|
Глава 32
|
Глvа, л~в”
|
|
1
|
1
|
|
У дванадцятому році, у дванадцятому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:
|
И бы'сть въ второ'енадесяте лᲇто, въ в#торы'инадесяᲄе мцsъ, въ е^ді'нъ дн~ь мsца”
|
|
2
|
2
|
|
сину людський! здійми плач за фараоном, царем Єгипетським, і скажи йому: ти як молодий лев між народами і як чудовисько у морях, кидаєшся у ріках твоїх, і каламутиш ногами твоїми води, і зневажаєш потоки їх.
|
Бысть сло'во гн~е къ мнњ гл~я, сн~е чл~чь, прїими` пла'чь до цр~я е^гљ=пет#ска, и^ рече'ши е^мђ. львђ стра'ньскђ ё^подоби'ся, и^ ја^ко змїи и^же в мо'ри. и^ бодя'ше ро'ги в рњка'хъ твои^хъ, и^ мђтя'ше во'дђ нога'ма твои^ма, и^ попира'ше рњки твоя`”
|
|
3
|
3
|
|
Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сітку Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіттю.
|
Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, и^ възложђ на' тя сњть свою въ и^зведе'нїи людїи мно'гъ,
|
|
4
|
4
|
|
І викину тебе на землю, на відкритому полі кину тебе, і будуть сідати на тебе всякі небесні птахи, і будуть насичуватися тобою звірі всієї землі.
|
і^ и^зведђ т^я ё%дою свое'ю. и^ прострђ т^я на ꙁеMли` и^ по'ля наплъняTся тебе, и^ посажђ` на тебњ вс^я пти'ца нбsныя. и^ насыщђ` эT чре'слъ твои^хъ вся` звњря зе'мныя,
|
|
5
|
5
|
|
І розкидаю м’ясо твоє по горах, і долини наповню твоїми трупами.
|
и^ поврьгђ пло'ти твоя на гораX, и^ хлъмы твоя гню'состїю твое'ю. и^ напою поля эT кро'ви ᲄвоеа,
|
|
6
|
6
|
|
І землю плавання твого напою кров’ю твоєю до самих гір; і рівчаки будуть наповнені тобою.
|
и^ напїется ꙁемля` эT гноя твое^го, на горахᲆ и^ де'бри наплъню эT тебе”
|
|
7
|
7
|
|
І коли ти згаснеш, закрию небеса і зірки їх потьмарю, сонце закрию хмарою, і місяць не буде світити світлом своїм.
|
И покры'ю нб~о е^гда` ё^га'снеши, и^ помрачю` ѕвњзды е^го. сл~нце вᲆ ѓ'блаце покры'ю, и^ мsцъ не просвњтиT свњта свое^го.
|
|
8
|
8
|
|
Усі світила, що світяться на небі, затьмарю над тобою і на землю твою наведу пітьму, — говорить Господь Бог.
|
вся` свњти'ла нбsныя помрачю` на' тя, и^ да'мъ тмђ` на землю твою, гл~етъ а^дона'и г~ь”
|
|
9
|
9
|
|
Приведу у збентеження серце багатьох народів, коли розголошу про падіння твоє між народами, по землях, яких ти не знав.
|
И$ раꙁъгнњ'ваю срDца людїи мно'гъ, е^гда и^зведђ плњн#ники твоя въ страны` земля` е^ја%же не поꙁна`.
|
|
10
|
10
|
|
І наведу тобою жах на багато народів, і царі їх здригнуться за тебе у страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їх, і щохвилинно будуть тремтіти кожен за душу свою у день падіння твого.
|
и^ ё^ны'ли бђдђтъ страны` мно'ги по тебњ, и^ цр~и и^хъ ё^жастїю ё^жаснђтся наD тобою, всея` ра'ди непра'вости твоея ја%же сътвори`. вънегда` и^ꙁᲆвлекђ ме'чь преD лице'мъ и^хъ, ча'юще паде'нїя иX, эT дн~е паденїя твое^го.
|
|
11
|
11
|
|
Бо так говорить Господь Бог: меч царя Вавилонського прийде на тебе.
|
ЈА/ко с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, мечь цр~я вављ=ло'ньска прїидетъ тебњ съ мече'мъ щђд#скомъ, и^ поражђ` крњпость твою.
|
|
12
|
12
|
|
Від мечів сильних упаде народ твій; усі вони — найлютіші з народів, і знищать гордість Єгипту, і загине вся безліч його.
