|
Глава 23
|
Глvа, к~г”
|
|
1
|
1
|
|
І було до мене слово Господнє:
|
И бы'сть сло'во гн~е къ мнᲇ гл~я
|
|
2
|
2
|
|
сину людський! були дві жінки, дочки однієї матері,
|
сн~е чл~чь, дв^њ женњ бњста д#щери матери е^дїноа.
|
|
3
|
3
|
|
і блудили вони в Єгипті, блудили у своїй молодості; там зім’яті груди їхні, і там розбестили дівочі соски їхні.
|
и^ съблђди'ста вᲆ егљ=п#те, вᲆ юности свое^и съблђди'ста. т^ђ эTпадо'ста със#ца ею`, и^ тђ расыпа'ста дв~ьство.
|
|
4
|
4
|
|
Імена їх: старшої — Огола, а сестри її — Оголива. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок; й іменувалися — Огола Самарією, а Оголива Єрусалимом.
|
и^мена же и%ма, ѓ^ѓ^л#ла старњ'ишая, ѓ^ѓ^лива же меnшая сестра е^я`” И$ бы'ста мнњ`, и^ роди'ста сн~ы и^ дщери. и^мена же и%ма, самаре'я ѓ^ѓ^л#ла, і^ и^ерsли'мᲆ ѓ^ѓ^лива”
|
|
5
|
5
|
|
І стала Огола блудити від Мене і приліплялася до своїх коханців, до ассиріян, до сусідів своїх,
|
И съблђди ѓ^ѓ^л#ла эT мене`, и^ възложи на хо'ти своя` къ а^сљ=рїѓмᲆ приближа'ющимъся е^й.
|
|
6
|
6
|
|
до тих, що вдягалися у тканини яхонтового кольору, до областеначальників і градоправителів, до всіх красивих юнаків, вершників, що їздять на конях;
|
ѓ^блечен#ны в червеница, сᲄарњ'ишины, и^ вое^воды и^ ю'ноты, и^ꙁбра'нныя вс^я ко'нники снђзны на конехъ.
|
|
7
|
7
|
|
і розсипала блудодіяння свої з усіма добірними із синів Ассура, і осквернила себе всіма ідолами тих, до кого б не приліплялася:
|
и^ дасть блђженїе е^я` к ни'мъ, къ и^ꙁбра'ннымъ сн~омъ а^сљ=рїискомъ всњмᲆ, и^ на вся` к ниMже въꙁложи. въ всњхъ нечистота'хъ и^хъ ѓ^сквернавляшеся”
|
|
8
|
8
|
|
не переставала блудити і з єгиптянами, тому що вони з нею спали у молодості її і розбещували дівочі соски її, і виливали на неї похіть свою.
|
И$ блђженїя свое^го е^же и^зъ е^гљ=пта не ѓ^ста'ви, ја%ко с не'ю лега'хђ въ ю'ности ея`. и^ тїи расыпа'ша дв~ьство ея`, и^ раꙁ#лїяша блђженїе и^хъ на ню`”
|
|
9
|
9
|
|
За те Я і віддав її до рук коханців її, до рук синів Ассура, до яких вона приліплялася.
|
Того ради предахъ ю& в рђцњ хотемъ ея` в рђцњ сн~омъ а^сљ=рїискомъ, к ниMже въꙁлага'ше”
|
|
10
|
10
|
|
Вони відкрили наготу її, взяли синів її і дочок її, а її вбили мечем. І вона зробилася ганьбою між жінками, коли звершили над нею страту.
|
Тїи эTкры'ша стыдᲇнїе ея`, сн~ы и^ дщери ея` поа'ша, и^ самђ мечемъ ё^сњкнђша. и^ бы'сть поно'съ въ женахъ, и^ эTм#щенїе сътвори'ша в не'и ѓ дще'рехъ”
|
|
11
|
11
|
|
Сестра її, Оголива, бачила це, і була ще розбещенішою у коханні своєму, і блуд її перевершив блуд сестри її.
