|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Почули апостоли та браття, які були в Юдеї, що і язичники прийняли слово Боже.
|
Слы́шаша же апо́столи и бра́тія су́щіи во Іуде́и, я́ко и язы́цы прія́ша сло́во Бо́жіє.
|
|
2
|
2
|
|
І коли Петро прийшов до Єрусалима, обрізані дорікали йому,
|
И єгда́ взы́де Пе́тръ во Ієрусали́мъ, препира́хуся съ ни́мъ и́же от обрѣ́занія,
|
|
3
|
3
|
|
кажучи: «Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними».
|
глаго́люще, я́ко къ муже́мъ обрѣ́занія не иму́щымъ вше́лъ єси́ и я́лъ єси́ съ ни́ми.
|
|
4
|
4
|
|
Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:
|
Наче́нъ же Пе́тръ, ска́зоваше и́мъ поря́ду, глаго́ля:
|
|
5
|
5
|
|
«У місті Іоппії я молився, і в жахові бачив видіння: сходив якийсь сосуд, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене.
|
а́зъ бѣ́хъ во гра́дѣ Іоппі́йстѣмъ моля́ся и ви́дѣхъ во у́жасѣ видѣ́ніє, сходя́щь сосу́дъ нѣ́кій, я́ко плащани́цу ве́лію, от четы́рехъ кра́євъ низпуща́єму съ небесе́, и пріи́де да́же до мене́:
|
|
6
|
6
|
|
Я подивився на нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.
|
въ ню́же воззрѣ́въ смотря́хъ, и ви́дѣхъ четвероно́гая земна́я и звѣ́ри и га́ды и пти́цы небе́сныя.
|
|
7
|
7
|
|
І почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж».
|
Слы́шахъ же гла́съ глаго́лющь мнѣ́: воста́въ, Пе́тре, заколи́ и я́ждь.
|
|
8
|
8
|
|
Я ж сказав: «Ні, Господи, ніщо погане або нечисте ніколи не входило в мої уста».
|
Рѣ́хъ же: ника́коже, Го́споди, я́ко вся́ко скве́рно или́ нечи́сто николи́же вни́де во уста́ моя́.
|
|
9
|
9
|
|
І відповів мені вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим».
|
Отвѣща́ же ми́ гла́съ втори́цею съ небесе́ глаго́лющь: я́же Бо́гъ очи́стилъ є́сть, ты́ не скверни́.
|
|
10
|
10
|
|
Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
|
Сіє́ же бы́сть три́жды: и па́ки взя́шася вся́ на не́бо.
|
|
11
|
11
|
|
І ось у ту саму мить три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був.
|
И се́, а́біє тріє́ му́жіє ста́ша предъ хра́миною, въ не́йже бѣ́хъ, по́слани от Кесарі́и ко мнѣ́.
|
|
12
|
12
|
|
Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.
|
Рече́ же ми́ Ду́хъ ити́ съ ни́ми, ничто́же разсужда́я: пріидо́ша же со мно́ю и ше́сть бра́тія сі́и, и внидо́хомъ въ до́мъ му́жа.
|
|
13
|
13
|
|
Він розповів нам, як він бачив у своєму домі ангела святого, який став і сказав йому: «Пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром;
|
И возвѣсти́ на́мъ, ка́ко ви́дѣ А́нгела [свя́та] въ дому́ своє́мъ, ста́вша и ре́кша єму́: посли́ во Іоппі́ю му́жы и призови́ Сі́мона, нарица́ємаго Петра́,
|
|
14
|
14
|
|
він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій».
|
и́же рече́тъ глаго́лы къ тебѣ́, въ ни́хже спасе́шися ты́ и ве́сь до́мъ тво́й.
|
|
15
|
15
|
|
Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку.
|
Внегда́ же нача́хъ глаго́лати, нападе́ Ду́хъ Святы́й на ни́хъ, я́коже и на ны́ въ нача́лѣ.
|
|
16
|
16
|
|
Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: «Іоан хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим».
