|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
У той час цар Ірод підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло,
|
Во о́но же вре́мя возложи́ И́родъ ца́рь ру́цѣ озло́бити нѣ́кія и́же от це́ркве,
|
|
2
|
2
|
|
і мечем убив Якова, брата Іоанового.
|
уби́ же Іа́кова, бра́та Іоа́ннова, мече́мъ:
|
|
3
|
3
|
|
А побачивши, що це подобається юдеям, після того взяв і Петра, — тоді були дні опрісноків, —
|
и ви́дѣвъ, я́ко го́дѣ є́сть Іуде́ємъ, приложи́ я́ти и Петра́: бя́ху же дні́є опрѣсно́чніи:
|
|
4
|
4
|
|
і, схопивши його, посадив у в’язницю; і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.
|
єго́же и є́мь всади́ въ темни́цу, преда́въ четы́ремъ четвери́цамъ во́иновъ стрещи́ єго́, хотя́ по Па́сцѣ извести́ єго́ къ лю́демъ.
|
|
5
|
5
|
|
Отже, Петра стерегли у в’язниці, а тим часом церква ревно молилася за нього Богові.
|
И у́бо Петра́ стрежа́ху въ темни́цѣ: моли́тва же бѣ́ прилѣ́жна быва́ємая от це́ркве къ Бо́гу о не́мъ.
|
|
6
|
6
|
|
Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла в’язницю.
|
Єгда́ же хотя́ше єго́ извести́ И́родъ, въ нощи́ то́й бѣ́ Пе́тръ спя́ между́ двѣма́ во́инома, свя́занъ [желѣ́знома] у́жема двѣма́, стра́жіє же предъ две́рьми стрежа́ху темни́цы.
|
|
7
|
7
|
|
І ось постав ангел Господній, і світло осяяло в’язницю, і, штовхнувши в бік Петра, він розбудив його і сказав: «Встань швидше». І впали ланцюги з його рук.
|
И се́, А́нгелъ Госпо́день предста́, и свѣ́тъ возсія́ въ хра́минѣ: толкну́въ же въ ре́бра Петра́, воздви́же єго́, глаго́ля: воста́ни вско́рѣ. И спадо́ша єму́ у́жя [желѣ́зная] съ руку́.
|
|
8
|
8
|
|
І сказав йому ангел: «Підпережись і взуйся». Він зробив так. Потім говорить йому: «Вдягни одяг твій та йди за мною».
|
Рече́ же А́нгелъ къ нему́: препоя́шися и вступи́ въ плесни́цы твоя́. Сотвори́ же та́ко. И глаго́ла єму́: облецы́ся въ ри́зу твою́ и послѣ́дствуй ми́.
|
|
9
|
9
|
|
Петро вийшов і попрямував за ним, не знаючи, що роблене ангелом було в дійсності, а думав, що бачить видіння.
|
И изше́дъ вслѣ́дъ єго́ идя́ше и не вѣ́даше, я́ко и́стина є́сть бы́вшеє от А́нгела, мня́ше же видѣ́ніє зрѣ́ти.
|
|
10
|
10
|
|
Пройшовши першу і другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, що вела до міста, яка сама собою відчинилася їм: вони вийшли і пройшли одну вулицю, і раптом ангела не стало з ним.
|
Проше́дша же пе́рвую стра́жу и втору́ю, пріидо́ста ко врато́мъ желѣ́знымъ, вводя́щымъ во гра́дъ, я́же о себѣ́ отверзо́шася и́ма: и изше́дша преидо́ста сто́гну єди́ну, и а́біє отступи́ А́нгелъ от него́.
|
|
11
|
11
|
|
Тоді Петро, опам’ятавшись, сказав: «Тепер я бачу воістину, що Господь послав ангела Свого і звільнив мене від руки Іродової та від усього, чого чекав народ юдейський».
|
И Пе́тръ бы́въ въ себѣ́, рече́: ны́нѣ вѣ́мъ вои́стинну, я́ко посла́ Бо́гъ А́нгела Своєго́ и изъя́тъ мя́ изъ руки́ И́родовы и от всего́ ча́янія люді́й Іуде́йскихъ.
|
|
12
|
12
|
|
І, роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Іоана, званого Марком, де багато людей зібралися і молилися.
|
Смотри́въ же пріи́де въ до́мъ Марі́и ма́тере Іоа́нна, нарица́ємаго Ма́рка, идѣ́же бя́ху мно́зи со́брани и моля́щеся.
