|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| На все це я звернув серце моє для дослідження, що праведні й мудрі і діяння їхні — у руці Божій, і що людина ні любови, ні ненависти не знає у всьому тому, що перед нею. | |
|
2
|
|
| Усьому й усім — одне: одна доля праведнику і нечестивому, доброму і [злому], чистому і нечистому, тому, хто приносить жертву і хто не приносить жертви; як доброчесному, так і грішнику; як тому, хто клянеться, так і тому, хто боїться клятви. | |
|
3
|
|
| Це ж бо і погано в усьому, що чиниться під сонцем, що одна доля всім, і серце синів людських сповнене зла, і безумство в серці їх, у житті їх; а після того вони відходять до померлих. | |
|
4
|
|
| Хто знаходиться між живими, тому є ще надія, оскільки і псу живому краще, ніж мертвому леву. | |
|
5
|
|
| Живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають, і вже нема їм відплати, тому що і пам’ять про них піддана забуттю, | |
|
6
|
|
| і любов їх і ненависть їх і ревнощі їх уже зникли, і нема їм більше частки повіки ні в чому, що відбувається під сонцем. | |
|
7
|
|
| Отже, йди, їж з веселощами хліб твій, і пий у радості серця вино твоє, коли Бог благоволить до справ твоїх. | |
|
8
|
|
| Нехай буде повсякчас одяг твій світлим, і нехай не зменшується єлей на голові твоїй. | |
|
9
|
|
| Насолоджуйся життям із дружиною, яку любиш, у всі дні суєтного життя твого, і яку дав тобі Бог під сонцем на всі суєтні дні твої; тому що це — доля твоя у житті й у трудах твоїх, якими ти трудишся під сонцем. | |
|
10
|
|
| Усе, що може рука твоя робити, за силами роби; тому що у могилі, куди ти підеш, немає ні праці, ні роздумів, ні знання, ні мудрости. | |
|
11
|
|
| І обернувся я, і бачив під сонцем, що не прудким дістається успішний біг, не хоробрим — перемога, не мудрим — хліб, і не розумним — багатство, і не майстерним — прихильність, але час і випадок для всіх них. | |
|
12
|
|
| Бо людина не знає свого часу. Як риби попадаються у пагубну сіть, і як птахи заплутуються у тенетах, так сини людські уловлюються в час біди, коли вона несподівано находить на них. | |
|
13
|
|
| Ось ще яку мудрість бачив я під сонцем, і вона здалася мені важливою: | |
|
14
|
|
| місто невелике, і людей у ньому небагато; до нього підступив великий цар і обложив його і зробив проти нього великі облогові роботи; | |
|
15
|
|
| але в ньому знайшовся мудрий бідняк, і він урятував своєю мудрістю це місто; й однак же ніхто не згадував про цю бідну людину. | |
|
16
|
|
| І сказав я: мудрість краща за силу, й однак же, мудрість бідняка зневажається, і слів його не слухають. | |
|
17
|
|
| Слова мудрих, вимовлені спокійно, вислуховуються краще, ніж крик володаря між нерозумними. | |
|
18
|
|
| Мудрість краща за військову зброю; але один, що згрішив, погубить багато доброго. |