|
Помяну́хъ же глаго́лъ Госпо́день, я́коже глаго́лаше: Іоа́ннъ у́бо крести́лъ є́сть водо́ю, вы́ же и́мате крести́тися Ду́хомъ Святы́мъ.
|
|
17
|
17
|
|
Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я, щоб міг заборонити Богові?»
|
А́ще у́бо ра́венъ да́ръ даде́ и́мъ Бо́гъ, я́коже и на́мъ вѣ́ровавшымъ въ Го́спода на́шего Іису́са Христа́, а́зъ же кто́ бѣ́хъ могі́й возбрани́ти Бо́га?
|
|
18
|
18
|
|
Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: «Видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя».
|
Слы́шавше же сія́ умолко́ша и сла́вляху Бо́га, глаго́люще: у́бо и язы́комъ Бо́гъ покая́ніє даде́ въ живо́тъ.
|
|
19
|
19
|
|
Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру і Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв.
|
Разсѣ́явшіися у́бо от ско́рби, бы́вшія при Стефа́нѣ, проидо́ша да́же до Фінікі́и и Ки́пра и Антіохі́и, ни єди́ному же глаго́люще сло́во, то́кмо Іуде́ємъ.
|
|
20
|
20
|
|
Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса.
|
Бя́ху же нѣ́цыи от ни́хъ му́жіє Ки́прстіи и Киріне́йстіи, и́же, вше́дше во Антіохі́ю, глаго́лаху къ Є́ллиномъ, благовѣству́юще Го́спода Іису́са.
|
|
21
|
21
|
|
І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.
|
И бѣ́ рука́ Госпо́дня съ ни́ми: мно́гоє же число́ вѣ́ровавше обрати́шася ко Го́споду.
|
|
22
|
22
|
|
Дійшла чутка про це до церкви Єрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антиохії.
|
Слы́шано же бы́сть сло́во о ни́хъ во у́шію це́ркве су́щія во Ієрусали́мѣ, и посла́ша Варна́ву преити́ да́же до Антіохі́и:
|
|
23
|
23
|
|
Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і умовляв усіх триматися Господа щирим серцем;
|
и́же прише́дъ и ви́дѣвъ благода́ть Бо́жію, возра́довася и моля́ше всѣ́хъ изволе́ніємъ се́рдца терпѣ́ти о Го́сподѣ:
|
|
24
|
24
|
|
бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа.
|
я́ко бѣ́ му́жъ бла́гъ и испо́лнь Ду́ха Свя́та и вѣ́ры. И приложи́ся наро́дъ мно́гъ Го́сподеви.
|
|
25
|
25
|
|
Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антиохії.
|
Изы́де же Варна́ва въ Та́рсъ взыска́ти Са́вла, и обрѣ́тъ єго́, приведе́ єго́ во Антіохі́ю:
|
|
26
|
26
|
|
Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу; і ученики в Антиохії вперше почали зватися християнами.
|
бы́сть же и́мъ лѣ́то цѣ́ло собира́тися въ це́ркви и учи́ти наро́дъ мно́гъ, нарещи́ же пре́жде во Антіохі́и ученики́ Христіа́ны.
|
|
27
|
27
|
|
У ті дні прийшли з Єрусалима до Антиохії пророки.
|
Въ ты́я же дни́ снидо́ша от Ієрусали́ма проро́цы во Антіохі́ю:
|
|
28
|
28
|
|
І один з них, на ім’я Агав, уставши, провістив Духом, що по всьому світу буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія.
|
воста́въ же єди́нъ от ни́хъ, и́менемъ Ага́въ, назна́менаше Ду́хомъ гла́дъ вели́къ хотя́щь бы́ти по все́й вселе́ннѣй, и́же и бы́сть при Клавді́и ке́сари:
|
|
29
|
29
|
|
Тоді ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, які живуть у Юдеї,
|
от учени́къ же, по єли́ку кто́ имѣ́яше что́, изво́лиша кі́йждо и́хъ на слу́жбу посла́ти живу́щымъ во Іуде́и бра́тіямъ,
|
|
30
|
30
|
|
що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.
|
є́же и сотвори́ша, посла́вше къ ста́рцемъ руко́ю Варна́влею и Са́влею.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.