|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Мертві мухи псують і роблять смердючою запашну масть мироварника: те саме робить невелика глупота шанованої людини з її мудрістю і честю.
|
Му́хи уме́ршия згноя́ють єле́я сла́дость. Че́стно ма́лоє му́дрости па́че сла́ви вели́кі безу́мія.
|
|
2
|
2
|
|
Серце мудрого — на праву сторону, а серце нерозумного — на ліву.
|
Се́рдце му́драго одесну́ю єго́, се́рдце же безу́мнаго ошу́юю єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Якою б дорогою не йшов нерозумний, у нього завжди бракує глузду, і всякому він висловить, що він нерозумний.
|
І в путь єгда́ безу́мний і́деть, се́рдце єго́ лиша́ється, і я́же помишля́єть, вся безу́міє суть.
|
|
4
|
4
|
|
Якщо гнів начальника запалає на тебе, то не залишай місця твого; тому що покірливість покриває і великі провини.
|
А́ще дух владі́ющаго взи́деть на тя, мі́ста твоєго́ не оста́ви, я́ко ізціле́ніє утоли́ть гріхи́ вели́кі.
|
|
5
|
5
|
|
Є зло, яке бачив я під сонцем, це — ніби погрішність, яка йде від володаря:
|
Єсть лука́вство, є́же ви́діх под со́лнцем, а́ки нево́льно ізи́де от лиця́ владі́ющаго.
|
|
6
|
6
|
|
невігластво ставиться на велику висоту, а багаті сидять низько.
|
Вдан безу́мний в висоти́ вели́кі, а бога́тії во смире́нних ся́дуть.
|
|
7
|
7
|
|
Бачив я рабів на конях, а князів, які ходять, подібно до рабів, пішки.
|
ви́діх рабо́в на ко́нех, і князе́й іду́щих я́ко рабо́в на землі́.
|
|
8
|
8
|
|
Хто копає яму, той упаде у неї, і хто руйнує огорожу, того вжалить змій.
|
Копа́яй я́му впаде́ть в ню, і разоря́ющаго огра́ду угри́знеть єго́ змій.
|
|
9
|
9
|
|
Хто пересуває камені, той може надсадити себе, і хто коле дрова, той може піддати себе небезпеці від них.
|
Ізе́мляй ка́меніє поболи́ть от них, разсіца́яй дрова́ біду́ при́йметь в них;
|
|
10
|
10
|
|
Якщо затупиться сокира, і якщо лезо її не буде загострене, то потрібно буде напружувати сили; мудрість уміє це виправити.
|
а́ще спаде́ть сі́чиво, і сам лице́м см'яте́ться; і си́ли укріпи́ть, і ізоби́ліє му́жу му́дрость.
|
|
11
|
11
|
|
Якщо змій ужалить без заговорювання, то не кращий за нього і злоязичний.
|
А́ще угри́знеть змій не в шепті́, і ність ізли́шества обава́ющему.
|
|
12
|
12
|
|
Слова з уст мудрого — благодать, а вуста нерозумного гублять його ж:
|
Словеса́ уст прему́драго благода́ть, устні́ же безу́мнаго потоп'я́ть єго́;
|
|
13
|
13
|
|
початок слів з уст його — глупота, а кінець промови з уст його — безумство.
|
нача́ло слове́с уст єго́ безу́міє, і послі́дняя уст єго́ пре́лесть лука́ва.
|
|
14
|
14
|
|
Нерозумний наговорює багато, хоч людина не знає, що буде, і хто скаже йому, що буде після нього?
|
Безу́мний умножа́єть словеса́; не разумі́ челові́к, что би́вшеє і что бу́дущеє, что созади́ єго́, (і) кто возвісти́ть єму́?
|
|
15
|
15
|
|
Труд нерозумного стомлює його, тому що не знає навіть дороги у місто.
|
Труд безу́мних озло́бить їх, і́же не разумі́ іти́ во град.
|
|
16
|
16
|
|
Горе тобі, земле, коли цар твій отрок, і коли князі твої їдять рано!
|
Го́ре тебі́, гра́де, в не́мже цар твой юн, і кня́зі твої́ ра́но ядя́ть.
|
|
17
|
17
|
|
Благо тобі, земле, коли цар у тебе зі шляхетного роду, і князі твої їдять вчасно, для підкріплення, а не для пересичення!
|
Блаже́нна ти, земле́, єя́же цар твой син свобо́дних, і кня́зі твої́ во вре́м'я ядя́ть в си́лі і не постидя́ться.
|
|
18
|
18
|
|
Від лінощів обвисне стеля, і коли опустяться руки, то протече дім.
|
В лі́ностех смири́ться строп, і в пра́зднестві рук прока́плеть хра́мина.
|
|
19
|
19
|
|
Бенкети влаштовуються для задоволення, і вино веселить життя; а за усе відповідає срібло.
|
Во сміх творя́ть хліб, і вино́, і єле́й, є́же весели́тися живу́щим; і сребра́ со смире́нієм послу́шають вся́чеськая.
|
|
20
|
20
|
|
Навіть і в думках твоїх не лихослов царя, і у спальній кімнаті твоїй не лихослов багатого; тому що птах небесний може перенести слово твоє, і крилатий — переказати промову твою.
|
І в со́вісті у́бо твоє́й не клени́ царя́, і в клі́ті ло́жниці твоєя́ не клени́ бога́таго; я́ко пти́ця небе́сная донесе́ть глас твой, і імі́яй крилі́ возвісти́ть сло́во твоє́.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.