Глава 11
|
|
1
|
|
Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому. | |
2
|
|
Через неї були засвідчені древні. | |
3
|
|
Вірою пізнаємо, що віки створені Словом Божим, так що з невидимого сталося видиме‚ | |
4
|
|
вірою Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн, нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він і після смерти ще говорить. | |
5
|
|
Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо ще до свого переселення він мав свідчення, що догодив Богу. | |
6
|
|
А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду. | |
7
|
|
Вірою Hой, діставши одкровення про те, що було ще невидиме, побожно приготував ковчег для врятування свого дому; нею осудив він увесь світ і зробився спадкоємцем праведности через віру. | |
8
|
|
Вірою Авраам скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, і пішов, не знаючи, куди йде. | |
9
|
|
Вірою жив він на землі обітованій, як на чужій, і жив у наметах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітницi; | |
10
|
|
бо він чекав міста, що має основу, художником і будівничим якого є Бог. | |
11
|
|
Вірою і сама Сарра‚ неплідна‚ одержала силу прийняти сім’я і, незважаючи на вік, народила, бо знала, що вірний Той, Хто обіцяв. | |
12
|
|
І тому від одного, і до того ж омертвілого, народилось так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на морському березі. | |
13
|
|
Усі ці померли у вірі, не одержавши обітниць, а тільки здалеку бачили їх і раділи та говорили про себе, що вони подорожні й пришельці на землi; | |
14
|
|
бо ті, які говорять так, показують, що вони шукають батьківщини. | |
15
|
|
І коли б вони в думках мали ту батьківщину, з якої вийшли, то мали б час повернутися; | |
16
|
|
але вони прагнули кращого, тобто небесного; тому і Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом; бо Він приготував їм місто. | |
17
|
|
Вірою Авраам, будучи випробуваним, приніс у жертву Ісаака, і, маючи обітницю, приніс єдинородного, | |
18
|
|
про якого було сказано: «В Ісаакові назветься тобі сíм’я». | |
19
|
|
Бо він думав, що Бог має силу і з мертвих воскресити, тому і одержав його як передвістя. | |
20
|
|
Вірою в майбутнє Ісаак поблагословив Якова та Ісава. | |
21
|
|
Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного сина Йосифового і поклонився на верх жезла свого. | |
22
|
|
Вірою Йосиф, при кончині, нагадував про вихід синів Ізраїлевих і про кістки свої заповідав. | |
23
|
|
Вірою по народженні Мойсея батьки ховали його три місяці, бо вони бачили, що дитина дуже гарна, і не злякалися царського повеління. | |
24
|
|
Вірою Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової | |
25
|
|
і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду, | |
26
|
|
і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду. | |
27
|
|
Вірою залишив він Єгипет, не побоявшись царського гніву, бо він, мовби бачачи Hевидимого, був твердий. | |
28
|
|
Вірою він справив Пасху та пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся їх. | |
29
|
|
Вірою перейшли вони Червоне море, як по суші, на що спокусившись, єгиптяни потопилися. | |
30
|
|
Вірою впали єрихонські стіни після семиденного обходження. | |
31
|
|
Вірою Раав‚ блудниця, з миром прийнявши підглядячів (та повівши їх іншою дорогою), не загинула з невірними. | |
32
|
|
І що ще скажу? Hе вистачить мені часу, щоб розповісти про Гедеона, про Варака, про Самсона та Ієффая, про Давида, Самуїла та (інших) пророків, | |
33
|
|
які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, затуляли пащі левів, | |
34
|
|
гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців; | |
35
|
|
жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще — воскресіння; | |
36
|
|
інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, | |
37
|
|
були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; | |
38
|
|
ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. | |
39
|
|
І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного, | |
40
|
|
тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалости. |