|
И$ ви'дњ сестра` ея` ѓ^ѓ^ли'ва, и^ расыпа възложенїе свое па'че ея`. и^ блђженїе ея`, па'че блђженїя сесᲄры свое'я ё^мно'жи
|
|
12
|
12
|
|
Вона приліпилася до синів Ассурових, до областеначальників і градоправителів, сусідів її, пишно одягнених, до вершників, що їздять на конях, до всіх добірних юнаків.
|
къ сн~омъ а^сљ=рїискомъ въꙁложи`. старњ'ишины и^ вое^воды блиQняа ея`, и^ ѓ^блечен#ны въ бл~гои^сᲄька'нны, коnники снђзны на ко'неX, ю'ноша и^збра'нны вс^я.
|
|
13
|
13
|
|
І Я бачив, що вона осквернила себе, і що в обох їх одна дорога.
|
и^ ви'дњх# ја%ко ѓ^сквернися пђть е^ді'нъ ѓ^бою.
|
|
14
|
14
|
|
Але ця ще примножила блудодіяння свої, тому що, побачивши вирізаних на стіні чоловіків, фарбами намальовані зображення халдеїв,
|
и^ приложи къ блђженїю свое'мђ, и^ ви'дњ мђжа въпи'саны на стенњ ѓ%бразы хальдњ'иски, въпи'саны ша'ромъ,
|
|
15
|
15
|
|
підперезаних по стегнах своїх поясом, з розкішними на голові їх пов’язками, що мають вигляд воєначальників, схожих на синів Вавилона, батьківщина яких земля Халдейська,
|
и^ ѓпоя'санны по лядвїеM и^хъ по'ясы и^змечтанными, и^ прево'и ѓ^мочени на глава'хъ и^хъ, ѓ^болчени мно'гоѓ^бразно, подо'бно къ сн~омъ вављ=лоньскимъ, халдњ'иски земля` эTч~ества и^хъ.
|
|
16
|
16
|
|
вона закохалася у них з одного погляду очей своїх і послала до них у Халдею послів.
|
и въꙁложи на' ня вꙁорь ѓ%чїю своею” И$ посла` послы` к ни'мᲆ въ зе'млю хальдњ'искђ.
|
|
17
|
17
|
|
І прийшли до неї сини Вавилона на любовне ложе, й осквернили її блудодійством своїм, і вона осквернила себе ними; і відвернулася від них душа її.
|
и^ прїидо'ша к не'и сн~ове вављ=лоньстїи на ложи стоа'ще, и^ ѓ^сквернави'ша ю& в# соблђжениX. и^ ѓ^сквернавися в ниX, и^ эTстђпи дш~а ея` эT ниX”
|
|
18
|
18
|
|
Коли ж вона явно віддалася блудодіянням своїм і відкрила наготу свою, тоді і від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її.
|
И$ эTкры блђженїе ея`, и^ эTкры` сᲄыдњ'нїе ея`. и^ эTстђпи дш~а моя` эT нея, ја%коже эTстђпи дш~а моа` эT сесᲄры ея`”
|
|
19
|
19
|
|
І вона множила блудодіяння свої, згадуючи дні молодости своєї, коли блудила у землі Єгипетській;
|
И$ ё^мно'жи блђженїе свое`, ја%ко помянђти дн~и ю%ности свое'я, в ня'же съблђди въ е^гљ=пте”
|
|
20
|
20
|
|
і приліпилася до коханців своїх, у яких плоть — плоть осляча, і похіть, як у жеребців.
|
И$ въꙁложи на халдњя, иXже пло'ти ја%ко плоти ѓ^сля, и^ ја^ко ло'на коньска ло'на и^хъ.
|
|
21
|
21
|
|
Так ти згадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої заради дівочих грудей твоїх.