|
расы'пателе эT стра'нᲆ вс^и, и^ погђбятъ ё^кори'знђ е^гљ=пеTскђ. и^ съкрђши'тся вся` крњпость е^го,
|
|
13
|
13
|
|
І знищу всю худобу його біля великих вод, і надалі не буде каламутити їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх.
|
и^ эTи^мђ` вся` ско'ты е^го эT воды мно'ги. и^ не възмятетъ ея` нога` чл~чьска, и^ стопа` ско'тїя не стђпиT на неи`.
|
|
14
|
14
|
|
Тоді дам спокій водам їх, і зроблю, що ріки їх потечуть, як олія, — говорить Господь Бог.
|
та'ко тогда` премлъкнђтъ во'ды и^хъ, и^ рњки и^хъ ја%ко ма'сло потекђтъ, гл~етъ а^дона'и г~ь.
|
|
15
|
15
|
|
Коли зроблю землю Єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля усього, що наповнює її; коли уражу всіх, хто живе на ній, тоді пізнають, що Я Господь.
|
е^гда` да'мъ е^гљ=пта въ па'гђбђ, і^ ѓ^пђстњеT ꙁемля` до конца` ея`. е^гда рас#сњ'ю вс^я живђщая на не'и, и^ ё^вњдятъ ја%ко а^ꙁъ е^смь г~ь”
|
|
16
|
16
|
|
Ось жалібна пісня, яку будуть співати; дочки народів будуть співати її; про Єгипет і про всю безліч його будуть співати її, — говорить Господь Бог.
|
Пла'чь е^сть, и^ въспла'чђтся по не'мъ, дще'ри стра'ньски въспла'чются по неM, и^ по всеи си'лњ е^го въспла'чются гл~етъ а^дона'и г~ь”
|
|
17
|
17
|
|
У дванадцятому році, у п’ятнадцятий день того самого місяця, було до мене слово Господнє:
|
И$ бы'сть въ второ'енадесяте лњто, прьваго мsца, въ пя'тыина'десяте дн~ь. бы'сть слово гн~е къ мнњ` гл~я,
|
|
18
|
18
|
|
сину людський! оплач народ єгипетський, і скинь його, його і дочок знаменитих народів у пекло, з тими, хто відходить у могилу.
|
сн~е чл~чь, вᲆспла'чися ѓ^ крњпости е^гљ=пеTстњи, прекланя'я преведи и&. и^ сведђтъ дще'ри е^го стра'ньстїи въ глђбинђ` земнђю, къ сходя'щиM въ про'пасть
|
|
19
|
19
|
|
Кого ти перевершуєш? зійди, і лежи з необрізаними.
|
эT во'дъ лњпыхъ. слњзи и^ ля'жеши съ неѓ^брњзаными.
|
|
20
|
20
|
|
Ті впадуть серед убитих мечем, і він відданий мечу; тягніть його і всю безліч його.
|
средњ ја%звеныX мечемъ падђтъ с ни'мъ, и^ ё^спнеT вс^я крњпость е^го”
|
|
21
|
21
|
|
Серед пекла будуть говорити про нього і про союзників його перші з героїв; вони впали і лежать там між необрізаними, убиті мечем.
|
И$ рекђтъ т^и щюдове и^же въ глђбинњ про'пасти, бђди кого ё%ней е^си, слњ'ꙁи ля'ꙁи съ неѓ^брњꙁаными средњ ја%ꙁвеныхъ мече'мъ”
|
|
22
|
22
|
|
Там Ассур і все полчище його, навколо нього гроби їхні, всі уражені, полеглі від меча.
|
Тђ а^сљ=рь и^ весь сън#мъ е^го, и^ вс^и ја%ꙁвенїи та'мо ся даша, и^ гроби е^го въ глђбинњ про'пасти. и^ бы'сть сън#мъ е^го ѓ%крестъ гроба` е^го” Вс^и ја%ꙁвенїи паDшеи мече'м#,
|
|
23
|
23
|
|
Гроби його поставлені у самій глибині пекла, і полчище його навколо гробниці його, всі уражені, полеглі від меча, ті, які поширювали жах на землі живих.
|
и^же даша гробы своя въ стегнњ до'лђ. и^ бы'сть сᲆн#мъ ѓ%креs гроба е^го, вс^и ја%ꙁвенїи па'дающїи мече'мъ” ви'дњвше стра'хъ е^го на ꙁемли` живо'тне, во'ꙁмђтъ стыдњнїе и^хъ съ своди'мыми въ про'пасть”
|
|
24
|
24
|
|
Там Елам із усією безліччю своєю навколо гробниці його, усі вони уражені, полеглі від меча, які необрізаними зійшли у пекло, які поширювали собою жах на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу.