|
|
13
|
13
|
|
Коли ж Петро постукав біля воріт, то вийшла послухати служниця на ім’я Рода
|
Толкну́вшу же Петру́ во врата́ двора́, приступи́ слы́шати отрокови́ца, и́менемъ Ро́ди,
|
|
14
|
14
|
|
і, впізнавши голос Петра, з радости не відчинила воріт, а, вбігши, сказала, що Петро стоїть біля воріт.
|
и позна́вши гла́съ Петро́въ, от ра́дости не отве́рзе вра́тъ, прите́кши же сказа́ Петра́ стоя́ща предъ враты́.
|
|
15
|
15
|
|
А ті казали їй: «Чи при своєму ти розумі?» Але вона твердила, що так і є. Вони ж говорили: «Це ангел його».
|
Они́ же къ не́й рѣ́ша: бѣсну́єшися ли? Она́ же крѣпля́шеся та́ко бы́ти. Они́ же глаго́лаху: А́нгелъ єго́ є́сть.
|
|
16
|
16
|
|
А Петро і далі стукав. Коли ж відчинили, то побачили його і вжахнулися.
|
Пе́тръ же пребыва́ше толкі́й: отве́рзше же ви́дѣша єго́ и ужасо́шася.
|
|
17
|
17
|
|
Він же, давши знак рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і сказав: «Сповістіть про це Якова і братію». Потім, вийшовши, пішов у інше місце.
|
Помаа́въ же и́мъ руко́ю молча́ти, сказа́ и́мъ, ка́ко Госпо́дь єго́ изведе́ изъ темни́цы: рече́ же: возвѣсти́те Іа́кову и бра́тіямъ сія́. И изше́дъ и́де во и́но мѣ́сто.
|
|
18
|
18
|
|
Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога: що сталося з Петром.
|
Бы́вшу же дню́, бѣ́ молва́ не ма́ла въ во́инѣхъ, что́ у́бо Петру́ бы́сть:
|
|
19
|
19
|
|
Ірод же, пошукавши його і не знайшовши, судив сторожів і звелів стратити їх. Потім він відбув з Юдеї до Кесарії і там залишався.
|
И́родъ же, поиска́въ єго́ и не обрѣ́тъ и истяза́въ стра́жы, повелѣ́ отвести́ и́хъ: и изше́дъ от Іуде́и въ Кесарі́ю, живя́ше.
|
|
20
|
20
|
|
Ірод був розгніваний на тирян і сидонян; вони ж, змовившись, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, постельника царського, просили миру, бо їхня країна живилася від його царства.
|
Бѣ́ же И́родъ гнѣ́ваяся на Ти́ряны и Сідо́няны: и́же єдиноду́шно пріидо́ша къ нему́, и умоли́вше Вла́ста посте́льника царе́ва, проша́ху ми́ра, поне́же страны́ и́хъ от ца́рства єго́ пита́хуся.
|
|
21
|
21
|
|
Призначеного дня Ірод, одягнувшись у царський одяг, сів на підвищенні і говорив до них;
|
Въ нарѣче́нный же де́нь И́родъ, обо́лкся во оде́жду ца́рску и сѣ́дъ на суди́ще предъ наро́домъ, глаго́лаше къ ни́мъ,
|
|
22
|
22
|
|
а народ вигукував: «Це голос Бога, а не людини».
|
наро́дъ же возглаша́ше: гла́съ Бо́жій, а не человѣ́чь.
|
|
23
|
23
|
|
Та раптом ангел Господній уразив його за те, що він не віддав слави Богові; і, з’їдений червою, помер.
|
Внеза́пу же порази́ єго́ А́нгелъ Госпо́день, зане́ не даде́ сла́вы Бо́гу: и бы́въ червьми́ изъяде́нъ, и́здше.
|
|
24
|
24
|
|
Слово ж Боже росло і поширювалось.
|
Сло́во же Бо́жіє растя́ше и мно́жашеся.
|
|
25
|
25
|
|
А Варнава та Савл, виконавши доручення, повернулися з Єрусалима до Антиохії, взявши з собою Іоана, прозваного Марком.
|
Варна́ва же и Са́влъ возврати́стася изъ Ієрусали́ма во Антіохі́ю, испо́лнивша слу́жбу, поє́мша съ собо́ю и Іоа́нна, нарица́ємаго Ма́рка.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.