1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 32
|
Глава́ л҃в
|
|
1
|
1
|
| Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося. | И҆ ви́дѣвше лю́дїе, ꙗ҆́кѡ оу҆ме́дли мѡѷсе́й сни́ти съ горы̀, воста́ша лю́дїе на а҆арѡ́на и҆ глаго́лаша є҆мꙋ̀: воста́ни и҆ сотворѝ на́мъ бо́ги, и҆̀же по́йдꙋтъ пред̾ на́ми: мѡѷсе́й бо се́й человѣ́къ, и҆́же и҆зведѐ на́съ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, не вѣ́мы, что̀ бы́сть є҆мꙋ̀. |
|
2
|
2
|
| І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене. | И҆ речѐ и҆̀мъ а҆арѡ́нъ: и҆зми́те оу҆серѧ̑зи златы̑ѧ, ꙗ҆̀же во оу҆шесѣ́хъ же́нъ ва́шихъ и҆ дще́рей, и҆ принеси́те ко мнѣ̀. |
|
3
|
3
|
| І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона. | И҆ и҆з̾ѧ́ша всѝ лю́дїе оу҆серѧ̑зи зла̑ты, ꙗ҆̀же во оу҆шесѣ́хъ же́нъ и҆́хъ, и҆ принесо́ша ко а҆арѡ́нꙋ. |
|
4
|
4
|
| Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської! | И҆ взѧ̀ ѿ рꙋ́къ и҆́хъ и҆ слїѧ̀ и҆̀хъ дѣ́ломъ литы́мъ, и҆ сотворѝ и҆̀мъ телца̀ лита́го. И҆ реко́ша: сі́и бо́зи твоѝ, і҆и҃лю, и҆̀же и҆зведо́ша тѧ̀ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ. |
|
5
|
5
|
| Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу. | И҆ ви́дѣвъ а҆арѡ́нъ, созда̀ ѻ҆лта́рь прѧ́мѡ є҆мꙋ̀, и҆ проповѣ́да а҆арѡ́нъ, глаго́лѧ: пра́здникъ гдⷭ҇нь оу҆́трѣ. |
|
6
|
6
|
| На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати. | И҆ ѡ҆бꙋ́треневавъ наꙋ́трїе, вознесѐ всесожжє́нїѧ и҆ принесѐ же́ртвꙋ спасе́нїѧ. И҆ сѣдо́ша лю́дїе ꙗ҆́сти и҆ пи́ти и҆ воста́ша и҆гра́ти. |
|
7
|
7
|
| І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської; | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю гл҃ѧ: и҆дѝ ско́рѡ, сни́ди ѿсю́дꙋ, беззако́нноваша бо лю́дїе твоѝ, и҆̀хже и҆зве́лъ є҆сѝ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: |
|
8
|
8
|
| швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської! | престꙋпи́ша съ пꙋтѝ ско́рѡ, є҆го́же заповѣ́далъ є҆сѝ и҆̀мъ: сотвори́ша себѣ̀ телца̀, и҆ поклони́шасѧ є҆мꙋ̀, и҆ пожро́ша є҆мꙋ̀, и҆ рѣ́ша: |
|
9
|
9
|
| І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий; | сі́и бо́зи твоѝ, і҆и҃лю, и҆̀же и҆зведо́ша тѧ̀ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: |
|
10
|
10
|
| отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе. | и҆ нн҃ѣ ѡ҆ста́ви мѧ̀, и҆ воз̾ѧри́всѧ гнѣ́вомъ на нѧ̀, потреблю̀ и҆̀хъ, и҆ сотворю̀ тѧ̀ въ ꙗ҆зы́къ вели́къ. |
|
11
|
11
|
| Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною, | И҆ помоли́сѧ мѡѷсе́й пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ и҆ речѐ: вскꙋ́ю, гдⷭ҇и, ꙗ҆ри́шисѧ гнѣ́вомъ на лю́ди твоѧ̑, и҆̀хже и҆зве́лъ є҆сѝ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ крѣ́постїю вели́кою и҆ мы́шцею твое́ю высо́кою; |