|
тђ е^ла'мъ и^ вс^я си'ла е^го ѓ%крsтъ гроба` е^го. вс^е мно'жество е^го и^ вс^и ја^ꙁвенїи па'дшїи мече'мъ, и^сходя'щеи неѓ^брњꙁани въ глђбинђ ꙁемнђю. да'вшїи стра'хъ свои на ꙁемли` жи'вᲇ,
|
|
25
|
25
|
|
Серед уражених дали ложе йому з усією безліччю його; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем; і оскільки вони поширювали жах на землі живих, то і несуть на собі ганьбу нарівні з тими, що відійшли у могилу і покладені серед уражених.
|
и^ прїяша мђче'нїе свое съ сходя'щими въ про'пасть, средњ ја%ꙁвеныхъ
|
|
26
|
26
|
|
Там Мешех і Фувал з усією безліччю своєю; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих.
|
та'мо сядаша. в# мосо'хъ, и^ џо'вель и^ вс^я си'ла ѓ%крsтъ гроба е^го. вс^и неѓ^брњꙁанїи ја%ꙁвенїи эT ме'чь да'вшїи стра'хъ свои на ꙁемли` жи'вњ.
|
|
27
|
27
|
|
Чи не повинні і вони лежати з полеглими героями необрізаними, які з військовою зброєю своєю зійшли у пекло і мечі свої поклали собі під голови, і залишилося беззаконня їхнє на кістках їхніх, тому що вони, як сильні, були жахом на землі живих.
|
и^ ё^спо'ша съ щюDми паDшимися эT вњкA, и^же снидо'ша въ а%дъ въ ѓ^рђжїи во'истемъ. и^ положи'ша меча своя поD въꙁгла'вїемъ свои^мъ, и^ бы'ша беꙁако'нїя и^хъ на ко'стехъ и^хъ” ЈА/ко ё^страшиша щю'ди въ житїи своеM, и^ стра'хъ си'лнымъ бы'ша насил#нымъ на земли` живђщимъ”
|
|
28
|
28
|
|
І ти будеш скрушений серед необрізаних і лежатимеш з ураженими мечем.
|
|
|
29
|
29
|
|
Там Едом і царі його і всі князі його, які при всій своїй хоробрості покладені серед уражених мечем; вони лежать з необрізаними і тими, що зійшли у могилу.
|
Тђ е^до'мъ и^ цр~и е^го и^ вси кня'ѕи а^сљ=ровы, да'вшїи крњпость свою на ја%ꙁвђ мечнђю.
|
|
30
|
30
|
|
Там володарі півночі, всі вони і всі сидоняни, які зійшли туди з ураженими, бувши посоромленими у могутності своїй, що наводила жах, і лежать вони з необрізаними, ураженими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу.
|
т^ђ княѕи сњверстїи вс^и, т^ђ вс^я вое^во'ды а^сљ=ровы и^же съве'дени бы'ша съ ја%ꙁвеными съ стра'хомъ и^хъ, и^ съ крњпостїю и^хъ стыдя'щеся. ё^спо'ша неѓ^брᲇзани съ ја%ꙁвеными мече'мъ, и^ прїја%ша мђченїе свое` съ сходя'щими въ про'пасть”
|
|
31
|
31
|
|
Побачить їх фараон і утішиться за всю безліч свою, вражену мечем, фараон і все військо його, — говорить Господь Бог.
|
Ты^ ё^зрњвъ цр~ъ фараѓнъ, и^ ё^тњшится ѓ^ все'и крњ'пости и^хъ. фараѓ'ни ја%звенїи мечеM и^ вс^я си'ла е^го, гл~етъ а^дона'и г~ь.
|
|
32
|
32
|
|
Бо Я поширю страх Мій на землі живих, і покладений буде фараон і вся безліч його серед необрізаних з ураженими мечем, — говорить Господь Бог.
|
ја%ко дасть стра'хъ свой на ꙁемли` жи'вњ. и^ ё^с#пнетъ сре'дњ неѓ^брњ'ꙁаныX ја%звеныхъ мече'мъ, фараѓ^нъ, и^ вс^е мно'жество е^го, гл~еT а^дона'и г~ь”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.