|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
А Савл, ще дихаючи погрозами та вбивством на учеників Господа, прийшов до первосвященика
|
Са́влъ же, єще́ дыха́я преще́ніємъ и убі́йствомъ на ученики́ Госпо́дни, присту́пль ко архієре́ю,
|
|
2
|
2
|
|
і випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб, кого знайде з послідовників цього вчення, чоловіків та жінок, зв’язавши, приводити до Єрусалима.
|
испроси́ от него́ посла́нія въ Дама́скъ къ собо́рищемъ, я́ко да а́ще нѣ́кія обря́щетъ того́ пути́ су́щыя, му́жы же и жены́, свя́заны приведе́тъ во Ієрусали́мъ.
|
|
3
|
3
|
|
Коли ж він ішов і наближався до Дамаска, враз осяяло його світло з неба.
|
Внегда́ же ити́, бы́сть єму́ прибли́житися къ Дама́ску, и внеза́пу облиста́ єго́ свѣ́тъ от небесе́:
|
|
4
|
4
|
|
Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: «Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?»
|
и па́дъ на зе́млю, слы́ша гла́съ глаго́лющь єму́: Са́вле, Са́вле, что́ Мя го́ниши?
|
|
5
|
5
|
|
Він сказав: «Хто Ти, Господи?» Господь же каже: «Я — Ісус, Якого ти гониш. Тяжко тобі йти проти рожна».
|
Рече́ же: кто́ єси́, Го́споди? Госпо́дь же рече́: А́зъ є́смь Іису́съ, Єго́же ты́ го́ниши: же́стоко ти́ є́сть проти́ву рожну́ пра́ти.
|
|
6
|
6
|
|
Він із трепетом і жахом сказав: «Господи, що повелиш мені робити?» І Господь сказав йому: «Встань і йди до міста; і сказано буде тобі, що тобі треба робити».
|
Трепе́щя же и ужаса́яся глаго́ла: Го́споди, что́ мя хо́щеши твори́ти? И Госпо́дь рече́ къ нему́: воста́ни и вни́ди во гра́дъ, и рече́тся ти́, что́ ти подоба́єтъ твори́ти.
|
|
7
|
7
|
|
Люди ж, які йшли за ним, стояли здивовані, бо чули голос, а нікого не бачили.
|
Му́жіє же иду́щіи съ ни́мъ стоя́ху чудя́щеся, гла́съ у́бо слы́шаще, но ни кого́же ви́дяще.
|
|
8
|
8
|
|
Савл підвівся із землі і відкритими очима своїми нікого не бачив. І повели його, взявши за руку, і привели в Дамаск.
|
Воста́ же Са́влъ от земли́ и отве́рстыма очи́ма свои́ма ни єди́наго ви́дяше: веду́ще же єго́ за ру́ку, введо́ша въ Дама́скъ:
|
|
9
|
9
|
|
І три дні він не бачив, і не їв, і не пив.
|
и бѣ́ дни́ три́ не ви́дя, и ни яде́, ниже́ пія́ше.
|
|
10
|
10
|
|
У Дамаску був один ученик на ім’я Ананія; і Господь у видінні сказав йому: «Ананіє!» Він сказав: «Я, Господи!»
|
Бѣ́ же нѣ́кто учени́къ въ Дама́сцѣ, и́менемъ Ана́ніа, и рече́ къ нему́ Госпо́дь въ видѣ́ніи: Ана́ніє. О́нъ же рече́: се́, а́зъ, Го́споди.
|
|
11
|
11
|
|
Господь же сказав йому: «Встань і піди на вулицю, що зветься Прямою, і спитай в Юдиному домі тарсянина на ім’я Савл; він зараз молиться,
|
Госпо́дь же къ нему́: воста́въ поиди́ на сто́гну нарица́ємую Пра́вую и взыщи́ въ дому́ Іу́довѣ Са́вла и́менемъ, Та́рсянина: се́ бо, моли́тву дѣ́єтъ
|
|
12
|
12
|
|
і бачив у видінні мужа, на ім’я Ананія, який прийшов до нього і поклав на нього руку, щоб він прозрів».
|
и ви́дѣ въ видѣ́ніи му́жа, и́менемъ Ана́нію, вше́дша и возло́жша на́нь ру́ку, я́ко да про́зритъ.
|
|
13
|
13
|
|
Ананія відповів: «Господи, я чув від багатьох про цього чоловіка, скільки зла заподіяв він святим Твоїм у Єрусалимі;
|
Отвѣща́ же Ана́ніа: Го́споди, слы́шахъ от мно́гихъ о му́жи се́мъ, коли́ка зла́ сотвори́ святы́мъ Твои́мъ во Ієрусали́мѣ:
|
|
14
|
14
|
|
і тут має від первосвящеників владу зв’язати всіх, хто призиває ім’я Твоє».
|
и здѣ́ и́мать вла́сть от архієре́й связа́ти вся́ нарица́ющыя и́мя Твоє́.
|
|
15
|
15
|
|
Господь же сказав йому: «Іди, бо він є Мій обраний сосуд, щоб пронести ім’я Моє перед народами‚ і царями, і синами Ізраїлевими.