|
12
|
12
|
| щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого; | да не когда̀ рекꙋ́тъ є҆гѵ́птѧне, глаго́люще: съ лꙋка́вствомъ и҆зведѐ и҆̀хъ погꙋби́ти въ гора́хъ и҆ потреби́ти и҆̀хъ ѿ землѝ: оу҆толѝ гнѣ́въ ꙗ҆́рости твоеѧ̀ и҆ млⷭ҇тивъ бꙋ́ди ѡ҆ ѕло́бѣ люді́й твои́хъ, |
|
13
|
13
|
| пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно. | помѧнꙋ́въ а҆враа́ма и҆ і҆саа́ка и҆ і҆а́кѡва, твоѧ̑ рабы̑, и҆̀мже клѧ́лсѧ є҆сѝ собо́ю, и҆ ре́клъ є҆сѝ къ ни̑мъ, гл҃ѧ: ѕѣлѡ̀ оу҆мно́жꙋ сѣ́мѧ ва́ше, ꙗ҆́кѡ ѕвѣ́зды небє́сныѧ мно́жествомъ, и҆ всю̀ сїю̀ зе́млю, ю҆́же ре́клъ є҆сѝ да́ти сѣ́мени и҆́хъ, и҆ ѡ҆блада́ютъ є҆́ю во вѣ́ки. |
|
14
|
14
|
| І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій. | И҆ оу҆млⷭ҇тивисѧ гдⷭ҇ь ѡ҆ ѕлѣ̀, є҆́же речѐ сотвори́ти лю́демъ свои̑мъ. |
|
15
|
15
|
| І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було; | И҆ возврати́всѧ мѡѷсе́й, сни́де съ горы̀: и҆ двѣ̀ скрижа̑ли свидѣ́нїѧ въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, скрижа̑ли ка́мєнны напи̑саны ѿ ѻ҆бою̀ странꙋ̑ и҆́хъ, сю́дꙋ и҆ сю́дꙋ бы́ша напи̑саны: |
|
16
|
16
|
| скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими. | и҆ скрижа̑ли дѣ́ло бж҃їе бы́ша, и҆ написа́нїе, написа́нїе бж҃їе и҆зва́ѧно на скрижа́лехъ. |
|
17
|
17
|
| І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані. | И҆ оу҆слы́шавъ і҆исꙋ́съ гла́съ люді́й крича́щихъ, речѐ къ мѡѷсе́ю: гла́съ ра́тный въ полцѣ̀. |
|
18
|
18
|
| Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають. | И҆ речѐ мѡѷсе́й: нѣ́сть гла́съ начина́ющихъ ѡ҆долѣва́ти, нижѐ гла́съ начина́ющихъ бѣжа́ти, но гла́съ начина́ющихъ напива́тисѧ вїно́мъ а҆́зъ слы́шꙋ. |
|
19
|
19
|
| Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою; | И҆ є҆гда̀ приближа́шесѧ къ полкꙋ̀, оу҆зрѣ̀ телца̀ и҆ ли́ки: и҆ воз̾ѧри́всѧ гнѣ́вомъ мѡѷсе́й, пове́рже и҆з̾ рꙋкꙋ̀ своє́ю ѻ҆́бѣ скрижа̑ли, и҆ сокрꙋшѝ ѧ҆̀ под̾ горо́ю: |
|
20
|
20
|
| і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим. | и҆ взе́мъ телца̀, є҆го́же сотвори́ша, сожжѐ є҆го̀ во ѻ҆гнѝ и҆ сотрѐ є҆го̀ подро́бнꙋ, и҆ разсы́па є҆го̀ по водѣ̀, и҆ напоѝ є҆́ю сы́ны і҆и҃лєвы. |
|
21
|
21
|
| І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий? | И҆ речѐ мѡѷсе́й а҆арѡ́нꙋ: что̀ сотвори́ша тебѣ̀ лю́дїе сі́и, ꙗ҆́кѡ наве́лъ є҆сѝ на ни́хъ грѣ́хъ вели́къ; |
|
22
|
22
|
| Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний. | И҆ речѐ а҆арѡ́нъ къ мѡѷсе́ю: не гнѣ́вайсѧ, господи́не: ты́ бо вѣ́си люді́й си́хъ оу҆стремле́нїе. |
|
23
|
23
|
| Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося. | Глаго́лаша бо мѝ: сотворѝ на́мъ бо́ги, и҆̀же по́йдꙋтъ пред̾ на́ми: мѡѷсе́й бо се́й человѣ́къ, и҆́же и҆зведе́ ны ѿ є҆гѵ́пта, не вѣ́мы, что̀ бы́сть є҆мꙋ̀: |
