Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 25 з 48
Глава 25
Глvа, к~е”
1
1
І було до мене слово Господнє:
И бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,
2
2
сину людський! поверни лице твоє до синів Аммонових і проречи на них пророцтво,
сн~е чл~чь, ё^тверди лице свое на сн~ы а^м#мо'ня, и^ прорцыся на' ня.
3
3
і скажи синам Аммоновим: слухайте слово Господа Бога: так говорить Господь Бог: за те, що ти про святилище Моє говориш: «а! а!», тому що воно зганьблене, — і про землю Ізраїлеву, тому що вона спустошена, і про дім Іудин, тому що вони пішли у полон, —
и^ рече'ши сн~омъ а^м#мо'немъ, гл~я. слышите сло'во г~а а^дона'я. с^е гл~етᲆ а^дона'и г~ь, е^льмаже пора'довастеся до ст~ыхъ, мои^хъ, ја%ко ѓ^сквернавле'на бы'ша, и^ ѓ^ ꙁемли` і^и^л~евњ, ја%ко поги'бе. и^ ѓ^ домђ і^ё'динњ, ја%ко эTи^де въ плњне'нїе.
4
4
за те ось, Я віддам тебе у спадщину синам сходу, і побудують у тебе кошари свої, і поставлять у тебе намети свої, і будуть їсти плоди твої і пити молоко твоє.
того ради предамъ ваs сн~омъ кеде'млемъ в наслњ'дїе, и^ вселя'тся въ грњсњ'хъ в# тебᲇ, и^ сътво'рятъ в# тебњ села и^хъ. тїи поја^дяT пло'ды твоя, и^ тїи и^спїюT бл~готђ твою.
5
5
Я зроблю Равву стійлом для верблюдів, і синів Аммонових — пастухами овець, і пізнаєте, що Я Господь.
и^ дамъ граD твои а^м#мо'не паствњ вельблюDстњ, и^ сн~ы а^м#мо'ня на па'ствы ѓ%вча. и^ раꙁђмњ'ете ја%ко а^ꙁъ а^дона'и г~ь” И/мже
6
6
Бо так говорить Господь Бог: за те, що ти плескав у долоні й тупав ногою, і з усім презирством до землі Ізраїлевої душевно радів, —
с^е гл~етъ г~ь б~ъ, поне'же въсплеска` рђко'ю свое^ю, и^ въстрепа ного'ю свое^ю, и^ порадовася дш~ею свое^ю ѓ^ ꙁемли і^и^л~евњ.
7
7
за те ось, Я простягну руку Мою на тебе і віддам тебе на розкрадання народам, і знищу тебе з числа народів, і згладжу тебе з числа земель; скрушу тебе, і пізнаєш, що Я Господь.
того ради с^е а^ꙁъ прострђ рђ'кђ свою на' тя. и^ дамъ т^я въ раꙁграбле'нїе странаM. и^ потреблю т^я эT людїи, и^ погђблю т^я эT стра'нъ па'гђбою. и^ ё^вњси ја%ко а^зъ а^дона'и г~ь”
8
8
Так говорить Господь Бог: за те, що Моав і Сеїр говорять: «ось і дім Іудин, як усі народи!»,
Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, поне'же рече моа'вᲆ и^ сїи^ръ, се ја%коже вся страны до'мъ і^и^л~евъ і^ и^ё'да.
9
9
за те ось, Я, починаючи від міст, від усіх прикордонних міст його, краси землі, від Беф-Ієшимофа, Ваалмеона і Киріафаїма, відкрию бік Моава
сего ради с^е а^зъ расы'плю сђроваго моа'ва эT ра'тныX е^мђ, эT поDго'рїя е^го и^ꙁбрънђ зе'млю до'мђ веџїаси'моџова, наD и^сто'чникоM гра'да, подо'лгъ мо'рскаго вае^лмо'на, и^ карїе^џе'ма,
10
10
для синів сходу і віддам його у спадщину їм, разом із синами Аммоновими, щоб сини Аммона не згадувалися більше серед народів.
сн~ы кеде'мля на сн~ы а^м#мо'ня. да'хъ я& в# наслњ'дїе, и^ эTда'м# я& на в#ꙁя'тїе, ја%коже да не бђ'детъ па'мяти сн~овъ а^м#мо'нь въ странаX.
11
11
І над Моавом учиню суд, і пізнають, що Я Господь.
и^ в# моа'ве же сътворю эTме'стїе. и^ ё^вњ'дятъ ја%ко а^ꙁъ г~ь”
12
12
Так говорить Господь Бог: за те, що Едом жорстоко мстився дому Іудиному і тяжко згрішив, звершуючи над ним помсту,
Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, поне'же сᲆтвори и^дђме'а, е^гда эTм#сти'ша эTме'стїе въ гнњ'вњ в домђ` і^ё'динњ, и^ помни'ша ѕло'б#, и^ эTм#стиша пря` эT нихъ.
13
13
за те, так говорить Господь Бог: простягну руку Мою на Едома і знищу у нього людей і худобу, і зроблю його пустелею; від Фемана до Дедана усі впадуть від меча.
того ради с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, прострђ рђ'кђ свою на и^дђме'ю, и^ потреблю с нея чл~ки и^ ско'тᲆ, и^ поста'влю ю& пђстђ. и^ эT џема'нъ, и^ эT деда'нъ жено'ми мече'мъ падђтъ.
14
14
І звершу помсту Мою над Едомом рукою народу Мого, Ізраїля; і вони будуть діяти в Ідумеї за Моїм гнівом і Моїм обуренням, і пізнають помсту Мою, — говорить Господь Бог.
и^ да'мъ эTм#ще'нїе мое на и^дђме'ю в рђцњ людїи мои^хъ і^и^л~я. и^ сътво'рятъ въ и^дђме'и по гнњ'вђ мое^мђ, и^ по ја%рости мое'и. и^ ё^вњ'дятъ эTмще'нїе мое, гл~етъ а^дона'и г~ь”
15
15
Так говорить Господь Бог: за те, що филистимляни вчинили мстиво і мстилися з презирством у душі, на загибель, з вічної ворожости,
Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, поне'же сътвори'ша и^ноплеме'нницы въ гнњ'вњ, и^ въста'виша эTмще'нїе порадова'ющеся в#сею дш~ею, ја%коже расы'пати дш~а по вра'ждњ вњ'чнеи.
16
16
за те, так говорить Господь Бог: ось, Я простягну руку Мою на филистимлян, і знищу критян, і знищу залишок їх на березі моря;
того ради с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, се^ а^ꙁъ прострђ рђцњ свои на и^ноплеме'нники, и^ потреблю кри'ты, и^ погђблю про'чая живђщая подо'лгᲆ мо'ря.
17
17
і звершу над ними велику помсту покараннями лютими; і пізнають, що Я Господь, коли звершу над ними Мою помсту.
и^ сътворю в нихъ эTмще'нїе вели'ко, въ ѓ^бличе'нїи ја%рости мое^я. и^ раꙁђмњ'ютъ ја%ко а^ꙁъ а^дона'и г~ь, е^гда` даM эTмще'нїе мое на' ня”

Глава 25 з 48
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.