|
и^ присњти безако'нїе ю%ности свое'я, ја^же творя'ше въ е^гљ=пте вᲆ станђ` твое^м#, и^дњже сосца ю%ности твое'я эTпадо'ста”
|
|
22
|
22
|
|
Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: ось, Я підбурю проти тебе коханців твоїх, від яких відвернулася душа твоя, і приведу їх проти тебе з усіх боків:
|
ᲄого ради ѓ^ѓ^ливо, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. с^е а%зъ воста'влю хо'ти твоя` на' тя, эT ниXже эTсᲄђпи дш~а твоя`. и^ наведђ я& на' тя ѓ%крsтъ
|
|
23
|
23
|
|
синів Вавилона і всіх халдеїв, з Пехода, із Шоа і Коа, і з ними всіх синів Ассура, красивих юнаків, областеначальників і градоправителів, сановних та іменитих, усіх майстерних наїзників.
|
сн~ы вављ=лоньски, и^ вс^я халдњя, факђмъ, и^ сђдїи, и^ кђџъ, и^ вс^я сн~ы а^сљ=рїиски. с ними ю%ноша и^збра'нны, старњ'ишины, и^ вое^воды, и^ вся` колесниqники нарочи'ты, ко'нники на ко'нXњ.
|
|
24
|
24
|
|
І прийдуть на тебе зі зброєю, з конями і колісницями і з безліччю народу, й обступлять тебе навколо у латах, зі щитами й у шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом.
|
и^ прїидђтъ на' тя вс^и эT сњвера, съ ѓ^рђж'їем# и^ с колесни'цами, и^ съ мно'гоM наро'домъ. и^ защищенїе и^ щи'ты и^ шлемы въꙁложатъ на' тя, и^ поста'вятъ страж#бђ ѓ%крsтъ тебе`” И$ дамъ преD лицемъ и^хъ сђдъ, и^ эTм#стять т^и въ сђдњхъ свои^хъ.
|
|
25
|
25
|
|
І оберну ревність Мою проти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе ніс і вуха, а інше твоє від меча упаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а інше твоє вогнем буде пожерте;
|
и^ дамъ рвенїе мое въ тебњ`, и^ сътворю` с тобо'ю гнњвъ ја%рости мое'я” Но'здри твоа и^ ё^ши твоя` ѓ^брњжTђ, и^ ѓ^ста'вшая мечемъ и^с#сњкђтъ. ᲄїи сн~ы твоя` и^ дще'ря твоя` пои^мTђ, и^ ѓ^ста'вшая твоя потребиT ѓ%гнь.
|
|
26
|
26
|
|
і знімуть з тебе одяг твій, візьмуть убрання твоє.
|
и^ съвлекђтᲆ с тебе ри'ꙁы твоя`, и^ воZмђтъ сосђ'ды хвалы` твое'я”
|
|
27
|
27
|
|
І покладу кінець розпусті твоїй і блуду твоєму, принесеному із землі Єгипетської, і не будеш звертати на них очей твоїх, і про Єгипет уже не згадаєш.
|
И$ эTвращђ нече'сᲄїя твоя` эT тебе, и^ блђженїя твое^го е^же вᲆ е^гљ=пте не помянђ ктомђ”
|
|
28
|
28
|
|
Бо так говорить Господь Бог: ось, Я віддаю тебе до рук тих, кого ти зненавиділа, до рук тих, від кого відвернулася душа твоя.
|
Поне'же с^е глетъ а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁъ преда'ю т^я въ рђцњ и%хже ненави'диши, и^ эT ни'хже эTстђпи дш~а твоя`.
|
|
29
|
29
|
|
І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, набуте працею, і залишать тебе нагою і непокритою, і відкрита буде соромітна нагота твоя, і розпуста твоя, і блудодійство твоє.
|
и^ сътворятъ въ тебњ в ненависти, и^ възмђтъ вс^я трђды твоя` и^ дњлеса` твоя`, и^ бђдеши нага и^ съ стђдомъ. и^ эTкры'ется стыдњнїе блђженїя твое^го, и^ нечестїя твое^го”
|
|
30
|
30
|
|
Це буде зроблено з тобою за блудодійство твоє з народами, ідолами яких ти осквернила себе.