|
24
|
24
|
| І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець. | и҆ реко́хъ и҆̀мъ: и҆́же и҆́мать зла́то, и҆зми́те: и҆ и҆з̾ѧ́ша, и҆ да́ша мнѣ̀, и҆ вверго́хъ є҆̀ во ѻ҆́гнь, и҆ и҆злїѧ́сѧ теле́цъ се́й. |
|
25
|
25
|
| Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його. | Ви́дѣвъ же мѡѷсе́й лю́ди, ꙗ҆́кѡ раздѣли́шасѧ, раздѣли́ бо и҆̀хъ а҆арѡ́нъ въ пора́дованїе сꙋпоста́тѡмъ и҆́хъ: |
|
26
|
26
|
| І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні. | ста́ же мѡѷсе́й во вратѣ́хъ полка̀ и҆ речѐ: а҆́ще кто̀ є҆́сть гдⷭ҇нь, да и҆́детъ ко мнѣ̀. Снидо́шасѧ оу҆̀бо къ немꙋ̀ всѝ сы́нове леѵі̑ины. |
|
27
|
27
|
| І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого. | И҆ речѐ и҆̀мъ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: препоѧ́шите кі́йждо сво́й ме́чь при бедрѣ̀ и҆ пройди́те, и҆ возврати́тесѧ ѿ вра́тъ до вра́тъ сквозѣ̀ по́лкъ, и҆ оу҆бі́йте кі́йждо бра́та своего̀ и҆ кі́йждо бли́жнѧго своего̀ и҆ кі́йждо сосѣ́да своего̀. |
|
28
|
28
|
| І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік. | И҆ сотвори́ша сы́нове леѵі̑ины, ꙗ҆́коже глаго́ла и҆̀мъ мѡѷсе́й: и҆ падѐ ѿ люді́й въ то́й де́нь до тре́хъ ты́сѧщъ мꙋже́й. |
|
29
|
29
|
| Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення. | И҆ речѐ и҆̀мъ мѡѷсе́й: напо́лнисте рꙋ́ки ва́шѧ дне́сь гдⷭ҇ꙋ, кі́йждо въ сы́нѣ свое́мъ и҆ въ бра́тѣ свое́мъ, да да́стсѧ на ва́съ блгⷭ҇ве́нїе. |
|
30
|
30
|
| На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого. | И҆ бы́сть на оу҆́трїе, речѐ мѡѷсе́й къ лю́демъ: вы̀ согрѣши́сте грѣ́хъ вели́къ: и҆ нн҃ѣ взы́дꙋ къ бг҃ꙋ, да оу҆молю̀ ѡ҆ грѣсѣ̀ ва́шемъ. |
|
31
|
31
|
| І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога; | И҆ возврати́сѧ мѡѷсе́й ко гдⷭ҇ꙋ и҆ речѐ: молю́сѧ тѝ, гдⷭ҇и: согрѣши́ша лю́дїе сі́и грѣ́хъ вели́къ и҆ сотвори́ша себѣ̀ бо́ги зла̑ты: |
|
32
|
32
|
| прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав. | и҆ нн҃ѣ, а҆́ще оу҆́бѡ ѡ҆ста́виши и҆̀мъ грѣ́хъ и҆́хъ, ѡ҆ста́ви: а҆́ще же нѝ, и҆згла́ди мѧ̀ и҆з̾ кни́ги твоеѧ̀, въ ню́же вписа́лъ є҆сѝ. |
|
33
|
33
|
| Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї; | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: а҆́ще кто̀ согрѣшѝ предо мно́ю, и҆згла́жꙋ є҆го̀ и҆з̾ кни́ги моеѧ̀: |
|
34
|
34
|
| отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній. | нн҃ѣ же и҆дѝ, сни́ди и҆ возведѝ лю́ди сїѧ̑ на мѣ́сто, є҆́же рѣ́хъ тебѣ̀: сѐ, а҆́гг҃лъ мо́й пред̾и́детъ пред̾ лице́мъ твои́мъ: въ ѻ҆́ньже де́нь присѣщꙋ̀, наведꙋ̀ на ни́хъ грѣ́хъ и҆́хъ. |
|
35
|
35
|
| І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон. | И҆ поразѝ гдⷭ҇ь лю́ди за сотворе́нїе телца̀, є҆го́же сотворѝ а҆арѡ́нъ. |