|
Рече́ же къ нему́ Госпо́дь: иди́, я́ко сосу́дъ избра́нъ Ми́ є́сть се́й, пронести́ и́мя Моє́ предъ язы́ки и царьми́ и сынми́ Ізра́илевыми:
|
|
16
|
16
|
|
І Я покажу йому, скільки він має постраждати за ім’я Моє».
|
А́зъ бо скажу́ єму́, єли́ка подоба́єтъ єму́ о и́мени Моє́мъ пострада́ти.
|
|
17
|
17
|
|
Ананія пішов і увійшов у дім і, поклавши на нього руки, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав мене, щоб ти прозрів і сповнився Святого Духа».
|
По́йде же Ана́ніа и вни́де въ хра́мину, и возло́жь на́нь ру́цѣ, рече́: Са́вле бра́те, Госпо́дь Іису́съ явле́йтися на пути́, и́мже ше́лъ єси́, посла́ мя, я́ко да про́зриши и испо́лнишися Ду́ха Свя́та.
|
|
18
|
18
|
|
І вмить немовби луска відпала з очей його, і враз він прозрів; і, вставши, охрестився
|
И а́біє отпадо́ша от о́чію єго́ я́ко чешуя́: прозрѣ́ же а́біє, и воста́въ крести́ся,
|
|
19
|
19
|
|
і‚ прийнявши їжу‚ укріпився. І Савл кілька днів пробув з учениками у Дамаску.
|
и пріє́мь пи́щу, укрѣпи́ся. [] Бы́сть же Са́влъ съ су́щими въ Дама́сцѣ ученика́ми дни́ нѣ́кія:
|
|
20
|
20
|
|
І відразу став проповідувати в синагогах про Ісуса, що Він є Син Божий.
|
и а́біє на со́нмищихъ проповѣ́даше Іису́са, я́ко Се́й є́сть Сы́нъ Бо́жій.
|
|
21
|
21
|
|
І всі, хто чув, дивувалися і говорили: «Хіба це не той самий, який гнав у Єрусалимі тих, які призивали ім’я це? Та й сюди чи для того прийшов, щоб зв’язувати їх і приводити до первосвящеників?»
|
Дивля́хуся же вси́ слы́шащіи и глаго́лаху: не се́й ли є́сть гони́вый во Ієрусали́мѣ нарица́ющыя и́мя сіє́, и здѣ́ на сіє́ пріи́де, да свя́заны ты́я приведе́тъ ко архієре́ємъ?
|
|
22
|
22
|
|
А Савл усе більше і більше зміцнювався і бунтував юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Той є Христос.
|
Са́влъ же па́че крѣпля́шеся и смуща́ше Іуде́и живу́щыя въ Дама́сцѣ, препира́я, я́ко Се́й є́сть Христо́съ.
|
|
23
|
23
|
|
Коли ж минуло багато часу, юдеї змовились убити його.
|
Я́коже испо́лнишася дні́є дово́лни, совѣща́ша Іуде́є уби́ти єго́,
|
|
24
|
24
|
|
Але Савл довідався про їхній намір. Вони ж день і ніч вартували біля воріт, щоб убити його.
|
увѣ́данъ же бы́сть Са́влу совѣ́тъ и́хъ: стрежа́ху же вра́тъ де́нь и но́щь, я́ко да убію́тъ єго́:
|
|
25
|
25
|
|
Та ученики, узявши його, вночі спустили в корзині по стіні.
|
поє́мше же єго́ ученицы́ но́щію, свѣ́сиша по стѣнѣ́ въ ко́шницѣ.
|
|
26
|
26
|
|
Савл прибув до Єрусалима і намагався приєднатися до учеників; але всі боялися його, не вірячи, що він ученик.
|
Прише́дъ же Са́влъ во Ієрусали́мъ, покуша́шеся прилѣпля́тися ученико́мъ: и вси́ боя́хуся єго́, не вѣ́рующе, я́ко є́сть учени́къ.
|
|
27
|
27
|
|
Варнава ж узяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він дорогою побачив Господа, і що говорив йому Господь, і як він у Дамаску сміливо проповідував в ім’я Ісусове.
|
Варна́ва же пріє́мь єго́, приведе́ ко апо́столомъ и повѣ́да и́мъ, ка́ко на пути́ ви́дѣ Го́спода, и я́ко глаго́ла єму́, и ка́ко въ Дама́сцѣ дерза́ше о и́мени Іису́совѣ.
|
|
28
|
28
|
|
І перебував він з ними в Єрусалимі, входив і виходив, і сміливо проповідував в ім’я Господа Ісуса.
|
И бя́ше съ ни́ми входя́ и исходя́ во Ієрусали́мѣ и дерза́я о и́мени Го́спода Іису́са.
|
|
29
|
29
|
|
Говорив також і сперечався з елліністами; а вони намірялися вбити його.
|
Глаго́лаше же и стяза́шеся съ Є́ллины: они́ же иска́ху уби́ти єго́.