|
Блђженїе твое` сътвори тебњ с^е, внегда` съблђди` вᲆ слDњ стра'нъ, и^ ѓ^сквернавля'шеся вᲆ кђмирXњ”
|
|
31
|
31
|
|
Ти ходила дорогою сестри твоєї; за те і дам у руку тобі чашу її.
|
И$ въ пђти сестры` свое'я походи'ла е^си, и^ да'мъ ча'шђ ея` въ рђцњ твои`”
|
|
32
|
32
|
|
Так говорить Господь Бог: ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку і широку, і будеш піддана осміянню і ганьбі, за величезної місткости її.
|
Се^ гл~етъ а^дана'и г~ь, ча'шђ сестры` твое'я и^спїеши глђбокђю и^ широ'кђю. и^ бђдетъ на смXњ и^ похђхна'нїе ли'хое, на ё^питїе
|
|
33
|
33
|
|
Сп’янінням і гіркотою будеш сповнена: чаша жаху і спустошення — чаша сестри твоєї, Самарії!
|
и^ раслабленїя напо'лнишиs. ча'ша же потребленїя и^ погибенїя, ча'ша сесᲄры` твое'я самарїи.
|
|
34
|
34
|
|
І вип’єш її, і осушиш, і черепки її оближеш, і груди твої пошматуєш: бо Я сказав це, — говорить Господь Бог.
|
і^ и^спїеши ю& и^ посмеrчеши, и^ чрепъ ея` раZбїеши, и^ сосца своя` эTтръѕа'еши” И$ празDники твоя`, и^ нача'ла мsць твои^хъ въз#вращђ. поне'же а^зъ гл~ах#, рече а^дона'и г~ь”
|
|
35
|
35
|
|
Тому так говорить Господь Бог: оскільки ти забула Мене і відвернулася від Мене, то і терпи за беззаконня твоє і за блудодійство твоє.
|
Сего раd с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, в# того мњсто и%мже забы` м^я, и^ эTвр'ьже м^я за тњло свое`. и^ т^ы возми нечестїе свое и^ блDђ сво'и”
|
|
36
|
36
|
|
І сказав мені Господь: сину людський! чи хочеш судити Оголу й Оголиву? вислови їм мерзоти їх;
|
И$ реq г~ь къ мнњ, сн~е чл~чь, а^ще сђ'диши ѓ^ѓ^л#лᲇ, и^ ѓ^ѓ^ливᲇ. и^ со'вњстиши и%ма беꙁако'нїа ею`,
|
|
37
|
37
|
|
бо вони перелюбствували, і кров на руках їх, і з ідолами своїми перелюбствували, і синів своїх, яких народили Мені, через вогонь проводили в їжу їм.
|
ја^ко любодњйсᲄвђета, и^ кровь въ рђкђ ею`. и^ въ кђмирехъ ея` любодњ'иствђета. и^ чада ею јаже породи'ста мнњ`, приведђ я& и%ма средᲇ ѓ^гня`.
|
|
38
|
38
|
|
Ще ось що вони робили Мені: оскверняли святилище Моє у той самий день, і порушували суботи Мої;
|
до'ндеже е^гоже ненави'дњхъ сътвори'ста м^и” ѓ^сквернавляхђ ст~ая моа, в то'и дн~ь и^ сђбо'ты моя` ѓ^сквернавля'хђ,
|
|
39
|
39
|
|
тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, у той самий день приходили у святилище Моє, щоб оскверняти його: ось як чинили вони у домі Моєму!
|
внегда` закала'хђ ча'да своя` кђмиромъ. и^ въхожDахђ въ ст~аа моя` въ то'и дн~ь ѓ^скврᲆнавляхTђ я&” И с^е та'ко творя'ста средњ до'мђ мое^го.
