|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть скупі. | |
|
2
|
|
| Бо, як сновидіння бувають при великій кількості турбот, так голос нерозумного пізнається при великій кількості слів. | |
|
3
|
|
| Коли даєш обітницю Богу, то не барися виконати її, тому що Він не благоволить до нерозумних: що обіцяв, виконай. | |
|
4
|
|
| Краще тобі не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати. | |
|
5
|
|
| Не дозволяй вустам твоїм вводити у гріх плоть твою, і не говори перед ангелом [Божим]: «це — помилка!» Для чого тобі робити, щоб Бог прогнівався на слово твоє і зруйнував справу рук твоїх? | |
|
6
|
|
| Бо у безлічі сновидінь, як і в безлічі слів, — багато суєти; але ти бійся Бога. | |
|
7
|
|
| Якщо ти побачиш у якійсь області пригнічення бідного і порушення суду і правди, то не дивуйся цьому: тому що над високим наглядає вищий, а над ними ще вищий; | |
|
8
|
|
| зверхність же над країною в цілому має цар, який піклується про країну. | |
|
9
|
|
| Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користи від того. І це — суєта! | |
|
10
|
|
| Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима? | |
|
11
|
|
| Солодкий сон у того, хто працює, чи мало, чи багато він з’їсть; але пересичення багатого не дає йому заснути. | |
|
12
|
|
| Є болісна недуга, яку я бачив під сонцем: багатство, яке зберігається володарем його на шкоду йому. | |
|
13
|
|
| І гине багатство це від нещасних випадків: породив він сина, і нічого немає в руках у нього. | |
|
14
|
|
| Як вийшов він нагим з утроби матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічого не візьме від праці своєї, що міг би він понести у руці своїй. | |
|
15
|
|
| І це тяжка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. Яка ж користь йому, що він трудився на вітер? | |
|
16
|
|
| А він у всі дні свої їв у потемках, у великому роздратуванні, у прикрості і досаді. | |
|
17
|
|
| Ось ще, що я знайшов доброго і приємного: їсти і пити і насолоджуватися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудиться під сонцем у всі дні життя свого, які дав йому Бог; тому що це його доля. | |
|
18
|
|
| І якщо якій людині Бог дав багатство і майно, і дав їй владу користуватися ними і брати свою частку і насолоджуватися від праці своєї, то це дар Божий. | |
|
19
|
|
| Недовго будуть у нього в пам’яті дні життя його; тому Бог і винагороджує його радістю серця його. |