|
|
30
|
30
|
|
Брати, довідавшись про це, відправили його до Кесарії і перепровадили до Тарса.
|
Разумѣ́вше же бра́тія, сведо́ша єго́ въ Кесарі́ю и отпусти́ша єго́ въ Та́рсъ.
|
|
31
|
31
|
|
Церкви ж по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мали спокій, навчаючись та перебуваючи в страху Господньому; і, втішенням Святого Духа, примножувались.
|
Це́ркви же по все́й Іуде́и и Галіле́и и Самарі́и имѣ́яху ми́ръ, созида́ющяся и ходя́щя въ стра́сѣ Госпо́дни, и утѣше́ніємъ Свята́го Ду́ха умножа́хуся.
|
|
32
|
32
|
|
Трапилося, що Петро, коли обходив усіх, прийшов і до святих, які жили в Лідді.
|
И бы́сть Петру́, посѣща́ющу всѣ́хъ, сни́ти и ко святы́мъ живу́щымъ въ Ли́ддѣ:
|
|
33
|
33
|
|
Там знайшов він одного чоловіка на ім’я Еней, який уже вісім років лежав на постелі і був розслаблений.
|
обрѣ́те же та́мо человѣ́ка нѣ́коєго, и́менемъ Єне́а, от осми́ лѣ́тъ лежа́ща на одрѣ́, и́же бѣ́ разсла́бленъ.
|
|
34
|
34
|
|
Петро сказав йому: «Енею! Зціляє тебе Ісус Христос; встань з постелі твоєї». І він зараз же встав.
|
И рече́ єму́ Пе́тръ: Єне́є, исцѣля́єтъ тя́ Іису́съ Христо́съ: воста́ни съ посте́ли твоєя́. И а́біє воста́:
|
|
35
|
35
|
|
І бачили його всі жителі в Лідді і Сароні, які навернулися до Господа.
|
и ви́дѣша єго́ вси́ живу́щіи въ Ли́ддѣ и во Ассаро́нѣ, и́же обрати́шася ко Го́споду.
|
|
36
|
36
|
|
У Іоппії ж була одна учениця на ім’я Тавифа, що значить «сарна»; вона була сповнена добрих діл і творила багато милостині.
|
Во Іоппі́и же бѣ́ нѣ́кая учени́ца, и́менемъ Таві́ѳа, я́же сказа́єма глаго́лется се́рна: сія́ бя́ше испо́лнена благи́хъ дѣ́лъ и ми́лостынь, я́же творя́ше.
|
|
37
|
37
|
|
Сталося ж у ті дні, що вона занедужала й померла. Її обмили і поклали у світлиці.
|
Бы́сть же во дни́ ты́я, болѣ́вшей є́й умре́ти: омы́вше же ю́, положи́ша въ го́рницѣ.
|
|
38
|
38
|
|
Лідда ж була поблизу Іоппії, тому ученики, почувши, що Петро перебуває там, послали до нього двох чоловік просити, щоб він не забарився прийти до них.
|
Бли́зъ же су́щей Ли́ддѣ Іоппі́и, ученицы́ слы́шавше, я́ко Пе́тръ є́сть въ не́й, посла́ша два́ му́жа къ нему́, моля́ще єго́ не облѣни́тися пріити́ до ни́хъ.
|
|
39
|
39
|
|
Петро, вставши, пішов з ними; і коли він прийшов, завели його у світлицю, і всі вдови із слізьми стали перед ним і показували сорочки та плаття, що їх робила Сарна, живучи з ними.
|
Воста́въ же Пе́тръ и́де съ ни́ма: єго́же прише́дша возведо́ша въ го́рницу, и предста́ша єму́ вся́ вдови́цы пла́чущя и показу́ющя ри́зы и оде́жды, єли́ка творя́ше, съ ни́ми су́щи, Се́рна.
|
|
40
|
40
|
|
Петро вислав усіх і, ставши на коліна, помолився, і, звернувшись до тіла, сказав: «Тавифо, встань». І вона відкрила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
|
Изгна́въ же во́нъ вся́ Пе́тръ, прекло́нь колѣ́на помоли́ся, и обра́щься къ тѣ́лу, рече́: Таві́ѳо, воста́ни. Она́ же отве́рзе о́чи свои́, и ви́дѣвши Петра́, сѣ́де.
|
|
41
|
41
|
|
Він подав їй руку, підвів її і, покликавши святих і вдовиць, поставив її перед ними живою.
|
Пода́въ же є́й ру́ку, воздви́же ю́, и призва́въ святы́я и вдови́цы, поста́ви ю́ жи́ву.
|
|
42
|
42
|
|
Це стало відомим по всій Іоппії, і багато хто увірував у Господа.
|
Увѣ́дано же бы́сть се́ по все́й Іоппі́и, и мно́зи вѣ́роваша въ Го́спода.
|
|
43
|
43
|
|
І чимало днів пробув він у Іоппії в якогось Симона, кожум’яки.
|
Бы́сть же дни́ дово́лны пребы́ти єму́ во Іоппі́и у нѣ́коєго Сі́мона усмаря́.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.