|
|
40
|
40
|
|
Крім цього, посилали за людьми, які приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, підмальовувала очі твої і прикрашалася убраннями,
|
и^ пђщаста къ мђжемъ грядђщимъ и^ꙁда'леча, иMже послы` посыла'ста к ни'мъ. и^ а'бїе и^деy прїидяхђ и^змываю^щеs, и^ ё^тваря'ше ѓ%чи свои`, и^ ё^краша'шеся ё^тваренїемъ.
|
|
41
|
41
|
|
і сідали на чудове ложе, перед яким приготований був стіл і на якому пропонувала ти запашні куріння Мої і єлей Мій.
|
и^ сњдя'ше на ѓ%дрњ постланᲇ, и^ трапеза ё^крашен#на преD нею`” И$ џимїа'мъ мои, и^ ма'сло мое преDлага'ше преD ними, и^ веселя'хђся в ниX.
|
|
42
|
42
|
|
І лунав голос народу, який радів у неї, і до людей з натовпу народного вводилися п’яниці з пустелі; і вони покладали на руки їхні зап’ястя і на голови їхні красиві вінки.
|
и^ гла'съ съглашенїя въз#глаша'хђ къ мђжемъ, эT мно'жества чл~ча приходя'ща эT пђсты'ня” И$ дая'ста прьстьни на' рђки и^хъ, и^ вњнецъ хвалы` на главы` и^хъ.
|
|
43
|
43
|
|
Тоді сказав Я про підтоптану в перелюбстві: тепер закінчаться блудодіяння її разом з нею.
|
и^ рекоX, не в сMњ ли ё^бо любодњ'иство е^сть, и^ дњлеса` блђдница, с^и и^ с^и проблђди'ся”
|
|
44
|
44
|
|
Але приходили до неї, як приходять до жінки блудниці, так приходили до Оголи й Оголиви, до розпусних жінок.
|
И$ влажахђ к не'и, ја%коже вла'зятъ къ женњ блђдницы. та'ко влажа'хђ къ ѓ^ѓ^л#лᲇ, и^ къ ѓ^ѓ^ливњ, и^ къ жена'ма безако'нницама, ја%коже сътвори'ти безако'нїе.
|
|
45
|
45
|
|
Але мужі праведні будуть судити їх; вони будуть судити їх судом перелюбниць і судом тих, що проливають кров, тому що вони перелюбниці, й у них кров на руках.
|
мђжи же правдиви сїи” и^ эTм#стя'тъ и%ма эTм#щенїеM любодњискомъ, и^ сђдомъ пролива'ю^щих# кро'вь. ја%ко любодњ'ицы е^ста и^ кро'вь въ рђкђ е^ю”
|
|
46
|
46
|
|
Бо так сказав Господь Бог: скликати на них зібрання і віддати їх на озлоблення і грабунок.
|
Се^ гл~тъ а^дона'и г~ь. приведи на конњхъ наро'ды, да'ждь в нею мятежъ и^ раз#грабренїе.
|
|
47
|
47
|
|
І зібрання поб’є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, й уб’є синів їх і дочок їх, і доми їх спалить вогнем.
|
и^ разбїи ка'менїем# в не'ю, ка'менїем# наро'дъскомъ, и^ да и^збодђтъ копїи свои'ми. сн~ы и^х# и^ дщери и^збїютъ, и^ до'мы и^хъ пожегђтъ ѓ^гнем#.
|
|
48
|
48
|
|
Так покладу кінець розпусті на цій землі, й усі жінки приймуть урок, і не будуть робити соромітних діл подібно до вас;
|
и^ въз#вращђ нечестїе эT ꙁемля`, и^ нака'жђтся вс^я же'ны, и^ не сътворя'тъ по нече'стїю ея`.
|
|
49
|
49
|
|
і покладуть на вас вашу розпусту, і понесете покарання за гріхи з ідолами вашими, і пізнаєте, що Я Господь Бог.
|
и^ дасться нече'стїе ва'ю на' вы, и^ вс^и грњхи кђми'ръ ва'шихъ прїимете. и^ раꙁђмњ'ете ја%ко а^зъ гл~я, а^дона'и г~ь”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.