
25
|
25
|
|
І коли він говорив про правду, про стриманість і про майбутній суд, то Фелікс пройнявся страхом і відповів: «Тепер іди, а коли знайду час, покличу тебе».
|
Глаго́лющу же єму́ о пра́вдѣ и о воздержа́ніи и о судѣ́ хотя́щемъ бы́ти, пристра́шенъ бы́въ Фи́ліксъ отвѣща́: ны́нѣ у́бо иди́, вре́мя же получи́въ призову́ тя.
|
|
26
|
26
|
|
До того ж він сподівався, що Павло дасть йому грошей, щоб відпустити його: тому часто кликав його і розмовляв з ним.
|
Вку́пѣ же и надѣ́яся, я́ко мзда́ да́стся єму́ от Па́вла, я́ко да отпу́ститъ єго́: тѣ́мже и ча́сто призыва́я єго́, бесѣ́доваше съ ни́мъ.
|
|
27
|
27
|
|
Коли минуло два роки, місце Фелікса посів Порцій Фест. Бажаючи догодити юдеям, Фелікс залишив Павла в кайданах.
|
Двѣма́ же лѣ́тома сконча́вшемася прія́тъ измѣне́ніє Фи́ліксъ Поркі́а Фи́ста: хотя́ же уго́дноє сотвори́ти Іуде́ємъ Фи́ліксъ, оста́ви Па́вла свя́зана.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.